Спробуймо писати ханґилем!

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В РЕСПУБЛІЦІ КОРЕЯ

ПИСЕМНІСТЬ КОЖНОГО НАРОДУ МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ, ЗДЕБІЛЬШОГО ДУЖЕ ДАВНЮ. ОДНАК Є ТАКИЙ АЛФАВІТ, ЯКИЙ СТВОРИЛИ ЛИШЕ П’ЯТЬ СТОЛІТЬ ТОМУ І РОЗРОБИЛИ ЙОГО ТАК, ЩОБ МОЖНА БУЛО ВИВЧИТИ ЗА ОДИН РАНОК! ЦЕ КОРЕЙСЬКИЙ АЛФАВІТ ХАНҐИЛЬ. ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ ДУЖЕ ЦІКАВА.

ДО СТВОРЕННЯ алфавіту ханґиль корейського письма не існувало. Понад тисячу років освічені корейці писали за допомогою китайських ієрогліфів. Було багато спроб впровадити ліпшу систему письма, але при цьому завжди використовували китайські ієрогліфи, і тому писати вміли тільки високоосвічені люди.

Алфавіт за наказом короля

У XV сторіччі король Седжон з династії Лі звернув увагу на те, наскільки нещасні його піддані, які не вміють читати й писати. Більшість з них не могли написати скаргу правителю, вони могли звернутись тільки на словах. Ця проблема схвилювала короля Седжона, який був знаний за свою уважність до простого люду.

Отже з ініціативи короля було створено нескладний алфавіт, який відповідав усній корейській мові. Про завершення цієї праці оголосили 1446 року. У передмові до едикту король написав: «Китайські ієрогліфи, бувши іноземними, не можуть точно передати значення корейських слів. Тому багато хто з простого люду не має можливості виражати свої думки і почуття. Через співчуття до них я створив 28 букв. Їх легко вивчити, і я сподіваюсь, що це поліпшить життя цілого народу».

На жаль, деякі учені критикували письмо ханґиль саме за доступність. Вони глузливо називали новий алфавіт «анґиль», що значить «жіночі літери». Таким чином зневажали письмо, бо ним могли оволодіти жінки (у ті часи жінки не вчилися читати в школах). Таке упередження до корейського письма існувало серед аристократії досить довго. Минуло понад 400 років, перш ніж уряд проголосив, що ханґиль можна використовувати в офіційних документах.

Ханґиль і Біблія

Біблія відіграла важливу роль в історії корейського алфавіту. Місіонери привезли в Корею чимало корейських релігійних публікацій, написаних китайськими ієрогліфами,  але ніхто не брав із собою Біблії китайською мовою, хоч така вже існувала. У 1887 році Християнські грецькі Писання (Новий Завіт) було перекладено на корейську мову та опубліковано на ханґиль у місті Мукден, що в Китаї *.

Нарешті з’явилася Біблія корейською мовою, яку могли прочитати всі, навіть жінки і діти, котрим не довелось навчитися китайської грамоти. Тепер існує принаймні вісім перекладів Біблії на сучасний ханґиль, у тому числі «Переклад нового світу Святого Письма».

Доступність

Один учений, що брав участь у створенні корейського алфавіту, сказав про ханґиль: «Мудрий може опанувати його протягом ранку, і навіть невчений оволодіє ним протягом десяти днів». Деякі перші противники нового алфавіту зневажливо називали його «ахімґиль», тобто «ранкові літери». Вони вважали, якщо ханґиль можна вивчити за один ранок, то це надто примітивна система письма!

Хай там як, але завдяки доступності корейського алфавіту неписьменність у Кореї було майже викоренено. Крім того, ще перед навчанням у школі більшість дітей вже вміє читати й писати. Та й змагань з орфографії у школі немає! Чому? Тому що ханґиль передає звуки корейської мови настільки точно, що писати правильно зовсім не важко.

За допомогою ханґиль пишуть теж іншомовні слова. Хочете спробувати? Нижчеподана таблиця неповна, але вам напевно вдасться написати своє ім’я корейською. От вам і нагода переконатися в універсальності алфавіту, який можна вивчити протягом ранку!

[Примітка]

 [Рамка на сторінці 13]

ПРИГОЛОСНІ Й ГОЛОСНІ В АЛФАВІТІ ХАНҐИЛЬ

ПРИГОЛОСНІ:

ㄱ [ґ, к]

ㄴ [н]

ㄷ [д, т]

ㄹ [л’, р]

ㅁ [м]

ㅂ [б, п]

ㅅ [с]

ㅇ *

ㅈ [ч, дж]

ㅊ [чх]

ㅋ [кх]

ㅌ [тх]

ㅍ [пх]

ㅎ [х]

ГОЛОСНІ:

ㅏ [а]

ㅑ [я]

ㅓ [ǒ]

ㅕ [йǒ]

ㅗ [о]

ㅛ [йо]

ㅜ [у]

ㅠ [ю]

ㅡ [и]

ㅣ [і]

ПРИКЛАД СПОЛУЧЕННЯ ДВОХ ГОЛОСНИХ:

ㅓ [ǒ] + ㅣ [і] = ㅔ [е]

*Приголосний «ㅇ» німий, крім випадків, коли стоїть у кінці слова і вимовляється приблизно [нґ].

Голосні [ǒ], [йǒ] та [и] вимовляють розтягненими губами, а голосні [о], [йо] та [у] — заокругленими губами.

[Рамка на сторінці 13]

ЯК ПИШУТЬСЯ КОРЕЙСЬКІ СЛОВА

Усі склади в корейській мові утворюються двома або трьома елементами: початковий звук, середній (один або два голосних) та зазвичай кінцевий звук. Слово складається з одного чи кількох складів. Кожен склад вписують в уявний квадрат, як показано нижче. Перший звук (приголосний або німий «ㅇ») пишуть вгорі або вгорі зліва. Якщо середній голосний зображається вертикальним знаком, його записують праворуч від початкового звука, а голосні, які зображаються горизонтальними знаками, пишуть під ним. Букви можна подвоювати, посилюючи їхнє звучання, а кілька голосних сполучувати й писати разом. Якщо склад закритий, то кінцеву приголосну завжди пишуть внизу. Завдяки цьому з допомогою ханґиль можна утворювати тисячі різних складів.

ПРИКЛАДИ:

ㅅ [с] + ㅗ [о] = 소 [со] «корова»

ㅅ [с] + ㅏ [а] + ㅇ [нґ] = 상 [санґ] «нагорода»

ㄱ [к] + ㅗ [о] + ㅁ [м] = 곰 [ком] «ведмідь»

ㅁ [м] + ㅗ [о] + ㄱ [к] = 목 [мок] «шия»

ㅅ [с] + ㅏ [а],

ㄹ [р] + ㅏ [а] + ㅇ [нґ] = 사랑 [саранґ] «любов»

[Рамка/Схема на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КОРЕЙСЬКИЙ АЛФАВІТ

За днів короля Седжона алфавіт ханґиль складався з 28 літер, 24 з яких використовують ще досі. З них 14 приголосні і 10 голосні. Зображення п’ятьох основних приголосних нагадує вигляд рота, язика або горла в момент мовлення: ㄱ [ґ, к] — вигнутий язик задньою частиною торкається м’якого піднебіння; ㄴ [н] — кінчик язика піднятий і торкається твердого піднебіння; ㅁ [м] — рот спереду; ㅅ [с] — зуби; ㅇ [нґ] — відкрите горло. Написані з додатковими рисочками, вони означають приголосні, які вимовляються подібно.

Голосні звуки символізують небозвід крапкою «•»*, пласку землю — горизонтальною рискою «ㅡ», а людину, що стоїть,— вертикальною рискою «ㅣ». Ці знаки відповідали голосним, що вимовляються, коли язик відповідно у передній, середній чи задній частині порожнини рота.

*У сучасному ханґилі ця буква не використовується.

[Схема]

ㄱ

ㄴ

ㅁ

ㅅ

ㅇ

[Ілюстрація на сторінці 13]

Король Седжон.