ІНОДІ застосовувалися. Розгляньмо приклад. У Повторення Закону 24:14, 15 говориться: «Не оббирай найманого робітника, який потрапив у скруту і зубожів,— ні твого брата, ні чужинця, котрий живе у твоєму краю... Інакше він поскаржиться на тебе Єгові, і ти будеш винний у гріху».

Письмове прохання в такій справі, датоване VII століттям до н. е., було знайдено біля Ашдода. Текст на глиняному черепку, імовірно, був написаний від імені робітника, який працював у полі і начебто не зібрав встановленої норми зерна. У цьому документі сказано: «Кілька днів тому — після того як ваш слуга [прохач] закінчив збирати врожай — Гошаягу, син Шобая, прийшов і забрав у вашого слуги одяг... Усі мої співпрацівники, які разом зі мною збирали врожай під палючим сонцем, засвідчать... що я кажу правду. Я ні в чому не винний... Якщо правитель не вважає своїм обов’язком повернути одяг вашому слузі, нехай він зробить це зі співчуття! Ви не повинні мовчати, коли ваш слуга залишився без одягу».

Як зазначає історик Саймон Шама, це прохання «говорить нам не лише про відчай робітника, який хоче повернути [свій одяг]... Воно також вказує на те, що прохач знав щось про біблійний звід законів, зокрема про накази з Левіт і Повторення Закону, які забороняли жорстоко поводитися з бідними».