Чи ви отримали «Духа правди»?
Чи ви отримали «Духа правди»?
«Отець... Втішителя [«помічника», НС] іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,— Духа правди» (ІВАНА 14:16, 17).
1. Яку важливу інформацію дав своїм учням Ісус в останні години перебування з ними в горішній кімнаті?
«КУДИ, Господи, ідеш Ти?» Це було одне із запитань апостолів Ісуса, коли збігали останні години їхнього спільного перебування в одній з горішніх кімнат в Єрусалимі (Івана 13:36). У ході зустрічі Ісус повідомив, що невдовзі він піде від них, аби повернутися до свого Отця (Івана 14:28; 16:28). Він вже не мав бути з ними присутній тілом, щоб навчати їх та відповідати на їхні запитання. Проте Ісус запевнив їх, кажучи: «Вблагаю Отця Я,— і Втішителя [«помічника», НС] іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував» (Івана 14:16).
2. Що Ісус пообіцяв послати своїм учням після відходу?
2 Ісус розказав про цього помічника й пояснив, як він допомагатиме учням. Божий Син сказав своїм учням: «Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був. Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене... Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель [«помічник», НС] не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:4, 5, 7, 13).
3. а) Коли раннім християнам було послано «Дух правди»? б) В якій важливій справі дух став для них «помічником»?
3 Ця обітниця була сповнена в П’ятдесятницю 33 року н. е., коли апостол Петро підтвердив: «Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте» (Дії 2:32, 33). Як побачимо далі, вилитий у П’ятдесятницю святий дух багато зробив для ранніх християн. Ісус теж пообіцяв, що «Дух правди» ‘пригадає їм усе, що Ісус їм говорив’ (Івана 14:26). Цей дух мав допомогти їм пригадати служіння та вчення Ісуса, навіть всі його слова, а потім записати їх. Особливо це стало в пригоді старенькому апостолу Івану під кінець I століття н. е., коли він почав писати своє Євангеліє. У нього входять цінні поради Ісуса під час започаткування Спомину його смерті (Івана, розділи 13—17).
4. Як «Дух правди» допомагав раннім помазаним християнам?
4 Ісус також пообіцяв цим раннім християнам, що дух ‘навчить їх усього’ і «попровадить до цілої правди». Дух також мав допомагати їм розуміти глибші питання з Писань і зберігати єдність думок, розуміння й цілеспрямованість (1 Коринтян 2:10; Ефесян 4:3). Святий дух допомагав раннім християнам діяти в ролі збірного «вірного і мудрого раба», щоб давати «своєчасно поживу» кожному помазаному християнину (Матвія 24:45).
Дух свідчить
5. а) Яку нову перспективу Ісус відкрив своїм учням увечері 14 нісана 33 року н. е.? б) Яку роль відіграє святий дух у сповненні Ісусової обіцянки?
5 Увечері 14 нісана 33 року н. е. Ісус довів до відома своїх учнів, що в майбутньому він забере їх і що вони будуть з ним та його Отцем на небі. Він сказав їм: «Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я — були й ви» (Івана 13:36; 14:2, 3). Вони правитимуть з ним у його Царстві (Луки 22:28—30). Щоб мати цю небесну надію, їм було потрібно ‘народитися з Духа’ духовними синами Бога та бути помазаними, аби служити царями та священиками з Христом у небі (Івана 3:5—8; 2 Коринтян 1:21, 22; Тита 3:5—7; 1 Петра 1:3, 4; Об’явлення 20:6).
6. а) Коли почалося небесне покликання і скільки осіб отримало його? б) У що охрещуються покликані?
6 Це «небесне покликання» почалося у свято П’ятдесятниці 33 року н. е., і в основному, здається, воно закінчилося в половині 30-х років минулого сторіччя (Євреїв 3:1). Число попечатаних святим духом, які є частиною духовного Ізраїлю, становить 144 000 «викуплених від людей» (Об’явлення 7:4; 14:1—4). Вони охрестилися в духовне тіло Христа, в його збір та в його смерть (Римлян 6:3; 1 Коринтян 12:12, 13, 27; Ефесян 1:22, 23). Після водного хрещення та помазання святим духом вони стають на жертовний шлях — бездоганне життя аж до самої смерті (Римлян 6:4, 5).
7. Чому тільки помазані християни можуть по праву споживати від символів на Спомині?
7 Будучи духовними ізраїльтянами, ці помазані християни перебували в новій угоді, укладеній між Єговою та «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16; Єремії 31:31—34). Христова пролита кров затвердила цю нову угоду. Ісус згадав про це, започатковуючи Спомин своєї смерті. Лука написав: «Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це [«означає», НС] тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» По вечері так само ж і чашу, говорячи: «Оця чаша — Новий Заповіт [«нова угода», НС] у Моїй крові, що за вас проливається» (Луки 22:19, 20). Останок, або позосталі члени 144 000, які ще перебувають на землі,— це ті, хто на Спомині Христової смерті по праву споживають від символів — хліба й вина.
8. Звідки помазанці знають, що вони мають небесне покликання?
8 Звідки помазанці знають, що вони мають небесне покликання? Про це їм явно засвідчує святий дух. Апостол Павло написав до таких осіб: «Всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі... Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми — діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись» (Римлян 8:14—17). Свідчення духу повинне бути дуже потужне, отже, люди, які мають бодай найменші сумніви стосовно свого небесного покликання, можуть дійти розумного висновку, що вони не мають такого покликання і тому не повинні споживати від символів на Спомині.
Дух та інші вівці
9. Про які дві відмінні групи згадується в Євангеліях і в книзі Об’явлення?
9 Маючи на увазі обмежене число покликаних у склад духовного Ізраїлю християн, Ісус назвав їх «черідкою малою». Їх прийнято до «кошари» нової угоди, порівняно з незліченним числом «інших овець», котрих Ісус пообіцяв також зібрати (Луки 12:32; Івана 10:16). Інші вівці, які збираються в час кінця,— це «натовп великий», котрий переживе «велике горе» і житиме вічно на райській землі. Цікаво завважити, що у видінні, яке Іван отримав під кінець I століття н. е., великий натовп дуже відрізняється від 144 000 членів духовного Ізраїлю (Об’явлення 7:4, 9, 14). Чи інші вівці також отримують святий дух, і якщо отримують, то як він впливає на їхнє життя?
10. Як інші вівці хрестяться «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа»?
10 Святий дух справді відіграє неабияку роль у житті інших овець. Вони символізують своє присвячення Єгові хрещенням «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19). Інші вівці визнають суверенітет Єгови, підкоряються Христу як своєму Цареві й Відкупителю, а також дозволяють Божому духу, або діючій силі, впливати на їхнє життя. День за днем вони намагаються розвивати «плід духа», а саме: «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, здержливість, лагідність» (Галатів 5:22, 23).
11, 12. а) В який особливий спосіб освячуються помазанці? б) Як освячуються й стають святими інші вівці?
11 Іншим вівцям також треба дозволяти Слову Бога та його святому духу очищати, або освячувати їх. Помазанці вже освячені в особливий спосіб, бо їх визнано праведними та святими як Христову наречену (Івана 17:17; 1 Коринтян 6:11; Ефесян 5:23—27). Пророк Даниїл називає їх «святими Всевишнього», які отримують Царство під правлінням «Сина Людського», Христа Ісуса (Даниїла 7:13, 14, 18, 27). Перед цим Єгова проголосив ізраїльському народу через Мойсея та Аарона: «Я — Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я» (Левит 11:44).
12 Слово «освячення» в основному означає «вчинок або процес, через який особа стає святою, відокремленою чи відособленою, щоб служити Богу Єгові і щоб він послуговувався нею; стан святості, присвяченості або очищення». Ще 1938 року у «Вартовій башті» говорилося, що «Йонадави», тобто інші вівці, «повинні знати, що від кожного, хто стає в ряди великої громади та збирається жити на землі, вимагається присвячення й освячення». У видінні великого натовпу, про яке записано в книзі Об’явлення, говориться, що вони «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» і виконують для Єгови «в його храмі священне служіння вдень і вночі» (Об’явлення 7:9, 14; 7:15, НС). За допомогою святого духу інші вівці роблять усе можливе, щоб відповідати вимогам святості, які ставить Єгова (2 Коринтян 7:1).
Чиніть добро Христовим братам
13, 14. а) Від чого, згідно з Ісусовою притчею про овець і козлів, залежить спасіння овець? б) Яке добро інші вівці чинять Христовим братам у цей час кінця?
13 У притчі про овець і козлів, яку Ісус включив у своє пророцтво про «закінчення системи речей», він наголосив на близьких стосунках між іншими вівцями і малою черідкою. У цій притчі Христос чітко показав, що спасіння інших овець тісно пов’язане з їхнім ставленням до помазанців, котрих він назвав ‘братами своїми’. Ісус сказав: «Скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу... Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,— те Мені ви вчинили» (Матвія 24:3, НС; 25:31—34, 40).
14 Вислів «що тільки вчинили» стосується сердечної підтримки, яку отримали зачаті духом брати Христа, до котрих світ Сатани ставиться немовби до чужинців, а навіть кидає до в’язниць декого з них. Вони потребують харчів, відповідного одягу й лікування (Матвія 25:35, 36). У цей час кінця, з 1914 року, чимало помазанців опинялося в такій ситуації. Сучасна історія Свідків Єгови підтверджує, що помазанці одержують підтримку від своїх вірних товаришів — інших овець, яких спонукує до цього святий дух.
15, 16. а) В якій праці інші вівці особливо допомагають Христовим помазаним братам на землі? б) Як помазанці висловлюють свою вдячність іншим вівцям?
15 Христові помазані брати на землі в цей час кінця отримують особливо активну підтримку з боку інших овець у виконанні Божого доручення ‘проповідувати це Євангеліє Царства по цілому світові на свідоцтво народам усім’ (Матвія 24:14; Івана 14:12). Тимчасом як число помазанців на землі з роками зменшується, кількість інших овець збільшується буквально до мільйонів. Тисячі з них служать повночасними благовісниками — піонерами й місіонерами, які доносять добру новину про Царство «аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Ще інші беруть посильну участь у праці свідчення та з радістю дають фінансову підтримку цій праці.
16 Як же вдячні Христові помазані брати своїм товаришам, іншим вівцям, за цю віддану підтримку! Про їхні почуття вдячності влучно говориться в книжці «Всесвітня безпека під «Князем миру», яку видав клас раба в 1986 році. Там говориться: «Після закінчення другої світової війни, головно «великий натовп» «інших овець» сповняє Ісусове пророцтво... [про] «закінчення системи»... Щедра подяка міжнародному багатомовному «великому натовпові» за їхню допомогу в сповненні [Ісусового] пророцтва... записаного в Матвія 24:14!»
«Тільки разом з нами вони досягнуть досконалості»
17. Як вірні особи давнини, що будуть воскрешені на землі, ‘разом з помазанцями досягнуть досконалості’?
17 Будучи одним із помазанців, апостол Павло згадав про вірних людей, які жили до приходу Христа, написавши: «Всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, бо Бог передбачив щось краще про нас [помазанців],— щоб вони не без нас досконалість одержали [«тільки разом з нами вони досягнуть досконалості», СМ]» (Євреїв 11:35, 39, 40). Під час Тисячоліття Христос і 144 000 його помазаних братів у небі діятимуть у ролі царів і священиків, зливаючи на мешканців землі блага Христової викупної жертви. Інші вівці таким способом «досягнуть досконалості» тілом та духом (Об’явлення 22:1, 2).
18. а) Що інші вівці повинні зрозуміти завдяки біблійним фактам? б) З якою надією інші вівці чекають «виявлення синів Божих»?
18 Завдяки всьому цьому інші вівці повинні зрозуміти, чому в Християнських Грецьких Писаннях приділяється такої великої уваги Христу, його помазаним братам та їхній провідній ролі у втіленні намірів Єгови. Тому інші вівці вважають за привілей підтримувати всіма способами клас помазаного раба, чекаючи «виявлення синів Божих» в Армагеддоні та під час Тисячоліття. Вони можуть чекати ‘визволення від рабства тління на свободу слави дітей Божих’ (Римлян 8:19—21, Хом.).
Єдність духу під час Спомину
19. Що «Дух правди» зробив для помазанців та їхніх товаришів і яким особливим способом вони об’єднаються ввечері 28 березня?
19 У кінцевій молитві ввечері 14 нісана 33 року н. е. Ісус сказав: «Я благаю... щоб були [вони] всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно були в Нас і вони,— щоб увірував світ, що Мене Ти послав» (Івана 17:20, 21). Бог з любові послав свого Сина, аби той віддав своє життя заради спасіння помазанців та світу слухняних людей (1 Івана 2:2). «Дух правди» об’єднав Христових братів та їхніх товаришів. Увечері 28 березня, після заходу сонця, обидва класи цих людей зійдуться, аби відзначити Христову смерть та пригадати все те, що Єгова зробив для них через жертву свого дорогого Сина, Ісуса Христа. Нехай же присутність на цій важливій події зміцнить їхню єдність та готовність виконувати Божу волю, а це стане свідченням того, що їм радісно бути серед тих, кого любить Єгова.
Повторення
• Коли раннім християнам було послано «Дух правди» і як він став для них «помічником»?
• Звідки помазанці знають, що вони мають небесне покликання?
• Якими способами Божий дух діє на інших овець?
• Як інші вівці чинять добро Христовим братам і чому вони «досягнуть досконалості» тільки з помазанцями?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 21]
У П’ятдесятницю 33 року н. е. на учнів було вилито «Дух правди».
[Ілюстрації на сторінці 23]
Інші вівці чинять добро Христовим братам, допомагаючи їм виконувати Боже доручення — проповідувати.