ВІРА має надзвичайно велику силу. Наприклад, хоча Сатана намагається зруйнувати наші стосунки з Єговою, завдяки вірі ми зможемо «погасити всі вогненні стріли Злого» (Еф. 6:16). Віра допоможе нам подолати подібні до гір проблеми. Ісус сказав своїм учням: «Якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: “Пересунься звідси он туди”, і вона пересунеться» (Матв. 17:20). Оскільки віра може зміцнити нас духовно, доречно було б розглянути такі запитання: що таке віра? Як стан нашого серця впливає на нашу віру? Як можна зміцнити свою віру? І в кого ми повинні вірити? (Рим. 4:3).

Віра не зводиться тільки до того, щоб просто вірити, тобто визнавати правду з Біблії, адже «демони теж вірять [в існування Бога] і тремтять» (Як. 2:19). Тож що таке віра?

Згідно з Біблією, існує два аспекти віри. Перший: «віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються» (Євр. 11:1а). Маючи віру, ви твердо переконані, що всі слова Єгови правдиві та обов’язково виконаються. Приміром, Єгова сказав ізраїльтянам: «Як ви не можете скасувати мою угоду з днем і угоду з ніччю,— бо день і ніч завжди наставатимуть у свій час,— так само неможливо скасувати мою угоду з Давидом, моїм слугою» (Єрем. 33:20, 21). Чи ви колись боялися, що не настане схід або захід сонця і через це не настане день або ніч? Якщо ви цілковито впевнені у фізичних законах, згідно з якими Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця, то аж ніяк не будете сумніватися, що Творець цих законів зможе сповнити своє слово (Ісаї 55:10, 11; Матв. 5:18).

Другий: віра — це «чіткий вияв того, що реальне, хоча й невидиме». Про віру сказано, що вона є «чітким виявом», тобто «переконливим доказом», того, що невидиме для ока, однак реальне (Євр. 11:1б, прим.). Наведімо приклад. Дитина запитує вас: «Звідки ви знаєте, що існує повітря?» Хоча ви ніколи не бачили повітря, ви, мабуть, звернете увагу дитини на такі докази, як дихання і вітер. Ці докази допоможуть дитині зрозуміти, що повітря справді існує, хоча й невидиме. Подібно віра ґрунтується на вагомих доказах (Рим. 1:20).

Як ми побачили, віра ґрунтується на доказах. Тому людина, яка хоче мати віру, повинна перш за все набути «точного знання правди» (1 Тим. 2:4). Але потрібно ще щось. Апостол Павло написав, що «людина вірить серцем» (Рим. 10:10). Вона має не тільки вірити в правду, але й цінувати її. Лише тоді вона буде виявляти віру, тобто жити згідно з правдою (Як. 2:20). Той, хто  не цінує правду, може відкидати навіть переконливі докази, тому що вперто дотримується упереджених поглядів або виправдовує свої плотські бажання (2 Пет. 3:3, 4; Юди 18). Ось чому не всі, хто бачив чуда в біблійні часи, розвинули віру (Чис. 14:11; Ів. 12:37). Божий святий дух породжує віру тільки в серцях тих людей, які люблять правду і відкидають брехню (Гал. 5:22; 2 Фес. 2:10, 11).

Серед тих, хто мав надзвичайну віру, був цар Давид (Євр. 11:32, 33). Однак не всі рідні Давида мали таку віру. Наприклад, подумайте про найстаршого Давидового брата, Еліава. Коли Голіаф кинув виклик ізраїльтянам, Давид був обурений. За це Еліав докорив Давиду і так показав, що йому бракувало віри в Єгову (1 Сам. 17:26—28). Ніхто не народжується з вірою і не успадковує її від батьків. Давид мав віру, тому що розвинув особисті стосунки з Богом.

У 27-му Псалмі розповідається, як Давид набув таку міцну віру (вірш 1). Він роздумував над тим, що пережив у минулому і як Єгова поводився з його ворогами (вірші 2, 3). Давид надзвичайно цінував устрій для поклоніння Єгові (вірш 4). Він поклонявся Богові разом з одновірцями у святому наметі (вірш 6). Давид наполегливо шукав ласки Єгови, молячись до нього (вірші 7, 8). Також він хотів, щоб Бог навчав його своєї дороги (вірш 11). Те, що віра була дуже важливою рисою для Давида, видно з його риторичного запитання: «Що було б зі мною, якби я не вірив?» (Вірш 13).

Ви можете мати таку ж віру, як у Давида, якщо переймаєте його спосіб мислення і його духовні звички, згадані в 27-му Псалмі. Як вже говорилося, віра ґрунтується на точному знанні. Чим більше ви вивчаєте Боже Слово і біблійні публікації, тим легше вам буде розвивати віру, яка є однією з граней плоду Божого духу (Пс. 1:2, 3). Вивчаючи, виділяйте час на роздуми. Завдяки роздумам зростатиме ваша вдячність Єгові. Якщо ви поглиблюєте свою вдячність Богові, то матимете ще більше бажання виявляти свою віру, поклоняючись йому на зібраннях і ділячись своєю надією з іншими (Євр. 10:23—25). Крім того, ми засвідчуємо свою віру, коли продовжуємо «молитися і не падати духом» (Луки 18:1—8). Тож «безперестанку моліться» до Єгови, вірячи, що він «дбає про вас» (1 Фес. 5:17; 1 Пет. 5:7). Віра спонукує нас до вчинків, а вчинки зміцнюють нашу віру (Як. 2:22).

У вечір перед своєю смертю Ісус сказав учням: «Вірте в Бога і в мене вірте» (Ів. 14:1). Отже, ми маємо вірити не тільки в Єгову, але й в Ісуса. Як ви покажете, що вірите в Ісуса? Розгляньмо три способи.

По-перше, вважайте викуп даром, який Бог дав особисто вам. Апостол Павло написав: «Я живу завдяки вірі в Божого Сина, який полюбив мене і віддав за мене самого себе» (Гал. 2:20). Якщо ви вірите в Ісуса, то твердо переконані, що викуп був заплачений за вас, що на його основі прощаються ваші гріхи, що викуп дає вам надію на вічне життя і свідчить про велику любов Бога до вас (Рим. 8:32, 38, 39; Еф. 1:7). Це буде зміцнювати вас, і ви не будете погано думати про себе (2 Фес. 2:16, 17).

По-друге, наближайтеся до Єгови в молитві на підставі Ісусової жертви. Завдяки викупу ми можемо молитися до Єгови «зі свободою мови... щоб, коли нам потрібна буде допомога, Бог наділив нас милосердям і незаслуженою добротою» (Євр. 4:15, 16; 10:19—22). Молитва посилює наше бажання протистояти спокусі, щоб не вчинити гріх (Луки 22:40).

По-третє, слухайтесь Ісуса. Апостол Іван написав: «Хто виявляє, що вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). Зверніть увагу, що Іван протиставляє віру неслухняності. Тож ви вірите в Ісуса, коли слухаєтеся його. Ви слухаєтеся Ісуса, якщо керуєтесь «законом Христа», тобто всіма його вченнями і наказами (Гал. 6:2). До того ж ви слухаєтеся Ісуса, якщо застосовуєте вказівки, які він дає через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Слухаючись Ісуса, ви матимете силу, щоб знести подібні до бурі лиха (Луки 6:47, 48).

Якось один чоловік схвильовано сказав Ісусові: «Вірю! Допоможи, якщо мені в чомусь бракує віри!» (Марка 9:24). Цей смиренний чоловік мав віру, проте він розумів, що йому потрібно більше віри. Подібно до цього чоловіка, усім нам у певних ситуаціях буде потрібно більше віри. І кожен з нас може зміцнювати свою віру вже тепер. Як ми побачили, ми зміцнюємо свою віру, коли вивчаємо Боже Слово і роздумуємо над ним, а це буде поглиблювати нашу вдячність Єгові. Наша віра також зростатиме, коли ми разом з одновірцями поклоняємося Єгові, ділимося своєю надією з іншими і перебуваємо в молитві. Крім того, зміцнюючи свою віру, ми отримуємо найбільшу нагороду. Боже Слово наполегливо радить: «Любі, зміцнюйтесь на основі своєї найсвятішої віри... щоб перебувати в Божій любові» (Юди 20, 21).