РИБКА-КЛОУН — одна з небагатьох мешканок моря, яка нікого не залишає байдужим. Когось вона полонить своїм барвистим вбранням, що нагадує костюм клоуна. Інших дивує вибором незвичної домівки — серед жалючих щупалець морської анемони (актинії). Ось чому рибку-клоуна також називають анемоновою.

Як справжня циркова артистка, рибка-клоун частенько попадає під спалахи фотоапаратів. Любителям підводного плавання кращої моделі не знайти, адже вона не тікає і вільно почувається перед камерою.

І це ще не все. Рибка-клоун неабияка екстремалка. Річ у тім, що щупальця анемони дуже отруйні, і зробити їх своїм домом — це те саме, що оселитись у зміїному кублі. Все ж рибка-клоун та анемона нерозлучні друзі. Як таке можливо?

Справжні друзі не лише беруть, але й дають. Для рибки-клоуна анемона — не просто приятель, а надійний друг. Морські  біологи підтверджують, що життя цієї рибки повністю залежить від гостинності анемони. Оскільки рибка-клоун не найкраща плавчиха, без захисту анемони вона легко опинилася б у зубах хижака. Тож в час небезпеки вона ховається у щупальцях свого друга, як за кам’яним муром. З таким сховком рибка-клоун може жити до десяти років.

Для рибки-клоуна анемона є не тільки фортецею, але й місцем, де вона в’є сімейне гніздечко. Біля основи своєї анемони самка відкладає ікру, яку дбайливо охороняють обоє батьків. Пройде трохи часу і домівку заселятиме велика родина.

Зі свого боку рибка-клоун не залишається в боргу перед другом. Для анемони вона є особистим охоронцем, бо рятує її від нападів риби-метелика, яка б залюбки нею поласувала. Принаймні один вид анемони не може обійтися без захисту рибки-клоуна. Якось дослідники забрали в анемони її охоронця, і лише за добу від неї не залишилось і сліду — очевидно, риба-метелик втамувала нею свій голод.

До того ж рибка-клоун, імовірно, заряджає анемону енергією. Рибка збагачує воду киснем, а також виділяє аміак, який сприяє росту її господині.

Щоб подружитися з жалючою анемоною, рибці-клоуну не треба лізти зі шкіри, адже саме в шкірі секрет її безстрашності. Рибка вкривається слизом, який захищає її від отруйних щупалець анемони. Завдяки цьому слизу анемона вважає її своєю родичкою. Один морський біолог влучно назвав клоуна «рибкою в анемоновій шкурі».

Деякі дослідження показують, що для того, аби подружитися з анемоною, рибка-клоун має спершу з нею, так би мовити, притертися. Вчені помітили, що, знайомлячись з новою господинею, рибка-клоун впродовж кількох годин лише обережно торкається її щупалець. Це дозволяє їй вкритися таким самим слизом, яким вкрита анемона. Можливо, в період знайомства анемона трохи обпікає рибку, але згодом між ними зав’язується міцна дружба.

Ці несхожі одне на одне створіння співпрацюють разом, наче команда. Їхній чудовий приклад вчить нас того, що, незважаючи на різне походження і культуру, ми теж можемо працювати як одне ціле. Звичайно, нам, як і рибці-клоуну, спершу доведеться трохи притертися з іншими, але воно того варте.