ЩО КАЖУТЬ ДЕЯКІ ЛЮДИ.

Існує багато різноманітних поглядів щодо неба і його призначення. Наприклад:

• Чимало людей, які називають себе християнами, погодяться з тим, що́ про небо сказано в «Новій католицькій енциклопедії» (англ.). Вона називає його «останньою домівкою блаженних, які померли в Господі».

• За словами рабина Бенціона Кравіца, юдаїзм більше наголошує на теперішньому житті, ніж на потойбічному. Але Кравіц припускає, що «в небі душа зазнає́ найвищої насолоди — вона більш гостро, ніж раніше, усвідомлює і відчуває близькість до Бога». При цьому Кравіц визнає, що, «хоча в юдаїзмі існує вчення про небо, в Торі дуже мало говориться на цю тему».

• Індуси і буддисти вірять, що небо має багато духовних рівнів. Воно є тимчасовим місцем перебування, яке людина покидає, щоб знову народитися на землі або досягнути нірвани — стану, вищого за небо.

• Дехто відкидає будь-які релігійні уявлення про небо і говорить, що всі вони є дитячими вигадками.

ЧОГО ВЧИТЬ БІБЛІЯ.

У Біблії слово «небо» і, відповідно, слово «небесний» мають кілька значень. Наприклад:

• У Буття 1:20 описується створення птахів, які літають «над землею в небесному просторі». У цьому випадку вираз «небесний простір» стосується нашої атмосфери, тобто видимого простору неба.

• В Ісаї 13:10 згадуються «зірки небесні й сузір’я». Тут слово «небесні» стосується космічного простору.

• У Біблії говориться про те, що Бог чує молитви «з неба, своєї оселі» і що існують «ангели в небі» (1 Царів 8:30; Матвія 18:10). Зверніть увагу, що в цих випадках слово «небо» — це не просто метафора. Воно вказує на дійсне місце перебування Бога *.

«Подивися з небес і поглянь зі своєї величної оселі, святої і славетної» (Ісаї 63:15).

Біблія не вчить, що земля є лише тимчасовою домівкою, яку ми покидаємо після смерті, аби піти на небо. Біблія чітко показує, що смерть не входила в початковий намір Бога щодо людей. Поміркуйте:

• Бог наказав першій парі людей: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю» (Буття 1:28). Земля мала бути постійною домівкою людей, де вони могли б жити вічно. Перші чоловік і жінка померли б лише в тому випадку, якби перестали слухатись Бога. На жаль, вони вибрали непослух (Буття 2:17; 3:6).

• Непослух першого чоловіка стягнув смерть не лише на нього самого та його дружину, але й на їхніх нащадків (Римлян 5:12). Чи це означає, що людство не має жодної надії?

• Біблія говорить, що «ми за його обіцянкою чекаємо нових небес і нової землі» * (2 Петра 3:13). За допомогою свого Царства Бог відновить на землі умови, які задумав для неї із самого початку. У Біблії сказано: «Вже не буде... смерті» (Об’явлення 21:3, 4). Чого стосуються ці слова — неба чи землі? Щоб чогось вже не було, спочатку воно мало існувати. Однак у небі смерті ніколи не було. Тож логічно, що ці слова стосуються подій, які відбудуться на землі. Бог створив землю для нас, і ми прагнемо жити на ній разом з нашими близькими та друзями. Біблія також говорить, що померлі повернуться до життя і об’єднаються з тими, хто їх любить (Івана 5:28, 29).

Багато людей були приємно здивовані, коли дізналися, чого Біблія навчає про небо. Наприклад, чоловік, на ім’я Джордж, який колись був католиком, говорить: «Мене дуже втішило біблійне вчення про вічне життя на землі. У земному житті я бачу більше змісту, ніж у житті на небі» *.

«Небеса належать Єгові, а землю він дав синам людським» (Псалом 115:16).