Чому кохання згасає?

«Набагато легше закохатися, ніж продовжувати кохати» (Д-Р КАРЕН КАЙЗЕР).

ЗРІСТ кількості подружжів, у яких немає любові, мабуть, не дивує. Подружній союз належить до дуже складних людських стосунків, а багато вступає у шлюб зовсім непідготовленим. «Аби отримати права водія, людина повинна показати, що вміє їздити,— каже д-р Дін С. Іделл,— а для свідоцтва про одруження достатньо лише підпису».

Тому, хоча чимало подружніх пар насолоджуються справжнім щастям, у багатьох стосунки досить напружені. Можливо, один або й обидвоє партнерів вступили в шлюб, маючи великі сподівання, але без вміння підтримувати взаємини протягом довгих років. «Коли люди вперше зустрічаються,— каже д-р Гаррі Райс,— то відчувають величезну впевненість один в одному». Їм здається, що їхній обранець чи обранка — «єдина особа на землі, котра дивиться на життя так, як вони. Іноді це почуття пізніше зникає, і тоді подружжя опиняється у великій небезпеці».

На щастя, з багатьма подружніми парами цього ніколи не стається. Але розгляньмо коротко кілька чинників, що іноді ведуть до втрати любові.

Розчарування. «Не цього я сподівалась»

«Коли я одружилася з Джімом,— розповідає Роуз,— то думала, що усе в нас буде як у казці про сплячу красуню і чарівного принца: ніжні романтичні стосунки, взаємоповага». Проте через якийсь час виявилося, що «принц» Роуз не такий уже й чарівний. «Скінчилося тим, що я сильно в ньому розчарувалась»,— каже вона.

Багато фільмів, книжок та популярних пісень змальовують кохання дуже нереалістично. Коли хлопець та дівчина зустрічаються, їм може здаватися, що почали здійснюватися їхні мрії, але після кількох років спільного життя вони іноді доходять висновку, що мрії залишились мріями. І навіть якщо їхні стосунки досить непогані, але не такі, як у казці, вони можуть вважати свій шлюб невдалим.

Безумовно, деякі очікування щодо подружнього життя — цілком доречні. Наприклад, правильно сподіватися, що партнер кохатиме вас, приділятиме увагу й підтримуватиме. Однак деколи не задовольняються навіть ці бажання. «Часом мені здається, що я взагалі не одружувалась,— каже Міна, молода жінка з Індії.— Почуваюся самотньою й нікому не потрібною».

Несумісність. «Ми зовсім різні»

«Ми з чоловіком майже у всьому як два полюси,— розповідає одна жінка.— Не минає дня, щоб я гірко не жалкувала про своє  рішення одружитися з ним. Ми просто страшенно не підходимо один одному».

Зазвичай чоловік та жінка досить швидко з’ясовують, що вони не такі вже й подібні, як здавалось до шлюбу. «Подружнє життя часто виявляє в людині такі риси, про існування яких вона сама не підозрювала до одруження»,— пише д-р Ніна С. Філдз.

Внаслідок цього деякі пари після одруження можуть дійти висновку, що зовсім не пасують. «Більшість людей, вступаючи у шлюб, мають трохи схожі смаки та в дечому подібні особистості, але суттєво відрізняються способом життя, звичками та поглядами»,— зазначає д-р Ерон Т. Бек. І чимало подружжів не знає, як дати собі раду з цими відмінностями.

 Суперечки. «Ми постійно сваримося»

«Ми були вражені тим, як часто сперечалися, навіть кричали одне на одного або, ще гірше,— цілісінькими днями не розмовляли»,— каже Сінді, згадуючи початок свого подружнього життя.

Незгод між партнерами неможливо уникнути. Але як треба до них ставитися? «У доброму подружжі,— пише д-р Деніел Ґоулмен,— чоловік та дружина відверто говорять, що їм не подобається. Але надто часто, будучи в гніві, людина висловлює незадоволення настільки різко, що партнер сприймає це як напад на свою особистість».

Коли до цього доходить, розмова перетворюється на сутичку, в якій погляди відстоюють з похмурою рішучістю, а слова використовують не як засіб обміну думками, а як зброю. Певна група експертів зазначає: «Одним з найгірших наслідків гарячих суперечок є те, що партнери схильні говорити речі, які можуть похитнути саму основу їхнього подружжя».

Байдужість. «Ми відмовилися від боротьби»

«Я перестала боротися за наше подружжя,— зізналася одна жінка після п’яти років подружнього життя.— Знаю, що ми вже ніколи не будемо щасливими. Тому думаю тепер лише про наших дітей».

Кажуть, що справжній ворог кохання не ненависть, а байдужість. Байдужість дійсно шкодить подружжю зовсім не менше, ніж ворожість.

Проте, на жаль, деякі подружні партнери настільки звикають жити без кохання, що навіть не сподіваються поліпшення. Один чоловік сказав, що 23 роки його подружнього життя нагадують «роботу, до якої не лежить серце». Він додав: «Людина просто робить те, що може за даних умов». Жінка на ім’я Венді також відмовилася від надії поліпшити стосунки зі своїм чоловіком, з яким живе 7 років. «Стільки разів я намагалася щось змінити,— каже вона,— але він завжди лише принижував мене. Все закінчилось депресією. Не хочу зазнати подібного ще раз. Якщо буду очікувати ліпшого, то лише зрештою розчаруюся й знову страждатиму. Тож краще нічого не сподіватися: щасливою від цього я не стану, але принаймні не матиму депресії».

Розчарування, несумісність, суперечки й байдужість — це лише кілька причин, через які в подружжі зникає кохання. А їх існує, безперечно, більше, і декотрі подаються у рамці на сторінці 5. Проте, незалежно від причини проблеми, чи існує якась надія для тих, хто потрапив у пастку подружжя без любові?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

ДОДАТКОВІ ПРИЧИНИ ВТРАТИ ПОДРУЖНЬОЇ ЛЮБОВІ

• Гроші «Хтось може думати, що складання бюджету допоможе з’єднати подружжя, бо вимагає співпраці — спільного відкладання грошей для найнеобхіднішого — та приносить радість, коли об’єднані зусилля увінчуються успіхом. Але і в цій справі те, що могло б зблизити чоловіка й дружину у спільному підприємстві, часто розділює їх» (д-р Ерон Т. Бек).

• Батьківство «Виявилося, що після народження першої дитини в 67 відсотках подружжів значно погіршилися стосунки й у вісім разів частіше трапляються конфлікти. Стається так частково тому, що батьки дуже втомлені й мають мало часу для себе» (д-р Джон Ґоттман).

• Обман «Зазвичай у парі з подружньою невірністю завжди йде обман, а обман — це не що інше, як зрада довір’я. І оскільки довір’я вважається дуже важливим елементом усіх успішних багатолітніх подружжів, то чи варто дивуватися, що обман може зруйнувати шлюб?» (д-р Ніна С. Філдз).

• Секс «Надто часто заяві про розлучення передують довгі роки відсутності статевих стосунків. У деяких випадках подружжя ніколи не жило регулярним статевим життям, а в інших секс був механічним, лише звичайним способом задовольнити фізичні потреби одного з партнерів» (Джудіт С. Валлерштайн, психолог).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ДІТЕЙ?

Чи може атмосфера в подружжі вплинути на ваших дітей? За словами д-ра Джона Ґоттмана, який протягом майже 20 років проводив спостереження за шлюбними парами, відповідь звучить «так». «Під час двох десятирічних вивчень,— каже він,— ми виявили, що немовлята нещасливих подружжів, коли бавляться, мають вищий пульс і не можуть швидко заспокоїтися. Хоч би якими здібними були діти, з часом через проблеми між батьками, вони починають гірше вчитися у школі». А в дітей, між батьками котрих панує взаєморозуміння, «і успішність ліпша, і стосунки з іншими, оскільки батьки показали їм, як поважати людей та справлятися з пригніченням», зазначає д-р Ґоттман.