«Шануй батька і матір, щоб ти довго жив у краю, який дає тобі Єгова, твій Бог» (Вихід 20:12, «Переклад нового світу»).

 «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вихід 20:12, переклад І. Огієнка).

 Бог звелів стародавнім ізраїльтянам шанувати своїх батьків. Крім того, він дав обіцянку, яка спонукувала їх слухатися цього наказу. Цей наказ був однією з постанов Божого закону (названого також Мойсеєвим законом) і був даний ізраїльському народу. І хоча християни не зобов’язані дотримуватися цього закону, принципи, які лежали в його основі, все ще практичні і дуже важливі (Колоссян 3:20).

 Хоч би в якому віці були діти, вони шанують своїх батьків, якщо ставляться до них з повагою і прислухаються до них (Левіт 19:3; Прислів’я 1:8). Навіть коли у дорослих дітей уже є власні сім’ї, вони мають і далі любити своїх батьків і цікавитися ними. Наприклад, вони повинні дбати, щоб їхні старенькі батьки мали все необхідне, і при потребі допомагати їм матеріально (Матвія 15:4—6; 1 Тимофія 5:4, 8).

 Зверніть увагу, що діти в Ізраїлі мали шанувати як батька, так і матір. Цим вони визнавали важливу роль матері у сім’ї (Прислів’я 6:20; 19:26). Сьогодні дітям потрібно робити так само.

 Але у наказі шанувати батьків були винятки. Діти в Ізраїлі могли не послухатися батьків чи інших людей, якщо ті вимагали не слухатися Бога (Повторення Закону 13:6—8). Так само християни в наші дні підкоряються «передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:29).

 Давши ізраїльтянам цей наказ, Бог також пообіцяв, що дітям, які шануватимуть своїх батьків, буде добре вестися і вони довго житимуть у краю, який він їм дає (Повторення Закону 5:16). А от дорослих дітей, які нехтували Божим законом і бунтувалися проти своїх батьків, слід було покарати (Повторення Закону 21:18—21). З плином часу принципи, що лежали в основі законів, не змінилися (Ефесян 6:1—3). Юні ми чи дорослі, кожен з нас відповідальний перед нашим Творцем. Бог дотримається своєї обіцянки про те, що діти, які слухаються його та своїх батьків, будуть жити довго. Адже він дав слухняним людям надію на вічне життя (1 Тимофія 4:8; 6:18, 19).

 Наказ, записаний у Вихід 20:12, належить до Десяти заповідей, або Десяти слів (Вихід 20:1—17). Накази, що передують цьому наказу, вказували на обов’язки, які ізраїльтяни мали перед Богом, зокрема вони повинні були поклонятися лише йому. Наступні накази вказували на обов’язки, які ізраїльтяни мали перед людьми, в тому числі накази бути вірними своєму чоловікові або дружині і не красти. Отже, наказ «шануй батька і матір» був наче місток між першими чотирма і наступними вимогами.