1. Як Єгова ставиться до смиренних людей? Поясніть.

ЄГОВА любить смиренних людей. Лише по-справжньому смиренні люди можуть мати з ним теплі близькі стосунки. Проте «гордих [він] знає лише здалека» (Пс. 138:6). Усі ми хочемо догоджати Єгові й відчувати його ніжну любов. Тож ми маємо вагомі підстави розвивати смирення.

2. Що ми розглянемо в цій статті?

² У цій статті ми розглянемо три запитання: 1) що таке смиренність? 2) Чому нам треба розвивати цю рису? 3) В яких ситуаціях може випробовуватися наше смирення? Якщо ми розвиваємо смирення, то тішимо серце Єгови і самі отримуємо користь (Присл. 27:11; Ісаї 48:17).

3. Що таке смиренність?

³ Смиренність — це відсутність гордості або пихатості. Біблія говорить, що смиренна людина має правильний погляд на своє становище перед Богом Єговою і перед людьми. Вона визнає, що інші люди в чомусь її перевершують (Філ. 2:3, 4).

4, 5. Чому можна сказати, що той, хто справляє враження смиренної людини, необов’язково є таким насправді?

⁴ Дехто тільки справляє враження смиренної людини. Така людина може бути тихою від природи. Або ж вона може виявляти повагу і ввічливість через своє  виховання та культуру. Усе ж глибоко всередині вона може бути дуже гордою. Рано чи пізно така людина виявить, якою є насправді (Луки 6:45).

⁵ Проте людина, яка впевнена в собі або відверта, необов’язково є гордою (Ів. 1:46, 47). А втім, така людина повинна бути обережною, щоб не покладатися на свої здібності. Незалежно від того, які ми від природи, всім нам необхідно розвивати смиренне серце.

6. Чого ми можемо навчитися з прикладу апостола Павла, як видно з 1 Коринфян 15:10?

⁶ Поміркуймо над прикладом апостола Павла. Єгова нерідко послуговувався ним, щоб засновувати нові збори в різних містах. Можливо, він досягнув у служінні набагато більше, ніж будь-який інший апостол Ісуса Христа. Але Павло не вивищувався над своїми братами. Він смиренно визнав: «Я найменший серед апостолів і не достойний називатися ним, тому що переслідував Божий збір» (1 Кор. 15:9). Далі Павло написав, що здобув хорошу репутацію в очах Єгови не завдяки своїм рисам чи праці, а завдяки Божій незаслуженій доброті. (Прочитайте 1 Коринфян 15:10.) З листа Павла до коринфян видно, наскільки смиренною людиною він був, особливо коли згадати те, що деякі чоловіки в цьому зборі намагалися показати свою вищість над ним (2 Кор. 10:10).

7. Як деякі відомі брати в наш час виявляють смирення? Наведіть приклад.

⁷ Багатьох служителів Єгови підбадьорив життєпис брата Карла Клайна, який служив членом Керівного органу.  У життєписі брат Клайн смиренно визнавав, що впродовж років боровся з різними слабкостями. Приміром, у 1920-х роках він вважав, що праця проповідування від дому до дому дуже важка. Після того як брат Клайн вперше пішов у служіння від дому до дому, він два роки не виконував такої праці. Пізніше, служачи в Бетелі, він деякий час ображався на брата, котрий дав йому пораду. Крім того, брат Клайн пережив нервовий зрив та згодом одужав. Але він також виконував чимало важливих обов’язків. Наскільки ж смиренним був цей відомий брат, щоб так відверто розповідати про власні слабкості! Багато братів і сестер з теплотою згадують брата Клайна і його зворушливий життєпис *.

8. Як слова з 1 Петра 5:6 допомагають нам зрозуміти, що смирення подобається Єгові?

⁸ Ми розвиваємо смирення передусім тому, що воно подобається Єгові. Це чітко пояснив апостол Петро. (Прочитайте 1 Петра 5:6.) Про слова Петра в книжці «Приходь та будь моїм учнем» сказано: «Пихатість можна прирівняти до отрути. Вона призводить до згубних наслідків. Через пихатість навіть дуже обдарована людина стає непотрібною для Бога. З іншого боку, навіть маленька людина завдяки своєму смиренню — дуже цінна для Єгови... Бог з радістю нагородить за смирення і тебе» *. Безсумнівно, найголовніше для нас — тішити серце Єгови (Присл. 23:15).

9. Чому смирення притягує до нас людей?

⁹ До того ж, розвиваючи смирення, ми отримуємо чимало користі. Ця риса притягує до нас людей. Чому так можна сказати? Щоб зрозуміти це, поставте себе на місце інших (Матв. 7:12). Мало кому з нас подобається мати справу з людьми, які завжди наполягають на своєму і не хочуть дослухатися до порад інших. Але нам приємно спілкуватися з одновірцями, котрі чуйні та смиренні, виявляють братерську любов і сердечне співчуття (1 Пет. 3:8). Тож нас приваблюють смиренні  люди, і вони, скоріш за все, захочуть спілкуватися з нами, якщо ми смиренні.

10. Як смиренність полегшує нам життя?

¹⁰ Смиренність також полегшує нам життя. Іноді ми помічаємо в житті те, що, на нашу думку, є несправедливістю або нечесністю. Мудрий цар Соломон сказав: «Я бачив слуг верхи на конях, а князі ходили пішки, немов слуги» (Еккл. 10:7). Буває, що дуже талановиті люди не здобувають визнання, а менш обдаровані отримують чимало слави. Усе ж Соломон зрозумів, що було б мудро змиритися з реальністю і не зациклюватися на негативних обставинах (Еккл. 6:9). Завдяки смиренню нам буде легше приймати життя таким, яким воно є, навіть якщо ми воліли б його бачити інакшим.

11. Чому нам потрібне смирення, коли ми отримуємо пораду?

¹¹ Кожного дня в нас є чимало нагод виявляти смирення. Розгляньмо кілька ситуацій. Коли ми отримуємо пораду. Варто пам’ятати: якщо хтось виділяє час, щоб допомогти нам виправитися, то ми, очевидно, зробили серйознішу помилку, ніж думаємо. Коли хтось дає нам пораду, спочатку може хотітися відкинути її. Ми могли б критикувати його або те, як він це зробив. Однак якщо ми смиренні, то будемо намагатися належно сприйняти пораду.

12. Чому, згідно з Прислів’я 27:5, 6, ми маємо бути вдячні тому, хто дає нам пораду? Поясніть на прикладі.

¹² Смиренна людина цінує поради. Для прикладу уявіть себе на зібранні. Після того як ви порозмовляли з кількома одновірцями, один з них відводить вас убік і тактовно каже, що у вас на зубах залишки їжі. Безперечно, ви почуватиметесь ніяково, але водночас будете йому вдячні. Мабуть, вам би хотілося, щоб хтось сказав про це раніше. Так само ми маємо бути смиренні і вдячні одновірцю, який наважився дати нам необхідну пораду. Ми вважаємо таку людину другом, а не ворогом. (Прочитайте Прислів’я 27:5, 6; Гал. 4:16.)

13. Як ми можемо виявляти смирення, коли інші отримують теократичні завдання?

¹³ Коли інші отримують теократичні завдання. Ось що каже старійшина,  на ім’я Джейсон: «Коли я бачу, як іншим доручають певні завдання, я іноді думаю, чому обрали не мене». Чи ви колись так думали? Немає нічого поганого в тому, щоб прагнути додаткових обов’язків у служінні (1 Тим. 3:1). Однак треба стежити за своїми думками. Якщо ми необачні, то в нашому серці може прорости гордість. Наприклад, брат може почати думати, що він найбільш придатний для цього завдання. Або ж сестра може думати: «Мій чоловік набагато краще виконував би це завдання, ніж такий-то». Але якщо ми по-справжньому смиренні, то будемо уникати духу гордості.

14. Чого ми можемо навчитися з того, як реагував Мойсей, коли інші отримували почесні завдання?

¹⁴ Ми можемо багато чого навчитися з того, як реагував Мойсей, коли інші отримували почесні завдання. Він цінував своє доручення вести ізраїльський народ. Як зреагував Мойсей, коли Єгова дозволив іншим старійшинам служити нарівні з ним? Він не заздрив (Чис. 11:24—29). Мойсей виявив смирення, коли погодився, щоб інші чоловіки допомагали йому судити народ (Вих. 18:13—24). Це принесло значно більше користі ізраїльтянам, над якими Мойсей був призначений суддею. Він не ставив свої почесні завдання вище від добробуту ізраїльтян. Який же це чудовий приклад для нас! Пам’ятаймо: цінними для Єгови нас роблять не наші здібності, а наше смирення. Хоча «Єгова високо, але бачить смиренних» (Пс. 138:6).

15. З якими змінами стикнулося багато братів і сестер?

¹⁵ Коли у нас змінюються обставини. В останні роки чимало братів і сестер, які десятиліттями служили Єгові,  отримали нові завдання. Приміром, у 2014 році обласних наглядачів та їхніх дружин попросили виконувати інший вид повночасного служіння. Починаючи з того ж року, районні наглядачі припиняють своє служіння, коли їм виповнюється 70. Також брати, яким за 80, уже не служать координаторами ради старійшин. Крім того, за останні кілька років багатьох бетелівців призначили служити піонерами. Іншим довелося припинити спеціальне повночасне служіння через проблеми зі здоров’ям, сімейні обов’язки та особисті обставини.

16. Як наші брати і сестри виявляють смирення і пристосовуються до нових обставин?

¹⁶ Такі зміни нелегко далися цим братам і сестрам. Вони, очевидно, дуже любили своє колишнє служіння. Багато з них провели в такому служінні не один рік. Декотрі навіть «горювали», але з часом їм вдалося пристосуватися до змін. Що їм допомогло? Перш за все любов до Єгови. Ці брати і сестри розуміли, що присвятилися Богові, а не виконанню якоїсь праці, завдання чи обов’язків (Кол. 3:23). Вони готові смиренно служити Єгові, хоч би куди їх призначили. Вони кладуть на нього «всі свої тривоги» і знають, що він про них дбає (1 Пет. 5:6, 7).

17. Чому ми дуже вдячні Єгові за те, що його Слово заохочує нас розвивати смиренність?

¹⁷ Ми дуже вдячні Єгові за те, що його Слово заохочує нас розвивати смиренність. Коли ми розвиваємо цю рису, це йде на добро як нам, так і іншим. Нам легше долати труднощі в житті. І щонайважливіше, ми наближаємося до нашого небесного Батька. Як же приємно знати, що, хоча Бог «Високий і Величний», він любить своїх смиренних служителів і дорожить ними (Ісаї 57:15).