Чи ви вірите в реального Бога?

Одна експедиція, споряджена Американським музеєм природничої історії, вирушила в подорож, аби дослідити арктичну землю. Сім років до того, у 1906 році, цю землю бачив дослідник Роберт Пірі.

З МИСУ Колґейт, північно-західної крайньої точки Північної Америки, Пірі спостерігав за чимось, що нагадувало білі вершини далекої землі. Він назвав її Землею Крокера, на честь одного зі своїх спонсорів. Які ж схвильовані, мабуть, були члени наступної експедиції, коли побачили попереду землю з пагорбами, долинами та вкритими снігом вершинами! Однак невдовзі виявилося, що вони спостерігали лише за арктичним міражем. Таке ж оптичне атмосферне явище колись ввело в оману Пірі, проте на дослідження чогось неіснуючого було вже витрачено час, сили та ресурси.

Нині багато людей присвячують чимало сил і часу богам, які, на їхню думку, справді існують. У дні Ісусових апостолів поклонялися таким богам, як Гермес і Зевс (Дії 14:11, 12). Сьогодні представники синтоїзму, індуїзму та інших світових релігій поклоняються мільйонам різних богів. Справді, як говорить Біблія, «існує багато богів і багато панів» (1 Коринтян 8:5, 6). Але чи дійсно усі ці боги справжні?

Боги, які ‘не поможуть’

Розгляньмо, наприклад, як використовують у поклонінні зображення або символи. Для тих, хто покладається на них або молиться за їхнім посередництвом, ідоли видаються рятівниками з надлюдською силою. На їхню думку, вони можуть винагороджувати та визволяти з небезпеки. Але чи дійсно ідоли можуть рятувати? Щодо цього псалмоспівець писав: «Божки людів — то срібло та золото, діло рук людських: вони мають уста — й не говорять, очі мають вони —  і не бачать, мають вуха — й не чують, в їхніх устах нема віддиху». Безперечно, це боги, ‘які не поможуть’ (Псалом 135:15—17; Ісаї 45:20).

Звичайно, ті, хто виготовляє такі ідоли, приписують твориву своїх рук життя та силу. А особи, які поклоняються ідолам, цілковито довіряють їм. «Носять його на плечі,— сказав пророк Ісая,— підіймають його, і ставлять його на місці його». Він додав: «Стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі» (Ісаї 46:7). Незалежно від того, наскільки ревними у своїх переконаннях є ті, хто покладається на ідолів, правда залишається правдою: ці ідоли мертві. Такі різьблені боввани і литі статуї — «нічого не варті боги» (Авакума 2:18, НС).

Сьогодні люди часто поклоняються та упадають перед героями розважальних програм, спортивними зірками, політичними системами і навіть релігійними провідниками. Люди просто обожнюють їх. Окрім того, для багатьох богом є гроші. Так чи інакше, з ідолів роблять щось, чим вони не є в дійсності. Вони не справджують і не можуть справдити усіх надій тих, хто у них вірить. Наприклад, гроші спроможні вирішити чимало проблем, але сила багатства — оманлива (Марка 4:19). Один дослідник запитав: «Як пояснити факт, що, коли люди досягають того, чого так сильно бажали і вважали панацеєю, воно або розчаровує їх, або травмує?» Більше того, в гонитві за достатком, мабуть, доведеться пожертвувати чимсь справді вартісним: хорошим здоров’ям, спокійним сімейним життям, близькими друзями або ж дорогоцінними взаєминами з Творцем. Багатство, що для когось є богом, насправді не що інше, як ‘марний божок’ (Йони 2:9).

‘Не було відповіді’

Нерозумно називати справжнім те, чого в дійсності не існує. У дні пророка Іллі поклонники бога Ваала переконалися у цьому з власного гіркого досвіду. Вони твердо вірили, що Ваал має силу послати з неба вогонь і прийняти тваринну жертву. Вони «кликали Ваалове ім’я від ранку й аж до полудня, говорячи: «Ваале, почуй нас!» Чи Ваал мав вуха, щоб чути, і вуста, щоб говорити? Розповідь продовжується словами: «Та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...» (1 Царів 18:26, 29). Безперечно, Ваал не був справжнім богом, а мертвим і бездіяльним.

Наскільки ж важливо, щоб ми пізнали реального Бога і поклонялися Йому! Але хто він? І який пожиток отримаємо, покладаючись на нього?

[Ілюстрації на сторінці 3]

Компаньйон Пірі, Іґінья, вдивляється в обрій у пошуках землі.

Роберт Пірі.

[Відомості про джерела]

Іґінья: From the book The North Pole: Its Discovery in 1909 Under the Auspices of the Peary Arctic Club, 1910; Robert E. Peary: NOAA

[Ілюстрації на сторінці 4]

Ідоли, яким поклоняються у цьому світі, багатьох ввели в оману.