Телебачення

ЩОЙНО людина навчилася транслювати звук, винахідники поставили перед собою нове завдання — передавати на відстань зображення. Ознайомившись з сучасним телебаченням, ви зрозумієте, наскільки нелегким було це завдання.

Спершу об’єктив телекамери проектує зображення на пристрій, який «читає» його, подібно як ми читаємо друкований текст. Однак замість рядочків літер він «зчитує» крихітні крапки (пікселі) зображення та перетворює його в електронний відеосигнал, який можна передати в інше місце. А приймач перетворює цей сигнал знову в зображення.

Вважається, що першу діючу модель телевізора продемонстрував світові шотландець Джон Лоджі Бейрд. Він працював інженером-електротехніком, але через погане здоров’я був змушений залишити роботу. Тоді Бейрд взявся за справу, яка захоплювала його ще з дитинства,— створення пристрою, що міг би транслювати зображення.

Його телевізійна камера мала диск (спершу це була коробка з-під капелюха) з 30 отворами, розміщеними по спіралі. Коли диск обертався, через отвори послідовно сканувалися рядки зображення і світло потрапляло на фотоелемент. Фотоелемент створював відеосигнал, який передавався на приймач. У приймачі сигнал підсилювався, щоб створити різну яскравість світла перед таким же диском, який відтворював зображення. Трудність полягала в тому, щоб синхронізувати ці два диски. Бейрд цілковито віддавався улюбленій справі, а на життя заробляв тим, що чистив взуття.

Другого жовтня 1925 року Бейрд зумів передати зображення з одного кінця свого горища до другого. Першим на телебаченні з’явився переляканий молодий службовець, який працював у конторі на першому поверсі. За це він отримав півкрони. А в 1928 році Джону Бейрду вдалося транслювати зображення через Атлантичний океан. Коли цей скромний шотландський винахідник приїхав до Нью-Йорка, то дуже зніяковів, побачивши, що його вітають музиканти з волинками. Джон Бейрд став відомим на весь світ. Але чи він справді був першим, хто зміг передати зображення на відстань?