Запитання читачів

Яке значення слів з Євреїв 12:4: «Ви ще не змагались до крови»?

Вислів «змагались до крови» може означати йшли на смерть, буквально проливаючи кров.

Апостол Павло знав, що деякі єврейські християни вже «витерпіли запеклу боротьбу страждань» за свою віру (Євреїв 10:32, 33). Вказавши на це, Павло, мабуть, використав у ролі метафори грецькі атлетичні змагання, в які могли входити біг, боротьба, кулачний бій, метання диска та списа. Отже, словами з Євреїв 12:1 він заохочував співхристиян: «Скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами [«біжімо з витривалістю в змаганні, яке призначене нам», Дерк.]».

Три вірші далі, в Євреїв 12:4, Павло в оповіді переходить від змагання бігунів до боксерського двобою. (Обидва о́брази з’являються в 1 Коринтян 9:26). Стародавні учасники кулачних боїв перев’язували кулаки та зап’ястки шкіряними пасами. Свої паси вони могли ще й обтяжувати «свинцевими, залізними або металевими заклепками, через що завдавали противнику тяжких поранень». У таких брутальних двобоях лилась кров, а іноді й гинули люди.

Так чи інакше, єврейські християни мали достатньо прикладів вірних Божих слуг, які зазнали переслідування та жорстокого знущання, навіть до смерті, «до крови». Подивіться в контекст, де Павло звернув увагу на те, що́ зазнавали вірні особи в давнину:

«Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі». Потім Павло зосередив увагу на тому, хто приведе нашу віру до досконалості, на Ісусі. «Він витерпів страту на хресті. Він зневажив цю ганьбу й тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу» (Євреїв 11:37; 12:2, СМ).

Авжеж, чимало людей «змагались до крови», тобто зазнали смерті. Вони не просто точили внутрішню боротьбу проти гріха безвір’я. Ці люди були віддані Богові під час жорстокого знущання з боку інших, залишаючись вірними до смерті.

Нові члени єрусалимського збору, котрі ставали християнами вже після того, як вщухло люте гоніння, ніколи не зазнавали таких надзвичайних випробувань (Дії 7:54—60; 12:1, 2; Євреїв 13:7). Але навіть менш жорстокі випробування знеохочували декого з них далі змагатися; вони ‘знемагалися і впадали на душах своїх’ (Євреїв 12:3). Їм треба було робити поступ до зрілості. Завдяки цьому вони мали розвивати вміння терпіти за будь-яких обставин, хоча б довелося знести фізичне знущання, а навіть пролити кров (Євреїв 6:1; 12:7—11).

У наш час багато християн «змагались до крови»: їх страчували, оскільки вони не йшли на компроміс із християнськими принципами. Нас не охоплює страх через слова Павла в Євреїв 12:4, але вони можуть вказувати, на що ми маємо бути готові заради вірності й відданості Богу. Далі у цьому ж Посланні до євреїв Павло написав: «Нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом» (Євреїв 12:28).