Перший лист Петра 5:1—14
5 Тому звертаюсь до старійшин, які є серед вас, бо я теж старійшина, свідок страждань Христа, і поділятиму з ним славу, що має виявитися в майбутньому.+ Благаю* вас:
2 пасіть доручену вам Божу отару,+ служачи наглядачами* не з примусу, а добровільно,+ так, як Богові до вподоби, не через любов до нечесної наживи,+ а з завзяттям,
3 не пануючи над отарою,+ Божою власністю*, а подаючи їй приклад.+
4 Коли ж стане явним головний пастир,+ ви отримаєте нев’янучий вінок слави.+
5 Так само і ви, молодші чоловіки, підкоряйтеся старшим*.+ Усі ж ви у стосунках одне з одним одягніться* в смиренність, тому що Бог пихатим противиться, а смиренним виявляє незаслужену доброту.+
6 Тож смиренно підкоріться під могутню руку Бога, щоб він у свій час вас звеличив,+
7 і всі свої тривоги* покладіть на нього,+ бо він дбає про вас.+
8 Будьте тверезими й пильними!+ Ваш противник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, який хоче когось пожерти*.+
9 Але протистійте йому,+ залишаючись міцними у вірі, і знайте, що з такими ж стражданнями стикається все ваше братство у світі.+
10 А після ваших недовгих страждань Бог усієї незаслуженої доброти, який покликав вас, послідовників Христа, до своєї вічної слави,+ довершить ваше навчання. Він зміцнить вас,+ зробить вас сильними+ і утвердить вас.
11 Йому належить могутність повіки. Амінь.
12 Я написав вам кілька слів, у чому допоміг мені Силуа́н*,+ якого я вважаю вірним братом; написав, щоб підбадьорити та з усією серйозністю засвідчити, що ви справді маєте незаслужену доброту Бога. Твердо стійте в ній.
13 Передає вам вітання та, що у Вавилоні, вибрана, як і ви, а також Марко,+ мій син.
14 З любов’ю вітайте одне одного поцілунком.
Мир усім вам, хто перебуває в єдності з Христом.
Примітки
^ Або «настійно заохочую».
^ Або «дбайливо наглядаючи за нею».
^ Букв. «спадком».
^ Або «підпережіться».
^ Або «старійшинам».
^ Або «турботи; переживання».
^ Або «шукає, кого б пожерти».
^ Також званий Си́лою.