Спостерігаємо світ

Вигадки про волосся

«Стрижка чи гоління не впливає на швидкість росту волосся, його структуру і густину»,— зазначалось у газеті «Нью-Йорк таймс». Упродовж багатьох років побутують вигадки, що чим частіше волосся стригти, тим швидше воно відростає і густішим стає. Проте, згідно з повідомленням у газеті, ще з 1920-х років численні вивчення свідчать, що «довжина і будова волосся залежать від спадковості й рівня гормонів, а не від того, як часто ви голитесь». Чому ж такі вигадки настільки поширені? Можливо, тому, що люди починають голитися зазвичай у юному віці, коли волосся росте повільно і має світліший колір. Іншою причиною є те, що «при корінні волосся темніше і грубше. Тож, якщо його постійно підстригати, може здаватися, ніби воно густішає. Крім того, коли на виголеному обличчі з’являється колюча щетина, це більше кидається в очі, ніж ріст довгого волосся», пояснюється далі в газеті.

 Гучні забавки

«Шумні іграшки шкодять слуху дітей»,— стверджується в часописі «Торонто стар». Дослідивши «40 іграшок для малюків віком до трьох років», група канадських аудіологів виявила: «Принаймні 25 з них настільки гучні, що можуть призвести до порушень слуху». Найбільший рівень шуму — 115 децибелів — спричиняв іграшковий мобільний телефон. За словами аудіолога Річарда Ларока, ця забавка «тихіша за реактивний літак, але гучніша за дискотеку». Одна медична установа в Канаді встановила ліміт на гучність дитячих іграшок — 100 децибелів. Проте вивчення показало, що, «аби захистити слух дітей, необхідно зменшити цей ліміт до 87 децибелів. До того ж дітям можна бавитися такими іграшками не більше 30 хвилин у день».

На наради нема ради

Керівники багатьох підприємств вважають, що варто зменшувати тривалість і кількість нарад, зазначає «Нью-Йорк таймс». Щоб такі зустрічі не затягувалися, деякі доведені до розпачу керівники змушують присутніх сидіти на незручних стільцях або ж узагалі стояти, а також застосовують секундоміри чи свистки. Тривалістю нарад не задоволені і працівники. Понад 600 з них назвали «надто довгі зустрічі» першорядними злодіями робочого часу. Петті Гетевей, автор книжки з менеджменту, радить керівникам, перш ніж вирішити, чи зустріч дійсно потрібна, переглядати порядок денний. Якщо ж вона планується з метою лише про щось колектив повідомити, то це можна зробити за допомогою електронної пошти.

Підземний розсадник

«Шахти — чудове середовище для вирощування дерев,— повідомляється в газеті «Торонто стар».— Адже тут завжди висока вологість повітря і завдяки геотермальному теплу впродовж цілого року тримається температура 25°C». У гірничо-металургійній компанії «Інко-лімітед» ще з 1986 року існує розсадник дерев. Розташований він у шахті Крайтон, поблизу міста Садбері (Канада), на глибині 1400 метрів. У цьому розсаднику кожного сезону вирощують 50 000 саджанців. Ґрунт поливають і удобрюють з великих резервуарів, оснащених таймерами. Щодня на це йде 2000 літрів води і добрив. Ефект сонячного світла в шахті створюється за допомогою 30 ламп потужністю по 1000 ват. «Протягом першого тижня вони світять 24 години на добу, протягом наступних трьох тижнів — 18 годин, а пізніше — 12, як і сонце на поверхні шахти»,— розповідається в газеті. Вегетаційний період починається наприкінці січня. А вже через чотири місяці саджанці сосни смолистої і сосни Банкса готові до висадки на території, що належить цій компанії. Деякі з молодих дерев висаджують також в околицях або дарують громадським організаціям.

Робота в саду допомагає після інсульту

«Людям, які перенесли інсульт, садівництво повертає жагу до життя»,— зазначає газета «Гісенер альґемайне». Недавно 70 осіб, які пережили інсульт, розповіли, що приносить їм найбільше задоволення. (Опитування проводилось через півроку після медичної реабілітації). Здебільшого вони сказали, що отримують радість від приготування їжі, читання, хатніх справ, від ходіння по магазинах, прогулянок, водіння автомобіля, від своєї роботи тощо. Але єдиним заняттям, яке відроджує бажання жити далі, вони назвали садівництво. За словами Брігітте Оберауер, фахівця з працетерапії, «садівництво допомагає таким особам довший час залишатися зосередженими і викликає в них позитивні емоції. Спостерігаючи за ростом рослин, людина починає усвідомлювати, що життя продовжується. А це вкрай необхідно після серйозного захворювання». Коли людина працює надворі, то перестає бути ізольованою, стає рухливішою і в неї поліпшується рівновага.

Хто в майбутньому дбатиме про старших?

«Якщо сьогодні ми не покращимо рівня життя людей і не створимо дієвої системи соцзабезпечення осіб похилого віку, то в 2030—2040 роках станемо свідками колосальної гуманітарної кризи»,— попереджає Річард Джексон, директор Організації з питань старіння людства (м. Вашингтон). Згідно з міжнародним виданням «Маямі геральд», по цілому світі збільшилася середня тривалість життя і зменшився рівень народжуваності. Це призвело до різкого зросту кількості людей похилого віку. У Мексиці, наприклад, очікується, що до 2050 року число літніх громадян зросте з 5 до 20 відсотків. Така ж ситуація спостерігається і в інших країнах, що розвиваються, як-от Китаї. Там, за певними оцінками, в середині цього сторіччя мешкатиме 332 мільйони старших людей. Отож потрібно організувати «всеосяжну систему соцзабезпечення» літніх осіб,— говориться в статті,— а «в нас обмаль часу».

Чи дітям потрібно стільки ліків?

У Бразилії, як і в багатьох інших країнах, дітям часто дають ліки без потреби, повідомляє «Фолья онлайн». Чимало батьків під рукою завжди тримають безліч медикаментів. Панує думка, що препарати, які продаються в аптеках без рецепта, не заподіють шкоди. Але насправді це не так. «Навіть ці ліки можуть сильно зашкодити здоров’ю дитини, якщо їх застосовувати неправильно чи без потреби». Організм дитини здатен самотужки долати численні недуги, приміром звичайний кашель. «Найменшу недугу ми атакуємо ліками. Це вже ввійшло в нашу ментальність»,— каже Люсіа Ферро Брікс, дитячий лікар з Педіатричного інституту при клінічній лікарні в Сан-Паулу. Батьки зловживають також харчовими добавками, хоча зазвичай дитині достатньо лише належного харчування. «Коли батьки просять мене прописати дитині якісь вітаміни,— додає пані Брікс,— я раджу їм ліпше взяти кілька фруктів і зробити їй соку».