Чи наука довела, що Бога немає?

ВПРОДОВЖ 50 років англійський філософ Ентоні Флю був одним з найвідоміших атеїстів. У 1950 році вперше вийшла його книжка «Теологія і фальсифікація». Саме її з усіх філософських публікацій XX століття перевидавали найчастіше. У 1986-му Флю назвали «найбільшим із сучасних критиків теїзму (віри в Бога чи богів)». Тож, коли 2004 року Флю заявив про зміну своїх поглядів, багато людей було шоковано.

Що спонукало Флю до такої зміни? Хоч як це дивно, наука. Він пересвідчився, що Всесвіт, закони природи і саме життя не могли виникнути випадково. Чи такий висновок розсудливий?

Як повстали закони природи?

Пол Дейвіс, фізик і автор кількох книжок, каже, що наука чудово пояснює різні фізичні явища, скажімо дощ. Однак, як він зазначає, «на певні запитання, наприклад: “Чому існують закони природи?” — наука поки що не має чітких відповідей. Тут наукові відкриття не дуже допомагають, тому багато з таких глибоких запитань залишаються для людства загадкою ще від початку цивілізації».

«Важливо не те, що в природі існують закономірності,— написав у 2007 році Флю,— а те, що вони математично точні, взаємозв’язані і діють без винятків. Ейнштейн сказав, що ці закономірності є “доказом існування розуму”. Отож виникає запитання: звідки в природі взялися всі ці закономірності? Відповідь на нього шукали такі науковці, як Ньютон, Ейнштейн і Гейзенберг. І до якого висновку вони дійшли? За всіма цими закономірностями стоїть Божий розум».

Багато авторитетних вчених не вважає, що віра в розумну Першопричину суперечить науці. І твердження, що Всесвіт, всі закони природи та життя виникли в результаті сліпого випадку, не задовольняє допитливого розуму. Адже кожного дня ми пересвідчуємося, що будь-який пристрій — навіть зовсім простий — кимось створений.

 Віра в Бога чи в еволюцію?

Хоча нові атеїсти кажуть, що їхні погляди ґрунтуються на наукових фактах, насправді ні атеїзм, ні теїзм не базується на самій науці, а вимагає віри. Атеїсти вірять у сліпий випадок, а теїсти — у розумну Першопричину. Як пише Джон Леннокс, професор математики Оксфордського університету (Англія), поборники нового атеїзму твердять, що «будь-яка віра в Бога — сліпа». Проте він додає: «Слід сказати, що вони абсолютно неправі». Тому постає запитання: чия віра виявиться безпідставною? Атеїстів чи релігійних людей? Розгляньмо, наприклад, питання про походження життя.

Еволюціоністи відкрито визнають, що це питання досі залишається таємницею, хоча й багато різних теорій намагається пояснити його. Відомий новий атеїст Річард Докінс заявляє: оскільки у Всесвіті є безліч планет, на одній з них життя таки мусило зародитись. Але з ним не погоджується чимало провідних вчених. Професор Кембриджського університету Джон Барроу каже, що віра «у самозародження життя і живих істот... зазнає фіаско на кожному кроці. У складних і суворих умовах первинного середовища існувало безліч перешкод для спонтанного виникнення життя. Тому треба бути вкрай зухвалим, щоб твердити: якщо є достатньо вуглецю та багато часу — все можливе».

Варто пам’ятати, що живий організм — це не просто суміш хімічних елементів. Щоб виникло життя, необхідні надзвичайно складні інструкції, записані в ДНК. Тож, говорячи про походження життя, ми також говоримо про походження цих інструкцій. А звідки береться будь-яка інформація? Її джерелом завжди є розум. Чи могла б внаслідок збігу обставин з’явитись якась змістовна інформація, скажімо, комп’ютерна програма, математична формула, енциклопедія чи хоча б рецепт торта? Звісно, що ні. А що вже тоді говорити про інформацію, яку містить генетичний код живих організмів?

Збіг обставин. Чи це наукове пояснення?

На думку атеїстів, «Всесвіт дуже загадковий і так сталося, що в ньому зародилось життя»,— пояснює Пол Дейвіс. «Якби було інакше,— кажуть атеїсти,— нас би просто не було і нікому було б сперечатися про це. Можливо, якщо придивитись, то у Всесвіті й присутня якась внутрішня гармонія, але в ньому не видно жодного задуму, жодної мети, жодного глибокого змісту. Принаймні ми цього не бачимо». «Таке пояснення дуже зручне,— зазначає Дейвіс,— хай навіть воно виглядає як вигідна відмовка». Завдяки йому не треба ламати собі голову й шукати мудрих аргументів.

Молекулярний біолог Майкл Дентон у своїй книжці «Еволюція: криза теорії» дійшов висновку, що еволюційне вчення «більш схоже на середньовічну астрологію, ніж на серйозну... наукову теорію». Він називає Дарвінівське вчення одним з найбільших міфів нашого часу.

Твердження, що першопричиною всього є збіг обставин, і справді дуже нагадує міф. Уявіть собі: археолог знайшов  необроблений камінь більш-менш квадратної форми. Цей вчений може припустити, що таку форму камінь набув випадково, і його припущення буде цілком слушним. Але пізніше археолог знаходить інший камінь, який у найменших деталях нагадує людське погруддя. Чи буде він стверджувати, що цей камінь теж виник випадково? Ні, бо логіка підказує, що над ним хтось добре попрацював. Такий же логічний висновок міститься в Біблії: «Кожен дім хтось збудував, а той, хто збудував усе,— це Бог» (Євреїв 3:4). Чи ви погоджуєтесь з цим?

Професор Леннокс пише: «Чим більше ми дізнаємося про наш Всесвіт, тим очевиднішою стає правдивість гіпотези про існування Бога, який створив усе з певною метою. Ця гіпотеза найкраще пояснює, чому ми тут».

На жаль, багато осіб відкидає віру в Бога через зло, вчинене в його ім’я. Вони вважають, що людству буде ліпше без релігії. А що думаєте ви?