Морські коники — граційні танцюристи

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В АВСТРАЛІЇ

ВОНИ, заливаючись рум’янцем, вітають одне одного. Його наче розпирає від гордощів, вона ж схвально поглядає на нього. Після делікатного доторку вони ніжно обіймаються. Коли їх осяюють перші промені світанку, вони невимушено пускаються в один із найелегантніших танців у природі — танець морських коників.

«Морські коники просто чарівні. Вони — неповторні та надзвичайно привабливі створіння»,— каже знавець життя морських мешканців д-р Кейт Мартін-Сміт. Колись науковцям було важко визначити, як класифікувати морських коників. Спочатку природознавці назвали цю маленьку істоту «гіпокампом». Так само називали міфологічних коней із риб’ячими хвостами, котрі були запряжені в колісницю Посейдона, грецького бога морів.

Кажуть, що в середні віки дрібні торговці продавали морських коників, стверджуючи, що це малюки огнедишних драконів. Насправді морський коник — це костиста риба, хоча він і не схожий на рибу та й плаває зовсім по-іншому. Поволі рухаючись і зависаючи у воді, це створіння нагадує тендітне кришталеве лошатко або живу шахову фігурку.

Мешкають морські коники в теплих прибережних водах. Вони бувають яких завгодно розмірів і форм. За оцінками фахівців, число видів цих риб коливається від 33 до понад 70. Серед них і карликовий морський коник (Hippocampus bargibanti), що легко поміститься у вас на нігті пальця, і товстопузий Hippocampus abdominalis, котрий може сягати більш як 30 сантиметрів завдовжки.

Без зубів, без шлунка — нема проблем!

У морського коника досить чудернацька будова: голова, наче в коня, тіло вкрите кістяними пластинами, ніби латами, а хвостик, немов мавпячий. Саме тому йому легше перебувати в одному місці, ніж пускатись у мандри. Більшу частину дня коник, схоже, не проти «пастися», зачепившись своїм хвостиком за підхожий «кілочок», як-от водорість чи корал. Якщо цій рибці треба кудись податись, вона поволі рухається вперед, послуговуючись мініатюрним спинним плавничком. У цей час бокові плавнички слугують кермом. Коник може також підніматися й опускатися, точнісінько як підводний човен, регулюючи об’єм повітря у плавальному міхурі.

Голодний морський коник може з’їсти чимало. Своїм костистим рильцем, як піпеткою, він миттю всмоктує дрібних креветок і планктонних рачків, що пропливають повз нього. Але морський коник не має ні зубів, ні шлунка. Тож, аби отримати достатню кількість необхідних поживних речовин, коник мусить зловити аж 50 креветок щодня. Проте для такого вправного мисливця це не  проблема, адже в нього прекрасний зір. Одним оком він може пильно видивлятися здобич поперед себе і водночас іншим ретельно досліджувати, що у нього за спиною. У порівнянні з очима людини очі морського коника сприймають більше кольорів, до того ж його зір гостріший, ніж у більшості риб.

Але цій рибці треба пильнувати, щоб нею, бува, хто не поласував. Ховаючись від таких хижаків, як краби і черепахи, коники багатьох видів стають майже непомітними серед морських водоростей, коралів та мангрових заростей. Вони мають плямисту шкіру і подеколи — відростки, дуже схожі на водорості. Також морські коники можуть блискавично змінювати своє забарвлення. Усе це допомагає їм бездоганно зливатися з тлом середовища, в якому вони перебувають. «Коники мають досконалий камуфляж, тому побачити їх доволі складно, хіба що дуже пильно вдивлятися»,— розповідає дослідник Руді Куітер.

Танець і кохання

На відміну від більшості риб, самець і самка морського коника поєднуються на все життя і майже ніколи не розлучаються. Щосвітанку вони підтверджують свій союз унікальним танко́м. «Морські коники настільки прекрасні та граційні танцюристи, що спостерігати за ними — одне задоволення»,— ділиться Трейсі Ворланд, яка займається розведенням цих рибок. Потанцювавши, морські коники повертаються до своїх «стоянок», щоб там живитися протягом цілого дня. У період парування танець дещо складніший. Коли самиця наближається до самця, він роздуває спеціальну сумку на черевці, а його тіло набирає яскравіших барв. Тоді він гордовито «походжає» перед нею туди й сюди. Далі вони неквапом кружляють і зчіпляються хвостиками. Пара вальсує, після чого грайливо скаче по дну, мов молоді лошата. Стрибаючи вгору і вниз, вертячись та переливаючись різними відтінками, вони забавляються отак десь із півгодини.

Звісно, танець морських коників у період парування — це прелюдія того, щоб стати батьками. «Чим ближче до моменту парування, тим частіше і довше вони танцюють. Він може повторюватися знов і знов протягом дня,— зазначає Руді Куітер.— Коли танець сягає найвищої точки, пара повільно підіймається до поверхні води, притулившись одне до одного і переплівшись хвостиками. Тоді самиця обережно відкладає ікринки до виводкової сумки самця, схожої на кенгурову». Майбутній батько знаходить тихий куточок, де спокійно вкладає ікринки у внутрішню складку сумки. Він запліднює їх, і відтак починається найбільш незвичайна вагітність у тваринному світі.

«Самці вагітніють!»

«Це чудово, що самці морських коників вагітніють і виношують дітей», — сказала одна пані. А інша дотепно зауважила: «Про таке мріє кожна жінка!» Якось морський коник-самець за один лиш рік мав сім вагітностей поспіль, і кожна з них тривала 21 день!

Виводкова сумка самця пронизана кровоносними судинами, через які до зародків, що зручно вмощені в сумці, надходять поживні речовини й кисень. Середовище у виводковій сумці стає дедалі солонішим. Завдяки цьому малята зможуть згодом жити в морській воді. І ось настає час пологів, які можуть тривати від кількох годин до двох днів. Сумка морського коника-батька розкривається, і на світ один за одним з’являються малюки. Число новонароджених залежить від виду морських коників і деколи сягає аж 1500.

Домашні улюбленці, сувеніри і ліки

Незважаючи на велику плодючість морських коників, над їхньою популяцією нависає чимраз більша загроза. За оцінками деяких служб, щороку з моря виловлюють і продають на світовому ринку 30 мільйонів морських коників. Велику кількість цих рибок використовують у традиційній азіатській медицині. Ліки, виготовлені з коників, приймають при багатьох хворобах і недугах, скажімо при астмі, переломі кісток та імпотенції.

Щороку на виготовлення сувенірів, наприклад ланцюжків для ключів, прес-пап’є та брошок, йде близько мільйона морських коників. Прибережні води, де водяться ці морські створіння, зазнають нищівної шкоди від забруднення, тралу риби і глушення її динамітом, що нівечить коралові рифи. Морських коників виловлюють також для акваріумів. Однак у неволі виживає небагато з них, тому що вони потерпають від різних захворювань і потребують спеціального корму.

Було вжито певних заходів, щоб відвернути загрозу зникнення цих мешканців моря. Тепер багато країн зобов’язані надавати докази того, що через вилов морських коників для продажу за кордон не страждає популяція цих рибок і не порушується рівновага в природному середовищі. Крім того, завдяки ефективнішим методам і технологіям розведення морських коників у неволі, вдається в повній мірі задовольнити попит власників акваріумів.

Доля морських коників пов’язана з майбутнім Світового океану. «Очевидно, що людська діяльність загрожує життю в океанських водах. Ми забираємо від них надто багато»,​— бідкається Руді Куітер. Чи ці граційні морські танцюристи кануть у забуття під недоладну музику так званого людського «прогресу»? «Хочеться сподіватись на краще,— каже Мартін-Сміт.— Адже багато хто підтримує наші зусилля врятувати морських коників. Наше завдання — допомогти людям усвідомити, що слід піклуватися про живих створінь на нашій планеті. Якщо це нам удасться, настануть зміни. Можливо, зберігши морських коників, ми збережемо моря». Можливо. Та, на щастя, існує надійніше джерело для таких сподівань (Об’явлення 14:7).

[Ілюстрація на сторінці 15]

Карликовий морський коник (Hippocampus bargibanti) у натуральну величину.

[Відомості про джерело]

© Reinhard Dirscherl/Visuals Unlimited

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Морські коники можуть зливатися з тлом, блискавично змінюючи своє забарвлення.

Короткоголовий морський коник (Hippocampus breviceps).

Hippocampus abdominalis.

Hippocampus erectus.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Hippocampus procerus.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Короткоголові морські коники.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Самець короткоголового морського коника народжує малят.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Малята короткоголового морського коника.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 16]

Hippocampus erectus: © Ken Lucas/Visuals Unlimited; решта фото: Rudie H Kuiter

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 17]

Усі фото: Rudie H Kuiter