1, 2. Що допоможе нам давати собі раду в складних ситуаціях, згідно з 1 Петра 4:7, 8?

ОСКІЛЬКИ «останні дні» наближаються до кінця, ми можемо зазнавати різних лих та бід (2 Тим. 3:1). Наприклад, в одній країні на заході Африки після виборів почалися громадські протести і масові сутички. Через це наші брати й сестри більш ніж півроку не могли вільно пересуватися. Як вони давали собі раду в такій складній ситуації? Дехто з них знайшов прихисток у братів, які жили у безпечнішій території. Один брат сказав: «За таких обставин я радів, що зі мною були мої друзі. Ми підбадьорювали одне одного».

² Коли почнеться «велике лихо», ми будемо радіти, якщо матимемо хороших люблячих друзів (Об’яв. 7:14). Тож вкрай важливо вже тепер зміцнювати дружні узи. (Прочитайте 1 Петра 4:7, 8.) Ми можемо багато чого навчитися на прикладі Єремії. Його друзі допомогли йому не загинути в час перед знищенням Єрусалима *. Як нам наслідувати Єремію?

3. а) Чому Єремія міг би відокремитися від інших людей? б) Про що Єремія розповів своєму писарю Баруху і яким був результат?

³ Упродовж принаймні 40 років Єремія жив серед зрадливих людей, серед котрих були його сусіди і, можливо, деякі родичі з його рідного міста Анатота (Єрем. 11:21; 12:6). Але він не відокремлювався від інших.  Єремія розповів про те, як почувався, своєму відданому писарю Баруху. Ми теж можемо дізнатися про почуття Єремії (Єрем. 8:21; 9:1; 20:14—18; 45:1). Не складно уявити, які теплі стосунки і взаємоповага розвинулися між Барухом і Єремією, коли Барух записував розповідь про насичене подіями життя пророка (Єрем. 20:1, 2; 26:7—11).

4. Про що Єгова попросив Єремію і як завдання, яке спільно виконували Єремія та Барух, зміцнило їхню дружбу?

⁴ Чимало років Єремія сміливо попереджав ізраїльтян про те, що станеться з Єрусалимом (Єрем. 25:3). Зрештою, щоб спонукати свій народ до каяття, Єгова сказав Єремії записати його перестороги у сувій (Єрем. 36:1—4). Спільно виконуючи дане Богом доручення,— імовірно, протягом кількох місяців,— Єремія та Барух, без сумніву, багато спілкувалися і зміцнювали віру одне одного.

5. З чого видно, що Барух був для Єремії хорошим другом?

⁵ Коли настав час розкрити зміст сувою, Єремії не залишалося нічого іншого, як покладатися на те, що його друг Барух донесе цю звістку до народу (Єрем. 36:5, 6). Барух мужньо виконав це небезпечне завдання. Лише уявіть, як, мабуть, пишався Єремія Барухом, коли той пішов на подвір’я храму і прочитав сувій народові! (Єрем. 36:8—10). Князі Юди дізналися про це і наказали йому прочитати сувій також їм (Єрем. 36:14, 15). Вони вирішили переказати слова Єремії царю Єгоякиму. Князі виявили до Баруха чуйність і сказали йому: «Іди і сховайся разом з Єремією, щоб ніхто не знав, де ви» (Єрем. 36:16—19). Яка ж мудра порада!

6. Що зробили Єремія і Барух, коли зіткнулися з протидією?

 ⁶ Почувши слова Єремії, цар Єгояким настільки розлютився, що спалив сувій та наказав заарештувати Єремію і Баруха. Проте Єремія не злякався. Він узяв ще один сувій, дав Баруху і продиктував йому звістку Єгови. Барух записав «усі слова, що були написані в сувої, який спалив Єгояким» (Єрем. 36:26—28, 32).

7. Як на Єремію і Баруха, ймовірно, вплинула їхня співпраця?

⁷ Між людьми, яким довелося багато що пережити разом, нерідко розвивається міцна дружба. Тож, коли Єремія і Барух знову записували звістку, яка містилася в сувої, знищеному неправедним царем Єгоякимом, вони, ймовірно, ще ліпше пізнали одне одного і зміцнили свою дружбу. Чого ми вчимося з прикладу цих двох вірних чоловіків?

8. Що може заважати нам розвивати з іншими близькі стосунки і чому це варто робити?

⁸ Інколи нам важко відкривати іншим серце тому, що хтось образив нас у минулому (Присл. 18:19, 24). Або ж нам може здаватися, що в нас недостатньо часу та сил, щоб розвивати з кимось близькі стосунки. Однак це варто робити. Якщо ми хочемо, щоб під час випробувань з нами поруч були друзі, треба вчитися звіряти їм свої думки і почуття. Це важливий крок на шляху до справжньої дружби (1 Пет. 1:22).

9. а) Як Ісус показував, що довіряє своїм друзям? б) Як відверте спілкування допоможе вам зміцнити свої стосунки з іншими? Наведіть приклад.

⁹ Ісус відверто спілкувався зі своїми друзями і цим показував, що довіряє їм (Ів. 15:15). Ми наслідуємо його, коли розповідаємо іншим про свої радощі, тривоги і розчарування. Уважно вислуховуйте інших, і, можливо, ви побачите, що маєте схожі думки, почуття і цілі. Розгляньмо приклад сестри Сінді, якій 29 років. Вона подружилася з піонеркою Марі-Луїз, якій 67. Вони разом ходять у служіння кожного четверга зранку і відверто спілкуються між собою на різні теми. Сінді каже: «Мені подобаються змістовні розмови з друзями, адже це допомагає мені ближче познайомитися з ними і краще їх розуміти». Тепла атмосфера і відверте спілкування сприяють дружбі.  Якщо, подібно до Сінді, ви щиро і відверто спілкуєтеся з іншими, ваша дружба з ними буде процвітати (Присл. 27:9).

10. Які хороші результати приносить співпраця з нашими братами й сестрами, згідно з Прислів’я 27:17?

¹⁰ Як і у випадку з Єремією і Барухом, коли ми співпрацюємо з нашими братами й сестрами та на власні очі бачимо їхні хороші риси, ми вчимося у них і зближуємося з ними. (Прочитайте Прислів’я 27:17.) Наприклад, під час служіння ви чуєте, як одновірець сміливо обстоює свою віру або впевнено розповідає про Єгову та його наміри. Що ви тоді відчуваєте? Скоріш за все, він стає для вас ще ближчим.

11, 12. Наведіть приклад того, як співпраця у служінні допомагає зміцнювати дружбу.

¹¹ Розгляньмо два приклади, які показують, як проповідницьке служіння зближує людей. Аделін, якій 23 роки, попросила свою подругу Кандіс поїхати з нею проповідувати в рідко опрацьовуваній території. Вона каже: «Ми хотіли бути більш ревними у служінні й отримувати від нього більше радості... Нам обом було потрібне духовне відсвіження». Яку користь вони отримали від співпраці? «Наприкінці кожного дня,— розповідає Аделін,— ми обговорювали, як ми почувалися, що нас підбадьорило в розмовах і в чому ми бачили керівництво Єгови під час служіння. Нам подобалися такі розмови, і ми ще ближче познайомилися».

¹² Лайла і Маріанн, двоє незаміжніх сестер з Франції, поїхали на п’ять тижнів проповідувати в Бангі, багатолюдну столицю Центрально-Африканської Республіки. Лайла пригадує: «Між нами з Маріанн виникали непорозуміння, але завдяки доброму спілкуванню і щирій любові наша дружба стала сильнішою. Я побачила вміння Маріанн пристосовуватися до нових обставин, її  любов до місцевих людей та її за́пал у служінні і почала захоплюватися нею». Необов’язково їхати за кордон, щоб відчути ці благословення. Щоразу, коли ви проповідуєте з братами або сестрами у своїй місцевості, ви маєте нагоду ліпше познайомитися одне з одним і зміцнити дружні узи.

13. Що іноді трапляється, коли ми тісно співпрацюємо з одновірцями?

¹³ Іноді, тісно співпрацюючи з одновірцями, ми починаємо помічати не лише їхні хороші риси, але й недоліки. Як попри це зберігати з ними близькі стосунки? Знову згадаймо приклад Єремії. Що допомагало йому бачити щось добре в інших і не зважати на їхні помилки?

14. Що Єремії було відомо про Єгову і як це допомагало йому?

¹⁴ Єремія написав книгу, яка носить його ім’я. Крім того, він, очевидно, написав біблійні книги, відомі як 1 і 2 Царів. Виконуючи це завдання він, безсумнівно, переконався, наскільки милосердний Єгова до недосконалих людей. Наприклад, Єремія знав, що, коли цар Ахав покаявся у своїх злих учинках, Єгова пощадив його і той не побачив за свого життя винищення цілої своєї сім’ї (1 Цар. 21:27—29). Також Єремії було відомо, що Манасія ображав Єгову ще сильніше, ніж Ахав. Усе ж Єгова простив Манасію, оскільки він покаявся (2 Цар. 21:16, 17; 2 Хр. 33:10—13). Ці оповіді, мабуть, допомагали Єремії наслідувати Божу терпеливість і милосердя у стосунках з близькими друзями (Пс. 103:8, 9).

15. Як Єремія наслідував терпеливість Єгови, коли Барух перестав зосереджуватися на своєму завданні?

¹⁵ Розгляньмо, як Єремія поставився до Баруха, коли той на якийсь час перестав зосереджуватися на своєму завданні. Єремія не махнув рукою на свого друга, а допоміг йому, передавши Божу звістку, яка була доброю і водночас прямою (Єрем. 45:1—5). Чого ми вчимося з цієї розповіді?

16. Що нам потрібно робити, щоб підтримувати дружбу, як видно з Прислів’я 17:9?

¹⁶ Звичайно, не можна очікувати від наших братів і сестер досконалості. Якщо в нас зав’язалася з кимось близька дружба, нам потрібно докладати зусиль, щоб постійно підтримувати ці стосунки. Якщо наші друзі помиляються, можливо, доведеться дати їм добру і водночас пряму пораду на основі Божого Слова (Пс. 141:5). Якщо вони ображають нас, необхідно їх прощати, а простивши образу, більше ніколи не повертатися до неї у своїх розмовах. (Прочитайте Прислів’я 17:9.) Як же важливо у ці скрутні часи зосереджуватися на добрих рисах наших одновірців, а не на їхніх недоліках! Так ми зміцнимо наші дружні узи. Це варто робити вже тепер, адже під час великого лиха ми дуже потребуватимемо близьких друзів.

17. Чому можна сказати, що в часи лиха Єремія був справжнім другом?

¹⁷ Пророк Єремія у часи лиха був справжнім другом. Приміром, коли Єремію вкинули до водозбору з багном, вельможа Евед-Мелех врятував його від неминучої смерті. Після цього Евед-Мелех боявся, що князі заподіють  йому шкоду. Коли Єремія дізнався про це, він не мовчав і не сподівався, що його друг якось зарадить собі сам. Хоча Єремія був ув’язнений, він зробив те, що міг,— потішив свого друга Евед-Мелеха обіцянкою від Єгови (Єрем. 38:7—13; 39:15—18).

18. Що, згідно з Прислів’я 17:17, ми маємо робити, коли хтось з одновірців зносить труднощі?

¹⁸ Сьогодні наші брати й сестри стикаються з різними труднощами. Наприклад, багато хто страждає внаслідок стихійних лих, а також воєн та інших бід, спричинених людьми. Коли таке трапляється, дехто з нас може надати цим братам і сестрам прихисток у своєму домі. Інші можуть допомогти матеріально. Проте всі ми можемо просити Єгову, щоб він допоміг нашим одновірцям. Якщо ми довідуємося, що хтось з наших одновірців знеохочений, ми, можливо, не знаємо, що сказати або зробити. Але допомогти може кожен з нас. Приміром, можна провести час разом з цим братом чи сестрою. Можна зі співчуттям вислухати їх, можна потішити їх своїм улюбленим віршем з Біблії (Ісаї 50:4). Головне — бути поруч, коли друзі нас потребують. (Прочитайте Прислів’я 17:17.)

19. Як дружба, яку ми розвиваємо сьогодні, буде допомагати нам у майбутньому?

¹⁹ Необхідно вже тепер розвивати і зміцнювати стосунки з нашими братами й сестрами. Чому? Тому що наші вороги намагатимуться нас розділити, вдаючись до брехні і перекручення інформації. Вони спробують настроїти нас одне проти одного. Однак у них нічого не вийде. Вони не зможуть розірвати наші узи любові. Нашу дружбу їм не зруйнувати. Вона існуватиме не тільки до кінця цього світу, але й цілу вічність!