1, 2. Чому Ісус міг сказати слова, записані в Івана 4:35, 36?

ЯКОСЬ Ісус проходив полями, на яких, імовірно, ріс зелений ячмінь (Ів. 4:3—6). До жнив ячменю ще залишалося близько чотирьох місяців. Ісус сказав: «Підведіть свої очі й погляньте на поля — вони побіліли й готові до жнив». (Прочитайте Івана 4:35, 36.) Сказане Ісусом, мабуть, звучало трохи дивно. Що ж він мав на увазі?

² Очевидно, Ісус говорив про символічні жнива, тобто збирання людей. Зверніть увагу, що відбулося безпосередньо перед цим. Хоча юдеї зазвичай не спілкувалися з самарянами, Ісус проповідував самарянці, і вона його слухала. Коли Ісус сказав, що поля вже «побіліли й готові до жнив», чимало самарян, яким ця жінка розповіла про Ісуса, йшли, щоб дізнатися від нього більше (Ів. 4:9, 39—42). Ось що написав про це один біблеїст: «Такий за́пал людей... показував, що вони були подібні до збіжжя, готового до жнив».

3. Як вплине на ваше проповідницьке служіння те, що ви будете дивитися на людей так само, як Ісус?

³ А який погляд маєте ви на людей, котрим проповідуєте добру новину? Чи ви вважаєте, що вони подібні до збіжжя, готового до жнив? Якщо так, то це позитивно вплине на ваше проповідницьке служіння. По-перше, усвідомлюючи, наскільки невідкладна ця праця, ви будете проповідувати ще активніше. Період збору врожаю має свої межі. Не можна марнувати час. По-друге, ви будете  радіти, спостерігаючи за тим, як люди відгукуються на добру новину. Біблія каже: «Тішаться люди в жнива» (Ісаї 9:3). По-третє, ви будете бачити в кожній людині потенційного учня Христа і намагатиметесь змінювати свій підхід, беручи до уваги те, що її цікавить.

4. Чого ми навчимося з прикладу апостола Павла?

⁴ Деякі послідовники Ісуса могли думати, що проповідувати самарянам — марна справа, але він так не вважав. Ісус бачив у них потенційних учнів. Нам теж треба дивитися на людей як на потенційних учнів Христа. Видатним прикладом для нас є апостол Павло. Чого ми можемо навчитися в нього? У цій статті ми обговоримо, 1) як він довідувався про вірування тих, кому проповідував, 2) як дізнавався, що їх цікавить, і 3) чому він бачив у них потенційних учнів Ісуса.

5. Чому Павло добре розумів тих, кому проповідував у синагогах?

⁵ Павло часто проповідував в юдейських синагогах. Наприклад, у синагозі у Фессалоніках він «три суботи вів з присутніми розмови, наводячи докази з Писань» (Дії 17:1, 2). Очевидно, Павло впевнено почувався у синагогах, адже він був юдеєм (Дії 26:4, 5). Павло добре розумів юдеїв, тому міг переконливо проповідувати їм (Філ. 3:4, 5).

6. Чим люди на ринковій площі Афін відрізнялися від людей, яким Павло проповідував у синагозі?

⁶ Через переслідування Павло був змушений втікати з Фессалонік і пізніше з Верії. Після цього Павло прийшов до Афін. І знову «в синагозі він почав вести розмови, наводячи потрібні докази юдеям та іншим людям, які поклонялися Богові» (Дії 17:17). А коли Павло проповідував на ринковій площі, його слухали зовсім інші люди. Серед його слухачів були філософи та інші язичники, для яких слова Павла були «новим вченням». Вони сказали йому: «Ти розповідаєш щось дивне» (Дії 17:18—20).

7. Як, згідно з Дії 17:22, 23, Павло змінив свій підхід, проповідуючи афінянам?

⁷ Прочитайте Дії 17:22, 23. Павло проповідував язичникам в Афінах не так, як юдеям у синагозі. Імовірно, Павло запитував себе: «У що вірять ці афіняни?» Він був спостережливим, роздивлявся довкола і звертав увагу на релігійні звичаї людей. Потім він  намагався знайти щось спільне між їхнім поклонінням і правдою з Писань. Один біблеїст говорить про Павла: «Будучи християнином єврейського походження, він усвідомлює, що греки-язичники не поклоняються “правдивому” Богу юдеїв і християн, але він намагається показати, що Бог, про якого він звіщає, насправді не чужий для афінян». Отже, Павло був готовий змінювати свій підхід. Він сказав афінянам, що передає їм звістку від «Невідомого Бога», якому вони поклоняються. Хоча ці язичники не були знайомі з Писаннями, Павло не думав, що немає сенсу їм проповідувати. Він вважав, що вони подібні до збіжжя, готового до жнив. Тож Павло змінив свій підхід, щоб донести їм добру новину.

8. а) Як ви можете дізнатися, у що вірять люди у вашій території? б) Як можна відповісти, коли хтось каже, що в нього своя віра?

⁸ Подібно до Павла, будьте спостережливі. Намагайтеся зрозуміти за певними ознаками, у що вірять люди у вашій території. Як господар прикрасив свій дім або автомобіль? Чи його ім’я, одяг, зовнішній вигляд або навіть його слова вказують на те, яку релігію він сповідує? Припустімо, людина прямо каже, що в неї своя віра. Ось що на це відповідає одна спеціальна піонерка: «Я не буду нав’язувати вам свої вірування, а хочу поговорити з вами про...»

9. Що ви можете знайти спільне з релігійною людиною?

⁹ На яку тему можна поговорити з релігійною людиною? Постарайтеся знайти щось спільне з нею. Можливо, вона поклоняється єдиному Богу, визнає Ісуса Спасителем людства або вірить, що епоха зла невдовзі закінчиться. З’ясувавши, які спільні погляди ви маєте з людиною, ви зможете поділитися з нею біблійною звісткою так, щоб це торкнулося її серця.

10. Що нам потрібно робити і чому?

¹⁰ Пам’ятайте, що люди можуть вірити не в усі вчення своєї релігії. Тож, навіть якщо ви вже зрозуміли, до якої релігії належить людина, спробуйте дізнатися, у що вірить вона особисто. «Багато хто змішує свої релігійні уявлення з філософією»,— каже Дейвід з Австралії, який служить спеціальним піонером. Дональта з Албанії говорить: «Іноді ті, кого ми зустрічаємо, кажуть, що належать до тої чи іншої релігії, але пізніше зізнаються, що насправді не вірять у Бога». За словами одного місіонера, який служить  в Аргентині, деякі люди кажуть, що вірять у Трійцю, але насправді вони не вірять, що Батько, Син і святий дух — це один Бог. «Якщо ми це знаємо, нам набагато легше знайти щось спільне з людиною»,— говорить цей брат. Отже, старайтеся дізнатися, у що люди вірять насправді. Тоді, подібно до Павла, ви зможете стати «усім для усіляких людей» (1 Кор. 9:19—23).

11. Що робив Павло, згідно з Дії 14:14—17, щоб звістка, яку він проповідував мешканцям Лістри, торкнулася їхнього серця?

¹¹ Прочитайте Дії 14:14—17. Павло бачив, що цікавило його слухачів, і відповідно змінював свій підхід. Приміром, люди, з якими він розмовляв у Лістрі, майже не знали або зовсім не знали Писань. Тому Павло наводив знайомі їм аргументи. Він говорив про багаті врожаї і насолоду від життя. Павло використовував слова і приклади, які вони могли легко зрозуміти.

12. Як вам дізнатися, що цікавить людину, і відповідно змінити свій підхід?

¹² Намагайтеся побачити, що цікавить людей у вашій території, і відповідно змінюйте свій підхід. Як вам дізнатися, що цікавить людину, коли ви наближаєтеся до неї або до її помешкання? І знову вам знадобиться спостережливість. Скажімо, людина працює на городі, читає книжку, ремонтує автомобіль або займається якоюсь іншою справою. Якщо доречно, чому б не почати розмову з того, чим вона займається? (Ів. 4:7). Навіть одяг людини може дещо сказати про неї. Він може вказувати на її національну належність, професію або на те, яка в неї улюблена спортивна команда. «Я заговорив з 19-річним юнаком, в якого на футболці було зображено відомого співака,— каже Густаво.— Я спитав його про це, і він розповів, чому цей співак йому подобається. У результаті було розпочате біблійне вивчення, і тепер він наш брат».

13. Як запропонувати біблійне вивчення так, щоб викликати в людини зацікавлення?

 ¹³ Коли ви пропонуєте людині біблійне вивчення, постарайтеся викликати в неї зацікавлення. Покажіть, як їй допоможе таке вивчення (Ів. 4:13—15). Наприклад, одна сестра проповідувала жінці, і та запросила її зайти до неї в дім. Побачивши на стіні сертифікат про те, що ця жінка вивчала педагогіку і є викладачем, сестра зауважила, що ми теж займаємося освітньою діяльністю і навчаємо людей за допомогою курсу вивчення Біблії та наших зібрань. Жінка погодилася на вивчення, наступного дня прийшла на зібрання і невдовзі відвідала районний конгрес. Через рік вона охрестилася. Спитайте себе: «Що цікавить людей, до яких я роблю повторні відвідини? Чи можу я запропонувати біблійне вивчення так, щоб людині було цікаво?»

14. Як ви можете пристосовувати біблійне вивчення до кожної людини окремо?

¹⁴ Готуйтеся окремо до кожного біблійного вивчення, зважаючи на обставини того, з ким вивчаєте, і на його інтереси. Під час підготовки продумуйте, які вірші ви зачитаєте, які відео покажете і за допомогою яких прикладів будете пояснювати біблійні істини. Запитайте себе: «Що особливо зацікавить цю людину і що торкнеться її серця?» (Присл. 16:23). В Албанії піонерка на ім’я Флора вивчала Біблію з жінкою, яка сказала: «Я не можу повірити у воскресіння». Флора не тиснула на неї. Вона говорить: «Я подумала, що спершу їй потрібно пізнати Бога, який обіцяє, що буде воскресіння». Відтоді Флора на кожному вивченні звертала увагу на любов, мудрість і силу Єгови. З часом ця жінка повірила у воскресіння. Тепер вона є ревним Свідком Єгови.

15. Що обурювало Павла в Афінах, згідно з Дії 17:16—18, і чому він не думав, що немає сенсу проповідувати афінянам?

¹⁵ Прочитайте Дії 17:16—18. Павло не думав, що немає сенсу проповідувати мешканцям міста Афіни, в якому процвітало ідолопоклонство, статева розпуста і язичницька філософія. Крім того, він не зважав на їхні образливі слова. Перед тим як стати християнином, Павло сам «був богозневажником, гонителем і зухвалою людиною» (1 Тим. 1:13). Подібно як Ісус бачив у Павлі свого майбутнього учня, Павло бачив в афінянах потенційних учнів Ісуса. І він не помилився (Дії 9:13—15; 17:34).

16, 17. З чого видно, що люди будь-якого походження можуть стати учнями Христа? Наведіть приклад.

¹⁶ У першому столітті люди будь-якого походження ставали учнями Ісуса. У своєму листі до збору в грецькому місті Коринф Павло написав, що деякі християни з цього збору в минулому були злочинцями або вели вкрай аморальне життя. Потім він додав: «Саме такими були декотрі з вас, проте Бог своїм духом вас обмив» (1 Кор. 6:9—11). Чи побачили б ви в цих людях потенційних учнів Христа і чи думали б, що вони можуть змінитися?

¹⁷ Чимало людей у наш час охоче роблять необхідні зміни, щоб стати учнями Ісуса. Наприклад, одна спеціальна піонерка, яка служить в Австралії, зрозуміла, що на біблійну звістку можуть відгукнутися будь-які люди. Якось в агенції нерухомості вона помітила дівчину з татуюваннями, яка була вдягнена в мішкуватий одяг. «Спершу я вагалася,— каже сестра,— але потім заговорила  з нею. Я дізналась, що вона настільки сильно цікавиться Біблією, що серед її татуювань є вірші з Псалмів». Дівчина почала вивчати Біблію і відвідувати зібрання *.

18. Чому нам не слід робити про людей поспішні висновки?

¹⁸ Чому Ісус вважав, що поля готові до жнив? Чи тому, що сподівався, що більшість людей стануть його послідовниками? Зовсім ні. У Писанні передрікалося, що тих, хто повірить у нього, буде відносно мало (Ів. 12:37, 38). До того ж Ісус був наділений здатністю бачити, що у людини в серці (Матв. 9:4). Усе ж він ревно проповідував кожному, зосереджуючись на тих небагатьох, котрі виявляли віру. Ми не бачимо, що у людини в серці. Тому дуже важливо, щоб ми боролися зі схильністю робити поспішні висновки про якусь територію чи окрему людину. Дивіться на людей як на потенційних учнів Христа. Марк, місіонер, який служить у Буркіна-Фасо, каже: «Часто люди, які, на мою думку, мали б робити поступ, перестають вивчати. А ті, від кого я цього зовсім не очікував, роблять помітний поступ. Тож, як видно, ліпше дозволяти, щоб нас скеровував дух Єгови».

19. Який погляд нам потрібно мати на людей у нашій території?

¹⁹ На перший погляд може здаватися, що в території мало людей, які подібні до збіжжя, готового до жнив. Але не забувайте, що́ Ісус сказав своїм учням. Поля справді побіліли й готові до жнив. Люди можуть змінитися і стати учнями Христа. Єгова вважає цих потенційних учнів «коштовностями» (Ог. 2:7). Якщо ми будемо мати такий же погляд на людей, як в Єгови та Ісуса, то намагатимемося зрозуміти їхні обставини та інтереси. Ми будемо дивитися на них як на потенційних братів і сестер.