Знання з Біблії має величезну силу і допомагає змінювати життя на краще. Це підтверджують розповіді Рікардо й Андреса.

РІКАРДО: Я вступив у банду, коли мені було 15 років. У такому віці легко піддаєшся впливу. Мені хотілося у всьому наслідувати своїх нових друзів. Це може здатися дивним, але я мріяв провести 10 років за ґратами. Я жив у районі, де колишні в’язні мали авторитет і повагу, тож хотів бути таким, як вони.

У моєму житті було все, з чим пов’язане життя банди: наркотики, секс і насилля. Одної ночі ми потрапили в перестрілку. Я вже думав, що мене вб’ють, проте залишився неушкодженим. Той випадок змусив мене серйозно задуматися над своїм життям і цілями, і я вирішив змінитися. Але як? Хто мені допоможе?

Майже ні в кого з моїх родичів не склалося життя. Вони потрапляли як не в одну халепу, то в іншу. Але сім’я одного з маминих братів дуже відрізнялась. Я знав, що вони хороші люди і живуть по Біблії. Саме від них я дізнався, що Бог має ім’я — Єгова. Тож невдовзі після перестрілки я в молитві звернувся до Бога на ім’я і попросив його допомоги. На мій превеликий подив, уже наступного дня до мене прийшов Свідок Єгови. Він почав вивчати зі мною Біблію.

Та не все йшло гладко. Старі друзі часто дзвонили мені, запрошували зустрітися. Хоч було нелегко, я відмовлявся. Я не хотів кидати вивчення Біблії і дуже радий, що цього не зробив! Моє життя кардинально змінилось, я став по-справжньому щасливим.

Пригадую одну свою молитву. У ній я сказав Богові, що колись був готовий відсидіти у в’язниці 10 років, аби стати авторитетним бандитом. Тепер я просив Бога дозволити мені хоча б 10 років прослужити йому повночасним проповідником, щоб допомагати іншим, як колись допомогли мені. Бог відповів на мою молитву, адже я служу йому повночасно вже 17 років. До речі, я так і не сидів у в’язниці.

А от багато моїх колишніх друзів відбувають довгі терміни за ґратами. Когось уже немає серед живих. Оглядаючись назад, я з вдячністю думаю про своїх родичів-Свідків. Вони не боялися відрізнятись від інших і жили по Біблії. Я поважаю їх більше, ніж поважав будь-кого з банди. А найголовніше, я дуже вдячний Богові за те, що він показав мені найліпший шлях у житті.

 АНДРЕС: Я народився і виріс у бідному районі, де всі звикли до наркотиків, крадіжок, убивств і проституції. Батько був алкоголіком і вживав кокаїн. Вони з мамою завжди сварилися, нерідко доходило до бійок.

Ще зовсім юним я почав пити і вживати наркотики. Зранку до вечора я тинявся вулицями — крав і продавав крадене. Коли я підріс, батько, по-своєму намагаючись допомогти, навчив мене провозити в країну наркотики та іншу контрабанду і збувати її. У мене швидко з’явилися гроші — багато грошей. Але одного дня поліцейські взяли мене під варту просто з дому. За спробу вбивства мене засудили до п’яти років ув’язнення.

Якогось ранку всіх в’язнів через гучномовець запросили на біблійну промову Свідків Єгови. Я вирішив піти. Те, що я тоді почув, здалося мені логічним, і я почав вивчати Біблію зі Свідками. Вони не занижували високих біблійних вимог, а показували, що́ насправді Бог вважає правильним і неправильним.

Невдовзі я зрозумів, що не можу змінитися самотужки, особливо коли в’язні погрожували мені розправою, якщо я не припиню те, що почав. Тому я молився про силу та мудрість, і Єгова допоміг мені. Я навіть перейшов, так би мовити, в наступ — почав розказувати іншим в’язням про Біблію.

Коли підійшов день мого звільнення, я настільки переживав, що аж хотів залишитись у в’язниці. Того дня деякі в’язні махали мені на прощання. Хтось з теплотою казав: «Ну все, тобі час додому, малий пасторе».

Страшно подумати, як би склалося моє життя, якщо б я не дав Богові перевиховати мене. Я дуже-дуже вдячний Богові за те, що він любить мене і не списав мене як безнадійного *.