Як користуватися свободою вибору?
Погляд Біблії
Як користуватися свободою вибору?
БОГ наділив людей здатністю самостійно робити вибір. Він доручив Адаму нагляд за Едемським садом, і в його обов’язки входило давати назви тваринам (Буття 2:15, 19). Крім того, Адам і Єва мали право вирішувати, підкорятися їм Богу чи ні (Буття 2:17, 18).
Відтоді серед безлічі рішень, які прийняли люди, були і хороші, і невдалі, а то й зовсім погані. Деякі немудрі рішення призвели до трагічних наслідків. І все ж Бог ніколи не порушував право людей робити власний вибір. За посередництвом Біблії він, як батько, з любов’ю допомагає нам робити правильний вибір. Він також застерігає нас про наслідки хибних рішень. Біблія каже, що ми пожнемо те, що посіяли (Галатів 6:7).
Рішення в особистих справах
З приводу деяких питань Бог висловився недвозначно і дав нам конкретні вказівки. Проте стосовно великої кількості особистих справ Біблія не встановлює правил. Натомість, вона містить загальні поради, на основі яких ми можемо робити вибір відповідно до особистих смаків та бажань. Ось, наприклад, зверніть увагу, що Біблія каже про розваги.
1 Тимофія 1:11). У своєму Слові він говорить, що є «час сміятись» і «час танцювати» (Екклезіяста 3:1, 4, Хом.). Біблія розповідає про те, що цар Давид грав для інших на музичних інструментах (1 Самуїла 16:16—18, 23). Ісус побував на весільному бенкеті і зробив особливий внесок у це святкування, перетворивши воду на вино (Івана 2:1—10).
Святе Письмо називає Єгову блаженним, тобто щасливим, Богом (Однак Біблія слушно застерігає: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). «Жарти, що непристойні» та неморальні вчинки ображають Бога і можуть зруйнувати наші взаємини з ним (Ефесян 5:3—5). Коли на товариських зустрічах запрошені вживають алкоголь непомірковано, можуть виникнути серйозні проблеми (Приповістей 23:29—35; Ісаї 5:11, 12). Крім того, Бог Єгова ненавидить насилля (Псалом 11:5; Приповістей 3:31).
Вищенаведені біблійні вірші допомагають перейняти Божий погляд на розваги. Тому християни роблять вибір, беручи до уваги поради з Біблії. І звичайно, кожен відчує на собі добрі чи погані наслідки власних рішень (Галатів 6:7—10).
Від християн очікується мудрих рішень на основі біблійних принципів і у таких питаннях, як одяг, шлюб, батьківство, та у сфері ділових стосунків. Це стосується і тих справ, про які в Біблії прямо не згадується. І все-таки, вирішуючи їх, ми можемо керуватися біблійними принципами і своїм сумлінням (Римлян 2:14, 15). Ось якого принципу слід дотримуватись християнам у вирішенні будь-яких особистих питань: «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите,— усе на Божу славу робіть» (1 Коринтян 10:31).
Окрім того, коли йдеться про власний вибір, нам треба зважати на принцип «займатися своїми справами» (1 Солунян 4:11). Християнин часто має можливість вибрати з кількох варіантів, які не суперечать Божій волі. Уподобання християн можуть різнитися. Тож Богові неприємно було б побачити, що його служителі осуджують одне одного (Якова 4:11, 12). Біблія дає мудру пораду: «Ніхто з вас нехай не страждає... як той, хто встряває в чужі справи» (1 Петра 4:15, Хом.).
Рішення служити Богу
У Біблії неодноразово наголошується на тому, наскільки корисною є покора Богу. І все ж Бог не примушує людей поклонятись йому. Він радше запрошує робити це усе своє розумне створіння. Приміром, у Біблії записані такі слова: «Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!» (Псалом 95:6).
Таке запрошення було дане стародавньому Ізраїлю. Понад 3500 років тому, коли цей народ стояв біля гори Сінай, Бог повідомив мільйонам ізраїльтян, чого вимагає правдива релігія, відображена у Мойсеєвому Законі. Тепер вони мали зробити вибір: служити Богу чи ні. Що ж вибрали ізраїльтяни? В один голос вони сказали: «Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо» (Вихід 24:7). Вони самі вирішили служити Єгові.
У першому сторіччі Ісус започаткував проповідування доброї новини про Боже Царство (Матвія 4:17; 24:14). Він ніколи нікого не змушував до участі у цій праці. Навпаки, він ласкаво запрошував словами: «Приходь та й іди вслід за Мною» (Марка 2:14; 10:21). Багато хто прийняв це запрошення і почав проповідувати з ним (Луки 10:1—9). За якийсь час хтось вирішив полишити Ісуса. А Юда взагалі зрадив його (Івана 6:66; Дії 1:25). Згодом чимало людей під керівництвом апостолів стали учнями, але не тому, що хтось погрожував карами чи смертю, а на основі свободи волі. Отже, «ті, котрі були схильні до вічного життя, увірували» (Дії 13:48, НС; 17:34). І сьогодні правдиві християни без примусу підкоряються Божому Слову та дотримуються вчень Ісуса Христа.
Отож, очевидно, що Бог хоче, аби ми користувались своєю здатністю приймати рішення. Він теж дав у Біблії керівництво, яке допомагає нам приймати мудрі рішення (Псалом 25:12). Кожен християнин, коли стоїть перед особистим вибором, повинен уважно обмірковувати Божі принципи. Тільки в такому разі ми зможемо виконувати для Бога ‘священне служіння, пов’язане зі здатністю розмірковувати’ (Римлян 12:1, НС).