Спостерігаємо світ

Підроблена скам’янілість

«Протягом 116 років зал Національного музею Уельсу в Кардіффі прикрашав скам’янілий скелет хижака віком 200 м[ільйонів] років, який плавав в океанах під час юрського періоду,— повідомляє газета «Ґардіан», що виходить у Великобританії.— Коли недавно хоронителі музею вирішили оновити залишки цього океанічного іхтіозавра, з’ясувалося, що їх ошукали». «Знявши п’ять шарів фарби, ми побачили старанно розроблену підробку,— розповідає працівник музею Керолайн Батлер.— Виявилося, що це поєднання двох видів іхтіозаврів і на додаток ще й вправно підроблені деякі частини». Однак музей не збирається позбавлятись експонату, натомість виставить його на стенді як зразок підробленої скам’янілості.

Сміття ускладнює життя в Мехіко

Тридцять відсотків сміття у Мехіко залишається на громадських дорогах і стає небезпечним забрудненням, говорилось нещодавно у місцевій газеті «Універсаль». Ерон Мастахі Мондраґон, міністр навколишнього середовища, зазначив, що у Мехіко переробляється лише 10 відсотків сміття, а коло 48 відсотків не підлягає біологічному розкладу. Згідно з даними Державного інституту реутилізації, картонний квиток розкладається протягом місяця, бамбукова гілка — від одного до трьох місяців, бавовняний рушник — від одного до п’яти місяців, шерстяна шкарпетка — рік, помальоване дерево — трохи більше року, бляшанка — 100 місяців, алюмінієва посудина — від 200 до 500 років і скляна пляшка — понад мільйон років.

Надгробники на власний смак

«Надто своєрідні надгробні пам’ятники — це нова мода на кладовищах»,— читаємо у тижневику «Експресс» (фр.). Виробники надгробників пропонують спорудити пам’ятники з урахуванням індивідуальних побажань замовників. Вони можуть бути 25 різних кольорів, найрізноманітніших форм, а також з таких матеріалів, як кольорове скло чи метал. Уже було зроблено надгробники зі скульптурою парашута, собаки й корови, решток поїзда після аварії та величезної бочки, яку замовив торговець вином. Одна велика компанія заявила, що виготовляє принаймні 80 точних копій мопедів щороку для прикрашання могил. Згідно зі статтею, місцеві правила дозволяють ставити на кладовищі лише плиту або могильний камінь, однак французький закон підтримує індивідуальні погляди і дає можливість власникам ділянки на цвинтарі «будувати за своїм бажанням».

Остерігайтесь свинцю у прикрасах

«Якщо ваш малюк любить жувати або смоктати прикраси, які можуть містити свинець, негайно позбудьтесь таких прикрас»,— радиться у повідомленні на веб-сторінці «Здоров’я Канади». Лабораторні дослідження недорогих декоративних дитячих прикрас виявили, що більшість з них містить від 50 до 100 відсотків свинцю. У повідомленні говориться: «Навіть невелика кількість свинцю, яка потрапляє в організм, може мати шкідливий вплив на розумовий розвиток та поведінку немовлят і малих дітей». Звичайно, важко визначити вміст свинцю без відповідного обладнання. Але оскільки ціни на дитячі прикраси зазвичай низькі, найліпшим вирішенням може бути те, що радить газета «Нешнл пост»: «Якщо маєте сумніви, позбудьтесь прикрас».

Зберегти дім — зберегти й мешканців

«Турбота про природне середовище — [це] ключ до охорони живої природи»,— зазначається в газеті «Таймс оф Замбія». Там стверджується, що найбільшу шкоду популяції тварин, птахів і риб завдає руйнування природного середовища. «Непомірний випас худоби на пасовищах, пожежі, ерозія ґрунтів [і] культивація» — усе це спричиняє проблему. «Зрозуміло, землеробство дуже важливе і нам ніяк не обійтись без нього»,— пояснюється у статті. Але на територіях, де рільництво «не приносить багато пожитку через низькоякісний ґрунт», природне середовище можна зберегти, говориться в «Таймс». Коли у ці регіони привозять домашніх тварин, їм дошкуляють паразити, як-от кліщі. А «дикі тварини справляються з такими шкідниками природним способом»  — вони, скажімо, валяються у мулі й качаються у поросі, а також дозволяють пташкам дзьобати себе.

Забруднені гірські озера

Гірські озера не такі чисті, як їх прийнято вважати. «Навіть в озерах, що лежать дуже високо над рівнем моря, приміром Шварцзе над містом Зельден [Австрія], є багато забруднювальних речовин»,— зазначається в німецькому журналі «Природа і космос». Риби в високогірних озерах мають аж у 1000 разів вищий рівень ДДТ, ніж ті, що плавають у нижніх озерах. Чому? У тропічних країнах отруйні хімікати потрапляють у повітря через випаровування і переносяться в інші частини світу. Над холодними місцевостями, як-от гірські озера, частки ДДТ конденсуються і випадають разом з опадами. У журналі говориться: «Хапаючи ДДТ з атмосфери, крижані гірські озера діють наче холодна пастка». ДДТ — шкідлива для людей і тварин токсична речовина — заборонена в Європі вже протягом понад 20 років. Проте її досі використовують у країнах, що розвиваються.

Прибуток від пожертвуваного одягу

«Лише дуже незначна кількість» пожертвуваного одягу справді досягає тих, хто його потребує, говориться в німецькій газеті «Зюдвест прессе». У Німеччині щороку жертвують нужденним понад 500 000 тонн одягу. Проте загалом організації, що збирають одяг, продають його комерційним підприємствам, роблячи пожертвування прибутковою справою, вартою сотні мільйонів німецьких марок. Часто такі організації не знають, що стається з пожертвуваними речами. У статті зазначається: «Якщо ви хочете мати певність, що ваш одяг потрапить до бідних, слід самим передати його нужденним або ж вислати надійним особам туди, де є потреба».

Чому дітям важко спілкуватись

Газета «Берлінер моргенпост» сповістила, що, за словами представника асоціації педіатрів у Берліні, проблеми зі спілкуванням у дітей виникають внаслідок надмірного перегляду телевізора та використання комп’ютера. Він сказав, що діти, особливо дошкільнята, повинні проводити менше часу біля телевізора чи комп’ютера, натомість більше спілкуватися і перебувати з людьми. Крім того, як повідомляється в газеті «Санді таймс» (Великобританія), «чимраз більше молодих людей віком 20 і 30 років страждають від серйозної втрати пам’яті» та неспроможності «розрізняти важливу й неважливу інформацію», бо «дедалі частіше покладаються на комп’ютерну технологію».

Мови, що зникають

Завдяки спільному бразильсько-німецькому проекту планується створити документальні джерела для корінних бразильських мов, яким загрожує зникнення, повідомляє бразильська газета «Фолья ді Сан-Паулу». Дослідники сподіваються зберегти такі мови, як трумаі, аветі й квікуро, створивши цифрову базу даних текстів і звуків. На думку мовознавця Аріона Родригеса, залишилось лише 180 з 1200 корінних бразильських мов. З них принаймні п’ятдесятьма розмовляє менше 100 осіб. А мовою маку, наприклад, володіє лише 70-літній удівець, який живе на півночі Бразилії. Родригес говорить, що для збереження традиційної культури народу вкрай необхідно охороняти його корінні мови.

Свідки у Росії виграли справу

Газета «Нью-Йорк таймс» за 24 лютого 2001 року повідомила: «Сьогодні [23 лютого] Свідки Єгови здобули в московському суді перемогу, яка може мати далекосяжні наслідки. На них хотіли накласти заборону згідно з законом, прийнятим 1997 року, який забороняє діяльність релігійних сект, що підбурюють до ненависті та нетерпимості». Дванадцятого березня 1999 року справу було тимчасово відкладено і призначено 5 фахівців, щоб дослідити вірування Свідків. Перерва тривала майже 2 роки. Після відновлення справи, 6 лютого 2001 року, через майже три тижні суд визнав обвинувачення прокурора безпідставними. Однак позивач попросив московський місцевий суд переглянути судову справу. Тридцятого травня це прохання задовольнили, і справу знову відіслали до суду першої інстанції на перегляд. У газеті «Лос-Анджелес таймс» говорилося: «Руська православна церква, яка завзято опирається місіонерській діяльності, була одним з головних поборників закону щодо віросповідання, прийнятого 1997 року, через який багато релігійних груп мали чимало труднощів з реєстрацією».