ЩО КАЖУТЬ ДЕЯКІ ЛЮДИ

Римляни стратили Ісуса на хресті, зробленому з двох дерев’яних колод.

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

Ісуса стратили, «повісивши на дереві» (Дії 5:30, переклад І. Огієнка). Грецькі слова стауро́с і ксı́лон, якими біблійні письменники називали знаряддя вбивства Ісуса, вказують на одну, а не на дві дерев’яні колоди. У праці «Розп’яття в античні часи» (англ.) сказано, що стауро́с означає «стовп у широкому значенні цього слова. Воно зовсім не є відповідником слова “хрест”». Згідно з працею «Грецька мова Нового Завіту» Л. Л. Звонської-Денисюк, слово ксı́лон, вжите в Дії 5:30, означає «дерево, колода».

Біблія також проводить паралель між способом страти Ісуса і тим, як страчували злочинців згідно з законом, який Бог дав стародавнім ізраїльтянам. У тому законі говорилось: «Якщо хтось вчинить гріх, за який карають смертю, і якщо його вб’ють та повісять на стовпі... кожен, хто висить на стовпі, проклятий Богом» (Повторення Закону 21:22, 23). Апостол Павло, посилаючись на цей закон, сказав, що Ісус «став прокляттям замість нас, адже написано: “Проклятий кожен, хто висить на стовпі [ксı́лон]”» (Галатів 3:13). Зі слів Павла видно, що Ісус помер на стовпі, тобто на простій дерев’яній колоді.

«Вбили Його, на дереві повісивши» (Дії 10:39, переклад І. Огієнка)

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

Ніде в Біблії не сказано, що перші християни використовували хрест як релігійний символ. Натомість їхні сучасники римляни використовували зображення хреста як символ своїх богів. Пізніше, через 300 років після смерті Ісуса, римський імператор Константин зробив хрест емблемою свого війська. Відтоді хрест став невід’ємним символом «християнської» церкви.

Чи могли учні Ісуса використовувати у поклонінні правдивому Богу хрест, за допомогою якого язичники поклонялися своїм богам? Таке просто немислимо, адже учні добре знали, що Бог не схвалює використання зображень чи символів у поклонінні, і пам’ятали наказ: «Втікайте від ідолопоклонства» (Повторення Закону 4:15—19; 1 Коринфян 10:14). «Бог є Дух», невидимий для людського ока. Саме тому перші християни не використовували жодних предметів чи символів для того, щоб наближатися до Бога. Натомість вони поклонялися Богу «в дусі», тобто слухалися керівництва його невидимого святого духу, і «в правді», тобто згідно з Божою волею, яка викладена у Писаннях (Івана 4:24).

«Правдиві поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та в правді» (Івана 4:23)

ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ

«Св. Хрест це вічно живий символ... нашого відкуплення і спасіння... Віддаючи честь св. Хрестові, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті» («Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви»).

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ

Християни в боргу перед Ісусом, адже завдяки його смерті вони можуть мати прощення своїх гріхів, наближатися до Бога і отримати вічне життя (Івана 3:16; Євреїв 10:19—22). Щоб показати свою вдячність за такий дар, християнам не потрібно вшановувати якийсь символ і не достатньо лише заявляти про свою віру в Ісуса. Зрештою, «віра, якщо не має вчинків, сама по собі мертва» (Якова 2:17). Християнам слід виявляти свою віру в Ісуса. Як саме?

У Біблії сказано: «Нас спонукує Христова любов, бо ми дійшли такого висновку... помер він за всіх, щоб усі, хто живе, жили вже не для себе, а для того, хто за них помер і воскрес» (2 Коринфян 5:14, 15). Любов Христа спонукує християн жити за його прикладом. Своїм способом життя вони можуть виявити набагато глибшу вдячність, ніж шануванням релігійного символу.

«Воля мого Батька полягає в тому, щоб кожен, хто визнає Сина та вірить у нього, мав вічне життя» (Івана 6:40)