1, 2. Чому 8-й розділ Римлян особливо цікавить помазаних християн?

ЩОРОКУ в річницю смерті Ісуса Христа ви, мабуть, читаєте Римлян 8:15—17. У цьому уривку пояснюється, звідки християни знають, що вони помазані,— святий дух свідчить разом з їхнім духом. Перший вірш цього розділу згадує «тих, хто живе в єдності з Христом Ісусом». Чи 8-й розділ Римлян стосується лише помазанців? Чи він також говорить про християн, які надіються жити на землі?

² Цей розділ переважно звернений до помазаних християн. Вони отримують «дух» як ті, хто чекає, «коли Бог [їх] усиновить, визволить з [їхніх фізичних] тіл» (Рим. 8:23). У майбутньому вони будуть Божими синами в небі. Чому це можливо? Тому що вони стали охрещеними християнами і Бог застосував викуп їм на благо, простив їхні гріхи і визнав їх праведними як своїх духовних синів (Рим. 3:23—26; 4:25; 8:30).

3. Чому ми робимо висновок, що 8-й розділ Римлян має цікавити тих, у кого земна надія?

³ Однак 8-й розділ Римлян цікавить і тих, хто має земну надію, адже Бог у певному розумінні вважає їх  праведними. Доказом цього є те, що Павло раніше написав у Листі до римлян. У 4-му розділі він розповів про Авраама. Цей вірний чоловік жив перед тим, як Єгова дав Ізраїлю Закон, і задовго до того, як Ісус помер за наші гріхи. Все ж Єгова помітив неабияку віру Авраама і визнав його праведним. (Прочитайте Римлян 4:20—22.) Так само в наш час Єгова може вважати праведними вірних християн, які мають біблійну надію жити вічно на землі. Отже, вони теж можуть отримувати користь з порад, записаних у 8-му розділі Римлян.

4. Над яким запитанням нам слід поміркувати з огляду на Римлян 8:21?

⁴ У Римлян 8:21 ми знаходимо гарантію того, що новий світ обов’язково прийде. Цей вірш обіцяє, що «саме́ створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих». Виникає запитання: чи будемо ми там і чи отримаємо цю нагороду? Чи ти впевнений, що таке майбутнє чекає на тебе? У 8-му розділі Римлян містяться поради, які допоможуть тобі досягти цієї мети.

5. На що звернув увагу Павло в Римлян 8:4—13?

⁵ Прочитайте Римлян 8:4—13. У 8-му розділі Римлян ті, хто живе, «керуючись бажаннями плоті» протиставляються тим, хто живе, «керуючись духом». Дехто може думати, що тут протиставляються ті, хто не є в правді, і ті, хто в правді,— нехристияни і християни. Проте Павло писав «всім, хто в Римі,— улюбленим Божим, які покликані бути святими» (Рим. 1:7). Тож апостол протиставляв християн, які жили, керуючись бажаннями плоті, християнам, які жили керуючись духом. У чому була різниця між ними?

6, 7. а) Як у Біблії вживається слово «плоть»? б) В якому значенні Павло вжив слово «плоть» у Римлян 8:4—13?

⁶ Спочатку поговорімо про слово «плоть». Що мав на увазі Павло? Грецький відповідник цього слова, який також перекладається як «тіло», вживається в Біблії в різних значеннях. Іноді воно стосується нашого фізичного тіла (Рим. 2:28; 1 Кор. 15:39, 50). Крім того, воно може вказувати  на спорідненість. Ісус «за тілом був потомком Давида», і Павло називав євреїв «своїми родичами за тілом» (Рим. 1:3; 9:3).

⁷ Однак те, що Павло написав у 7-му розділі, допомагає нам зрозуміти, в якому значенні слово «плоть» вжито в Римлян 8:4—13. Він пов’язав «плотські бажання» з «грішними похотями», які «діяли в [їхніх] тілах» (Рим. 7:5). Це проливає світло на значення виразу «ті, хто живе, керуючись бажаннями плоті». За словами Павла, ці люди «зосереджують свої думки на плотському». Тож він говорив про осіб, котрі піддаються бажанням і схильностям, що властиві недосконалим людям. Здебільшого це ті, хто йде на поводі своїх прагнень, спонук і пристрастей — чи то статевих, чи будь-яких інших.

8. Чому доречно було перестерігати навіть помазаних християн про те, що небезпечно жити, «керуючись бажаннями плоті»?

⁸ Чому ж Павло звернув увагу помазаних християн на те, що небезпечно жити, «керуючись бажаннями плоті»? І чи може подібна небезпека загрожувати сучасним християнам, яких Бог прийняв як своїх друзів і вважає праведними? На жаль, будь-який християнин може почати жити, керуючись бажаннями грішної плоті. Наприклад, Павло писав, що дехто серед братів у Римі був рабом «власних прагнень» — статевого потягу, бажання їсти, пити тощо. Дехто з таких осіб зваблював «довірливих людей» (Рим. 16:17, 18; Філ. 3:18, 19; Юди 4, 8, 12). До того ж пригадайте, що один брат у Коринфі якийсь час жив «з дружиною свого батька» (1 Кор. 5:1). Тож зрозуміло, чому Бог через Павла перестеріг християн про «зосередженість на плотському» (Рим. 8:5, 6).

9. Чого не стосується Павлова пересторога, записана в Римлян 8:6?

⁹ Ця пересторога важлива і сьогодні. Прослуживши Богові багато років, християнин може почати зосереджувати свої думки на плотському. Однак це не стосується християнина, який час від часу думає про їжу, роботу, відпочинок чи навіть романтичні стосунки. Все це є чимось звичайним у житті Божих служителів. Ісус насолоджувався їжею і годував інших. Він розумів, що потрібний відпочинок.  А Павло писав, яке місце повинні займати інтимні стосунки в подружжі.

10. Що означає вислів «зосереджують свої думки на плотському», записаний в Римлян 8:5, 6?

¹⁰ Тож що мав на увазі Павло, вживши вислів «зосередженість на плотському»? Грецьке слово, вжите Павлом, означає «зосереджувати на чомусь свій розум або серце, застосовувати своє вміння ретельно планувати». Ті, хто живе, керуючись бажаннями плоті, дозволяють, аби їхній життєвий шлях визначала в першу чергу грішна людська природа. Про Римлян 8:5 один вчений сказав: «Вони зосереджують свої думки на тому, що притаманне плоті,— найбільше цікавляться цим, постійно говорять про це, поглинуті і хизуються цим».

11. Що може стати занадто важливим для нас?

¹¹ Християнам у Римі варто було проаналізувати, на чому вони зосереджували своє життя. Чи не зводилося все в їхньому житті до «плотського»? Нам теж доречно було б проаналізувати своє життя з такого погляду. Що найбільше цікавить нас і про що переважно ми говоримо? Чого ми насправді прагнемо день за днем? Дехто може зосереджуватися на тому, щоб куштувати різні вина, прикрашати дім, шукати нові стилі одягу, робити інвестиції, планувати відпустки і таке інше. Все це само по собі не є поганим, це звичайні речі в житті. Приміром, Ісус одного разу зробив вино, а Павло сказав Тимофієві вживати «трохи вина» (1 Тим. 5:23; Ів. 2:3—11). Але хіба Ісус і Павло постійно говорили про це, були поглинуті і хизувалися цим? Чи вони пристрасно захоплювалися вином, чи постійно говорили про нього? Ні. А як щодо нас? Чим насамперед ми цікавимося в житті?

12, 13. Чому має важливе значення, на чому ми зосереджуємо свої думки?

¹² Самоперевірка є важливою. Чому? Павло писав: «Зосередженість на плотському означає смерть» (Рим. 8:6). Це серйозна пересторога — духовна смерть тепер і буквальна смерть у майбутньому. Все ж Павло не мав на увазі, що людина, яка почала зосереджуватися на плотському, неминуче зазнає смерті. Вона може змінитися. Подумайте про аморального чоловіка в Коринфі, який почав жити, керуючись бажаннями плоті, і за це мав бути виключеним зі збору. Однак він міг змінитися і змінився. Цей чоловік перестав керуватися бажаннями плоті й повернувся на прямий шлях (2 Кор. 2:6—8).

¹³ Якщо така людина могла змінитися, то християнин у наш час теж може змінитися, особливо якщо він, керуючись бажаннями плоті, не зайшов так далеко, як чоловік у Коринфі. Павлова пересторога про те, що може чекати людину, яка керується бажаннями плоті, має спонукувати християн робити необхідні зміни.

14, 15. а) Яка існує альтернатива «зосередженості на плотському»? б) Чого не означає «зосередженість на духовному»?

¹⁴ Після того як апостол застеріг нас проти «зосередженості на плотському», він дав таке підбадьорливе запевнення: «Зосередженість на духовному [означає] життя і мир». Яка чудова нагорода — життя і мир! Як здобути цю нагороду?

¹⁵ Бути зосередженим на духовному — це не те саме, що витати у хмарах. Необов’язково думати і говорити лише  про Біблію чи про свою любов до Бога і надію на майбутнє. Пригадаймо, що Павло та інші християни першого століття, які догоджали Богові, по суті, вели нормальне життя. Вони їли й пили. Багато хто одружувався і мав свою сім’ю, працював, щоб забезпечувати себе (Марка 6:3; 1 Фес. 2:9).

16. На чому зосереджувався Павло, хоча займався багатьма звичайними життєвими справами?

¹⁶ Проте ці служителі Бога не дозволяли, щоб такі звичайні життєві справи стали головними в їхньому житті. З Біблії ми дізнаємо́ся, що Павло заробляв собі на життя, виготовляючи намети, але головним у житті для нього було регулярно проповідувати і навчати. (Прочитайте Дії 18:2—4; 20:20, 21, 34, 35.) І це він радив робити своїм братам і сестрам у Римі. Справді, Павлове життя зосереджувалося на духовній діяльності. Римським християнам треба було наслідувати Павла, і нам теж (Рим. 15:15, 16).

17. Яке життя ми можемо мати, якщо зосереджуємося на духовному?

¹⁷ Яким буде результат, якщо ми зосереджуємося на духовному? Відповідь міститься в Римлян 8:6: «Зосередженість на духовному [означає] життя і мир». Тому ми маємо дозволяти святому духу впливати на наш розум і керувати ним, а також узгоджувати своє мислення з волею і думками Бога. Ми можемо не сумніватися: якщо ми зосереджуємося «на духовному», то вже тепер матимемо щасливе і змістовне життя, а в майбутньому — вічне життя, в небі чи на землі.

18. Яким чином «зосередженість на духовному» приносить мир?

¹⁸ Подумаймо над запевненням, що «зосередженість на духовному [означає]... мир». Багато людей намагається знайти душевний спокій. Тимчасом як вони відчайдушно шукають внутрішнього миру, ми вже його маємо. Наприклад, ми стараємося бути в мирі з членами своєї сім’ї і одновірцями в зборі. Зрозуміло, що і ми, і наші брати й сестри недосконалі. Через це іноді виникають проблеми, а коли так стається, ми дотримуємося Ісусової поради: «Примирися з братом» (Матв. 5:24). Це легше зробити, якщо ми усвідомлюємо, що наш брат чи сестра теж служить «Богу, який дає мир» (Рим. 15:33; 16:20).

19. Який особливий мир ми можемо мати, зосереджуючись на духовному?

¹⁹ Існує ще інший мир, набагато цінніший. Зосереджуючись на духовному, ми маємо мир з нашим Творцем. Ісая записав слова, які стосувалися його часу, але в більшій мірі вони сповняються сьогодні: «Ти [Єгова] оберігатимеш тих, хто повністю покладається на тебе, і будеш завжди давати їм мир, адже саме тобі вони довіряють» (Ісаї 26:3; прочитайте Римлян 5:1).

20. Чому ти вдячний за поради, записані у 8-му розділі Римлян?

²⁰ Отже, помазані ми християни чи сподіваємося нескінченно жити в раю на землі, ми можемо бути вдячними за натхнені поради, записані у 8-му розділі Римлян. Як добре, що Біблія заохочує нас не дозволяти, щоб «бажання плоті» стали головними в нашому житті! Ми бачимо, наскільки мудро жити, керуючись натхненим запевненням: «Зосередженість на духовному [означає] життя і мир». Тоді наша нагорода буде вічна, адже Павло написав: «Плата за гріх — смерть, а дар від Бога — вічне життя завдяки Христу Ісусу, нашому Господу» (Рим. 6:23).