•  Що варто знати

•  Що можна зробити

•  Що кажуть батьки

 У декотрих культурах діти мають близькі стосунки з батьками і звертаються за порадами саме до них. В інших культурах діти частіше шукають порад у ровесників.

 Але, звертаючись до ровесників, діти применшують батьківський авторитет. А коли такі діти стають підлітками, батьки бачать, що вже зовсім не мають на них впливу. І не дивно! Якщо діти проводять дуже багато часу з однолітками, то їх, можна сказати, виховують вже не батьки, а діти.

 Чому дітям легше розвинути близькі стосунки з ровесниками, ніж з батьками? Розгляньмо кілька чинників:

•   Школа. Коли діти проводять більшість часу з іншими дітьми, між ними виникає прив’язаність і вони вже надають більшої ваги думці однолітків, а не батьків. Такий погляд може вкоренитися ще більше, коли дитина стає підлітком.

•   Менше часу разом. Багато дітей повертаються зі школи у порожній дім, коли батьки ще на роботі.

•   Молодіжна культура. Поки підлітки дорослішають, їх повністю поглинає молодіжна культура, котра диктує свої правила щодо того, як одягатися, розмовляти і поводитись. Дітям стає набагато важливіше те, що про них думають однолітки, ніж те, що думають батьки.

•   Нові тренди. Дуже багато товарів та розваг створюються виключно для молоді, а це збільшує прірву між поколіннями. «Якщо б молодіжна культура зникла, краху зазнав би не один багатомільярдний бізнес»,— каже д-р Роберт Епштайн. a

•   Підтримуйте тісні стосунки з дитиною.

   У Біблії сказано: «Накази, які я сьогодні даю тобі, бережи у своєму серці. Наполегливо навчай цього своїх синів: говори про все це, коли сидітимеш удома, коли йтимеш дорогою, коли лежатимеш і коли вставатимеш» (Повторення Закону 6:6, 7).

   Однолітки дитини можуть бути її друзями, але вони не повинні переймати на себе роль батьків. Якщо ви будете підтримувати з дитиною близькі стосунки, то матимете на неї більший вплив, ніж однолітки. Адже, як твердять фахівці, більшість дітей і підлітків поважають своїх батьків і хочуть мати їхнє схвалення.

   «Потрібно проводити з дітьми більше часу, займаючись повсякденними справами, як-от приготуванням їжі, прибиранням і навіть виконанням домашніх завдань. Робіть разом щось цікаве — грайте в ігри, переглядайте фільми чи телепередачі. Не думайте, що достатньо лише так званого «якісного часу» — кілька годин десь-колись. Тут кількість якістю не надолужиш!» (Лоррейн)

•   Не думайте, що дитині достатньо лише друзів-ровесників.

   У Біблії сказано: «Глупота прив’язана до серця дитини» (Прислів’я 22:15, примітка).

   Декотрі батьки задоволені, що їхні діти мають багато друзів. Але пам’ятайте: дитина може мати багато друзів-ровесників, все ж, аби стати зрілою, їй потрібні друзі різного віку. Однолітки не можуть бути повноцінними наставниками чи порадниками, яких потребує дитина. Найкраще цю роль виконують батьки.

   «Однолітки дитини можуть мати певні знання, але вони не мають життєвих навиків, досвіду і мудрості, щоб допомогти їй приймати найкращі рішення. Якщо дитина звертається за порадами до батьків, то дорослішає і набуває зрілості відповідно до свого віку» (Надя)

•   Давайте мудрі настанови.

   У Біблії сказано: «Хто з мудрими ходить, той стане мудрим» (Прислів’я 13:20).

   Навіть коли діти дорослішають, вони можуть дуже багато навчитися, якщо будуть проводити час з вами. Будьте для них добрим прикладом.

   «Найліпшим прикладом для дитини є її батьки. Якщо дитина навчена шанувати батьків, то вона хотітиме стати такою, як вони, коли виросте» (Кетрін)