Відверто кажучи, ніхто сьогодні точно не знає, як виглядав Павло. Художні зображення Павла, які використовуються в наших публікаціях, не ґрунтуються на підтверджених археологічних фактах.

Усе ж можливо отримати певне уявлення про те, як виглядав Павло. Наприклад, у «Сіонській вартовій башті» за 1 березня 1902 року говорилось: «А що сказати про зовнішність Павла?.. В “Діяннях Павла і Теклі”... які було написано приблизно в 150 році по Р. Х., міститься опис Павла, який є, мабуть, найточнішим і відповідає традиції. У ньому Павла описано, як чоловіка “низькорослого, з лисиною, з кривими ногами, міцної статури, зі зрослими бровами і досить довгим носом”».

В «Оксфордському словнику християнської церкви» (видання 1997 року, англ.) про цей стародавній твір сказано: «Цілком імовірно, що “Діяння” містять деякі правдиві історичні відомості». «Діяння Павла і Теклі» дуже цінувалися протягом кількох століть після написання. На це вказує той факт, що існує 80 грецьких манускриптів цього твору і він був перекладений іншими мовами. Отже, наші художні зображення апостола Павла узгоджуються з деякими стародавніми описами того, як він виглядав.

Однак є те, що заслуговує більшої уваги, ніж зовнішній вигляд Павла. Навіть за часу служіння Павла дехто критично висловлювався про нього: «Коли він присутній серед нас, то не справляє особливого враження; коли ж починає говорити, то взагалі нема що слухати» (2 Кор. 10:10). Але не забуваймо, що Павло став християнином після того, як йому чудом з’явився Ісус. Також подумаймо, що здійснив Павло, про якого було сказано: «Цей чоловік — вибрана для [Христа] посудина: він має звіщати про [Ісусове] ім’я іншим народам» (Дії 9:3—5, 15; 22:6—8). Крім того, візьмімо до уваги, яку велику користь ми черпаємо з біблійних книг, котрі під натхненням Єгови написав Павло.

Павло не вихвалявся тим, чого досягнув, коли ще не був християнином. До того ж він ніде не описував свою зовнішність (Дії 26:4, 5; Філ. 3:4—6). Він визнав: «Я найменший серед апостолів і не достойний називатися ним» (1 Кор. 15:9). Пізніше Павло написав: «Я, менший від найменшого серед усіх святих, отримав незаслужену доброту, щоб звіщати іншим народам добру новину про неосяжні багатства Христа» (Еф. 3:8). Звістка, яку проголошував Павло, безперечно, має більше значення, ніж те, як він виглядав.