Євангеліє від Матвія 9:1—38
Примітки
Коментарі
Своє місто. Тобто Капернаум, місто, де Ісус часто зупинявся, коли приходив у Галілею (Мт 4:13; Мр 2:1). Це місто лежало неподалік від Назарета, де Ісус виростав; від Кани, де він перетворив воду на вино; від Наїна, де він воскресив сина вдови; і від Віфсаїди, в околицях якої Ісус чудом нагодував близько 5000 чоловіків і повернув зір сліпому.
Побачив їхню віру. Займенник у множині — «їхню» — вказує на те, що Ісус звернув увагу на віру всіх тих чоловіків, а не лише паралізованого.
Дитино. Ісус використав це слово, щоб виявити прихильність (2Тм 1:2; Тит 1:4; Флм 10).
Що простіше. Будь-хто міг сказати, що може прощати гріхи, адже таке твердження не потребувало жодного доказу. Але якщо Ісус скаже: «Встань і йди», йому потрібно буде зробити чудо; завдяки цьому всім стане зрозуміло, що він має владу також прощати гріхи. Ця розповідь і слова з Іс 33:24 вказують на те, що хвороби пов’язані з нашим грішним станом.
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Прощати на землі гріхи. У грецькому тексті це речення незавершене. Ісус зупиняється на півслові, а тоді переконливо доводить сказане, прилюдно зціливши чоловіка.
Матвія. Грецьке ім’я Матвій — це, ймовірно, скорочена форма єврейського імені Маттітія (1Хр 15:18), що означає «дар від Єгови».
Матвій. Див. коментарі до назви книги Матвія і Мт 10:3.
У конторі, де збирали податки. Або «у наметі, де збирали податки». Це могла бути невелика будівля або намет, в якому сидів збирач податків. Торговці мали сплачувати податки на експорт, імпорт і транзит товарів. Контора Матвія розташовувалася біля Капернаума або в самому місті.
Будь моїм учнем і йди за мною. Див. коментар до Мр 2:14.
Їли. Див. коментар до Мр 2:15.
У домі. Йдеться про дім Матвія (Мр 2:14, 15; Лк 5:29).
Збирачів податків. Див. коментар до Мт 5:46.
Грішників. Біблія показує, що всі люди є грішниками (Рм 3:23; 5:12). Однак тут це слово вживається у вужчому значенні і, очевидно, стосується тих, хто був відомий своєю грішною поведінкою — аморальними вчинками або якимись злочинами (Лк 7:37—39; 19:7, 8). Крім того, грішниками називали неюдеїв. А фарисеї називали так юдеїв, які не дотримувались рабинських традицій (Ів 9:16, 24, 25).
Милосердя, а не жертви. Ісус двічі посилається на ці слова з Ос 6:6 — тут і в Мт 12:7. Матвій, якого зневажали як збирача податків і який став близьким товаришем Ісуса, був єдиним, хто записав у своєму Євангелії ці слова, а також приклад про немилосердного раба (Мт 18:21—35). З Євангелія від Матвія можна довідатися, що Ісус неодноразово наголошував на важливості милосердя, а не самих лише жертв.
Постимо. Див. коментар до Мт 6:16.
Друзі нареченого. Букв. «сини весільної зали». Це ідіома, яка передає думку про весільних гостей, особливо друзів нареченого.
Вино... у... бурдюки. В біблійні часи вино зазвичай зберігали в бурдюках — мішках зі шкури тварин (1См 16:20). Бурдюк виготовляли з цілої шкури домашньої тварини, як-от вівці або кози. Старі бурдюки дубіли і втрачали еластичність. Нові ж бурдюки були еластичними і розтягувалися, тому витримували тиск, спричинений бродінням молодого вина. (Див. глосарій, «Бурдюк».)
Один начальник. Цього начальника (грецькою а́рхон) звали Яір. Про це говориться у паралельних розповідях Марка і Луки. Там його названо начальником синагоги (Мр 5:22; Лк 8:41).
Вклонився йому. Або «віддав йому шану». (Див. коментар до Мт 8:2.)
Кровотечі. Очевидно, хронічної маткової кровотечі. За Мойсеєвим законом жінка в такому стані вважалася церемоніально нечистою, а отже не могла торкатися інших (Лв 15:19—27).
Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.
Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.
Сину Давидів. Назвавши Ісуса «Сином Давидовим», ці чоловіки виявили віру в те, що Ісус є спадкоємцем Давидового трону, а отже Месією. (Див. коментарі до Мт 1:1, 6.)
Навчав... проповідував. Див. коментар до Мт 4:23.
Добру новину. Див. коментар до Мт 4:23.
Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, на те, що людина зворушена до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.
Нещасні. Вжите в оригіналі грецьке слово спочатку означало «той, з якого здерли шкуру» і передавало думку про вівцю, шкура якої роздерта дикими звірами, чагарниками або гострим камінням. Це слово почало вживатися в переносному значенні — «той, з кого знущаються, кому завдають ран».
Розпорошені. Порівняння натовпів з покинутими, безпомічними і знесиленими вівцями добре зображає стан людей, які безпомічні, знехтувані і кинуті напризволяще.
Медіафайли
1. Генісаретська рівнина. Це родюча рівнина майже трикутної форми, розміром приблизно 5 на 2,5 км. Саме тут, на узбережжі, Ісус запросив рибалок Петра, Андрія, Якова та Івана супроводжувати його у служінні (Мт 4:18—22).
2. За традицією тут Ісус виголосив свою Нагірну проповідь (Мт 5:1; Лк 6:17, 20).
3. Капернаум. Ісус часто зупинявся в цьому місті; в Капернаумі або його околицях він зустрів Матвія (Мт 4:13; 9:1, 9).
Закінчивши навчати натовп людей у Капернаумі, Ісус побачив збирача податків, на ім’я Матвій, який сидів у конторі, де збирали податки. Таких людей зневажали, оскільки дуже часто вони наживалися на інших. Але Ісус помітив щось добре в Матвію та запросив цього чоловіка стати його учнем. Матвій відразу погодився і став п’ятим учнем, який приєднався до Ісуса в служінні (Лк 5:1—11, 27, 28). Пізніше Ісус призначив його одним з 12 апостолів (Мт 10:2—4; Мр 3:16—19). Колишнє заняття Матвія значно вплинуло на стиль написання його Євангелія. Наприклад, він приділяє велику увагу цифрам і грошовим одиницям (Мт 17:27; 26:15; 27:3). Крім того, він наголошує на милосерді Бога, який дозволив йому, зневаженому збирачеві податків, покаятися і стати служителем доброї новини (Мт 9:9—13; 12:7; 18:21—35).
Бурдюки зазвичай виготовляли з цілої шкури овець, кіз чи іншої худоби. Мертвій тварині відрізали голову та кінцівки, а тоді обережно, не розтинаючи черева, знімали з неї шкуру. Шкуру вичиняли і зашивали всі отвори, крім одного — того, де була нога чи шия. Цей отвір служив горлом, яке закривали пробкою або зав’язували мотузком. В бурдюках зберігали не лише вино, але й молоко, масло, сир, олію і воду.
Це зображення дає уявлення про те, як могла виглядати стародавня синагога. В основу зображення лягли деякі елементи синагоги першого століття, знайденої в місті Гамла, приблизно за 10 км на північний схід від Галілейського моря.