Чи відбудуться зміни на краще?

НИНІ ВООЗ та інші організації збирають матеріали стосовно хвороб і впроваджують методи боротьби з ними. Різні установи поширюють корисну інформацію та підтримують дослідження з метою винаходу нових медикаментів та засобів боротьби з дедалі ширшим розповсюдженням хвороб комахами. Поінформованість щодо арбовірусів та захист від інфекцій великою мірою залежить також від самих потенційних жертв та ініціативи громадськості. Однак індивідуальний захист — це ще не все. З хворобами слід боротися і в глобальному масштабі.

Чимало спеціалістів уважають, що перемогти у боротьбі з хворобами можна лише завдяки тісному міжнародному співробітництву. «В умовах швидкої глобалізації людина повинна розширити своє поняття дому і ставитись до села і міста, до країни і частини світу, де живе, як до особистого місця на планеті. Для збудників хвороб і переносників інфекцій не існує жодних створених людьми кордонів»,— пише у своїй книжці лауреат Пуліцерівської премії кореспондент Лорі Ґаррет («The Coming Plague — Newly Emerging Diseases in a World out of Balance»). Спалах епідемії в якійсь одній країні одразу створює небезпеку не тільки для сусідньої країни, але й для всього світу.

 Сьогодні уряди і населення деяких країн з підозрою ставляться до будь-якої ініціативи з-за кордону, навіть якщо вона має на меті лише боротьбу з хворобами. Крім того, політична короткозорість і жадоба наживи в комерції стають на заваді об’єднаним зусиллям міжнародної спільноти. Чи людство програ́є боротьбу з хворобами? Авторка праць на цю тему Юджин Лінден вважає, що так, і пише: «Година розв’язки ось-ось настане».

На що надіятись?

Прогрес науки і техніки безнадійно відстав у змаганні з хворобами. А інфекції, які поширюються членистоногими — лише одна з багатьох груп небезпечних для людини хвороб. Проте становище небезнадійне. Хоча вчені тільки починають розуміти, наскільки складні взаємозв’язки у живій природі, вони вже збагнули, що наша планета може самовідновлюватись. Природним комплексам властиві механізми, які відновлюють рівновагу. Приміром, на спустошених землях виростають ліси, і з часом співвідношення між вірусами, членистоногими та звірами повертається до норми.

Однак найголовніше те, що складність природних механізмів засвідчує про існування Творця, Бога, який впровадив життєві процеси на нашій планеті. Чимало вчених визнають: існування Землі можна пояснити лише тим, що за створенням її стоїть вищий розум. І справді, глибокомислячі люди не можуть заперечити існування Бога. Біблія говорить, що Творець, Бог Єгова, всемогутній і сповнений любові. Він прагне, щоб ми були щасливі.

У Біблії також пояснюється, що через свідомий гріх першої людини, її нащадки успадкували недосконалість, хвороби і смерть. Чи означає це, що ми приречені страждати повік? Ні! Згідно з Божим наміром, Земля перетвориться на рай, де людям більше не дошкулятимуть інші створіння, хоч би якими великими чи маленькими вони були. Біблія передрікає світ, в якому жодний великий звір чи крихітна комаха не будуть становити для нас небезпеки (Ісаї 11:6—9).

Безумовно, щоб підтримувати такі добрі умови, потрібні людські зусилля як у соціальній сфері, так і в галузі охорони довкілля. Бог доручив людині доглядати Землю (Буття 2:15). У майбутньому, в раю, люди зможуть виконувати це завдання досконало, оскільки слухатимуться вказівок самого Творця. Отже, можна сподіватися дня, коли «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24).