Повністю споряджені, щоб навчати Божого Слова

«Він [Бог] нас зробив бути здатними служителями» (2 КОРИНТЯН 3:5, 6).

1, 2. Які зусилля інколи докладаються, щоб проповідувати, але чому вони зазвичай закінчуються невдачею?

ЩО Б ви робили, якби отримали завдання, до якого абсолютно не підготовлені? Уявіть собі таку картину: перед вами лежать всі необхідні матеріали, у вашому розпорядженні всі інструменти, але ви не маєте жодного поняття, як виконати це завдання. Гірше того, воно ще й термінове. На вас розраховують люди. Яка прикра ситуація!

² Однак подібні ситуації — далеко не вигадка. Розгляньмо приклад. Іноді якась із церков загальновизнаного християнства намагається організувати й виконувати служіння від дому до дому. Але такі зусилля зазвичай закінчуються невдачею, зводячись нанівець уже по кількох тижнях чи місяцях. Чому? Тому що загальновизнане християнство не допомагає своїм вірним набувати необхідного для такої праці вміння. Навіть священнослужителі, які мають за плечима роки навчання у світських учбових закладах та семінаріях, некваліфіковані для праці проповідування. На підставі чого ми можемо так стверджувати?

3. Яке словосполучення тричі використовується в 2 Коринтян 3:5, 6 у тексті грецького оригіналу і що воно означає?

³ Боже Слово пояснює звідки отримує кваліфікацію справжній проповідник християнської доброї новини. Апостол Павло написав під натхненням: «Не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога. І Він нас зробив бути здатними служителями» (2 Коринтян 3:5, 6). Цікаво зазначити, що в грецькому тексті оригіналу тут тричі вживається словосполучення «відповідно кваліфікований». Що це означає? У «Тлумачному словнику біблійних слів» Вайна (англ.) зазначається: «Коли воно [це грецьке слово] стосується речей, то означає «достатній»... коли ж стосується людей — «компетентний», «гідний». Тому «відповідно кваліфікована» особа є компетентна й гідна взятися за доручене завдання. Отже, справжні служителі доброї новини кваліфіковані виконувати цю працю. Вони компетентні, готові або гідні проповідувати.

4. а) Як приклад Павла показує, що кваліфікація для християнського служіння не є привілеєм якоїсь елітарної верхівки? б) Назвіть три засоби, за допомогою яких Єгова надає нам кваліфікацію служителів.

⁴ Але завдяки чому вони набувають такої кваліфікації? Завдяки власним талантам чи неординарним розумовим здібностям? А може, через спеціалізоване навчання в престижних навчальних закладах? Апостол Павло, мабуть, міг усім цим похвалитися (Дії 22:3; Филип’ян 3:4, 5). Однак він покірно визнав, що своєю кваліфікацією служителя завдячував не навчанню у вищих навчальних  закладах, а Богу Єгові. І, щоб мати таку кваліфікацію, чи обов’язково належати до якоїсь елітарної верхівки? Павло написав коринтському збору про «нашу здібність», тобто відповідну кваліфікацію. Це чітко засвідчує, що Єгова дбає про те, аби всі його вірні слуги могли стати компетентними, спроможними виконувати доручену їм роботу. Але як саме Єгова надає сьогодні правдивим християнам кваліфікацію? Розгляньмо три засоби, які він використовує для цього: 1) своє Слово, 2) святий дух і 3) свою земну організацію.

Слово Єгови надає нам кваліфікації

5, 6. Як Святе Письмо впливає на правдивих християн?

⁵ Перший засіб. Як Боже Слово допомагає нам стати кваліфікованими служителями? Павло написав: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17). Згідно з грецьким текстом оригіналу, Святе Письмо може зробити нас «повністю компетентними, цілком спорядженими» виконувати «добре діло» — навчати людей Божого Слова. А що сказати про послідовників церков загальновизнаного християнства? Вони теж мають Біблію. Як же можливе, що одним людям вона допомагає стати компетентними служителями, а іншим — ні? Все залежить від ставлення до неї.

⁶ На жаль, чимало парафіян не вважає біблійну звістку «як правдиво то є — [за] Слово Боже» (1 Солунян 2:13). І загальновизнане християнство здобуло в цьому жахливу репутацію. Чи після років навчання в теологічних закладах священнослужителі стають повністю спорядженими вчителями Божого Слова? Анітрохи! Деякі студенти, стаючи на поріг семінарії, ще довіряють Біблії, однак залишають стіни цього закладу вже скептиками! Відтак, замість того щоб проповідувати Слово Боже,— в яке багато з них уже не вірять,— вони зосереджуються у своєму служінні на чомусь іншому. Ці люди починають підтримувати ту чи іншу сторону в політичних суперечках, займаються соціальним євангелізмом або наголошують у своїх проповідях на людських філософіях (2 Тимофія 4:3). На противагу їм правдиві християни наслідують приклад Ісуса Христа.

7, 8. Як відрізнялося Ісусове ставлення до Божого Слова від ставлення релігійних провідників за його днів?

⁷ Ісус не дозволяв тогочасним релігійним провідникам формувати його мислення. Навчаючи людей — чи то малу групу, скажімо,  своїх апостолів, чи натовпи він завжди вміло послуговувався святими писаннями (Матвія 13:10—17; 15:1—11). Власне тому він так відрізнявся від релігійних керманичів того часу, котрі робили все можливе, аби простий народ не вникав у Божі глибини. Чимало тогочасних вчителів навіть заявляли, що інформація в деяких уривках Писання надто глибока, аби про це говорити з першим стрічним. Тож вони обговорювали такі уривки лише зі своїми найближчими учнями, причому тільки впівголоса та з покритою головою. Через свою забобонність ці релігійні провідники боялися обговорювати певні місця з Біблії так само, як і вимовляти Боже ім’я!

⁸ Ісус був інший. Він вважав, що не лише вибрана верхівка, а всі люди повинні були роздумувати над «кожним словом, що походить із уст Божих». Христос не бажав, щоб ключем до знань володіла лише елітарна група знавців Писань. Він сказав своїм учням: «Що кажу Я вам потемки,— говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах» (Матвія 4:4; 10:27). Ісус гаряче прагнув розказувати про Бога якомога більшій кількості людей.

9. Як послуговуються Біблією правдиві християни?

⁹ Боже Слово повинне лежати в основі всього нашого навчання. Наприклад, виголошуючи промову в Залі Царства Свідків Єгови, зазвичай недостатньо просто прочитати декілька вибраних віршів з Біблії. Необхідно пояснити їх, проілюструвати за допомогою якогось прикладу, а також застосувати їх до контексту. Наша мета — видобути з Біблії Божі думки й закарбувати їх у серцях слухачів (Неемії 8:8, 12). Так само потрібно послуговуватись Біблією, коли доводиться дати комусь пораду або вжити виправних заходів. Хоча слуги Єгови розмовляють різними мовами й мають різне походження, усі вони глибоко поважають Книгу книг — Біблію.

10. Як може впливати на нас біблійна натхнена звістка?

¹⁰ Якщо до біблійної звістки ставитися з повагою, це дає велику силу (Євреїв 4:12). Вона спонукує людей зробити зміни в житті, скажімо, порвати з такими небіблійними звичками, як розпуста, перелюб, ідолопоклонство, пияцтво чи злодійство. За допомогою Біблії сила-силенна осіб змогла скинути стару особистість і зодягнутися в нову (Ефесян 4:20—24, НС). І справді, якщо ми поважаємо Біблію більше, ніж будь-які людські погляди й традиції, та вірно послуговуємося нею, вона може допомогти нам стати компетентними, повністю спорядженими вчителями Божого Слова.

Дух Єгови робить нас кваліфікованими

11. Чому святий дух Єгови доречно названо «помічником»?

¹¹ Другий засіб. Звернімо увагу на роль, яку відіграє святий дух Єгови, тобто його діюча сила, у тому, щоб допомогти нам бути повністю спорядженими. Ніколи не забуваймо, що дух Єгови — це наймогутніша з усіх сил. Єгова уповноважив свого улюбленого Сина використовувати цю колосальну силу на благо всіх правдивих християн. Тому Ісус влучно назвав святий дух «помічником» (Івана 16:7, НС). Христос заклика́в своїх послідовників просити в Єгови цього духу та запевняв, що Бог щедро даватиме його (Луки 11:10—13; Якова 1:17).

12, 13. а) Чому важливо молитися про те, щоб святий дух допомагав нам у служінні? б) Як фарисеї виявляли те, що святий дух не впливав на них?

¹² Ми повинні щоденно молитися до Єгови про святий дух, особливо для того, щоб дух допомагав нам виконувати служіння. Але як ця діюча сила може впливати на нас? Вона може впливати на розум і серце, допомагаючи змінюватись, зростати та замінювати стару особистість на нову (Колосян 3:9, 10, НС). Святий дух допомагає нам виробляти в собі цінні риси, які виявляв Христос. Багато з нас знає напам’ять слова з Галатів 5:22, 23. У цих віршах згадуються плоди Божого духу, і перший з них — любов. Ця риса дуже важлива в служінні. Чому?

¹³ Любов є великою спонукальною силою. Любов до Єгови й ближнього спонукує правдивих  християн проповідувати добру новину (Марка 12:28—31). Без такої любові ми не могли б бути по-справжньому кваліфікованими вчителями Божого Слова. Звернімо увагу на відмінність, яка існувала між Ісусом та фарисеями. У Матвія 9:36 про нього говориться: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха». А як фарисеї ставились до простих людей? Вони говорили: «Проклятий народ, що не знає Закону» (Івана 7:49). Фарисеї не мали ані краплини любові до людей, зате — скільки презирства! Тож очевидно, що дух Єгови не мав на них жодного впливу.

14. До чого нас повинен спонукувати Ісусів приклад любові в його служінні?

¹⁴ Ісус співчував людям. Він бачив їхні страждання: як над ними знущались, як їх обдирали і що вони розсіяні, немов вівці без пастуха. В Івана 2:25 говориться, що Ісус «знав Сам, що в людині було». Оскільки він, як Майстер Божий, допомагав Єгові під час творення, то надзвичайно добре розумів людську природу (Приповістей 8:30, 31). Це розуміння поглиблювало його любов. Тож нехай така любов завжди спонукує нас до участі в проповідницькій праці! Якщо ми бачимо, що треба в цьому поліпшитись, молімося до Бога про святий дух і діймо згідно з молитвами. Єгова відповість нам. Він дасть свою непереможну силу, аби ми могли ще ліпше наслідувати Христа, який мав найвищу кваліфікацію, щоб проповідувати добру новину.

15. Як слова з Ісаї 61:1—3 стосувалися Ісуса й водночас розвінчували книжників і фарисеїв?

¹⁵ Тож звідки Христос мав кваліфікацію? Він сказав: «На Мені Дух Господній» (Луки 4:17—21). Так, сам Єгова за допомогою святого духу призначив Ісуса. Ісусові не було потрібно додаткових повноважень. А чи тогочасні релігійні провідники були призначені святим духом? Ні. Не були вони також відповідно споряджені, аби сповняти пророцтво з Ісаї 61:1—3, яке Ісус прочитав уголос і застосував до себе. Прочитайте, будь ласка, ці вірші й самі подивіться, чи лицемірні книжники і фарисеї відповідали вимогам для цього. Вони не мали жодної доброї новини для бідних. І як ці провідники могли проповідувати визволення полоненим і прозріння незрячим, якщо в духовному розумінні самі були сліпими рабами людських традицій? А чи ми, на відміну від тих чоловіків, кваліфіковані, щоб навчати людей?

16. Яку впевненість щодо своєї кваліфікації служителів мають сьогодні люди Єгови?

¹⁶ Щоправда, ми не вчилися у вищих навчальних закладах загальновизнаного християнства. Ми також не отримали з духовних семінарій призначень служити вчителями. Чи це означає, що ми не маємо кваліфікації? Аж ніяк! Наше призначення Свідків походить від Єгови (Ісаї 43:10—12). Якщо ми молимося про його дух і діємо у згоді зі своїми молитвами, то маємо найвищу кваліфікацію. Звичайно, нам, недосконалим людям, ще дуже далеко до прикладу Великого Учителя, Ісуса. Але чи ж ми не вдячні Єгові за те, що він, послуговуючись своїм духом, кваліфікує нас і споряджує бути вчителями його Слова?

Нам надає кваліфікацію організація Єгови

17—19. Як п’ять щотижневих зібрань, котрі проводить організація Єгови, допомагають нам ставати кваліфікованими служителями?

¹⁷ Тепер розгляньмо третій засіб, який використовує Єгова, щоб спорядити нас як учителів його Слова,— його земний збір, або організацію, котра навчає нас бути служителями. Як саме? Подумаймо лише про нашу програму навчання! Зазвичай щотижня ми відвідуємо п’ять християнських зібрань (Євреїв 10:24, 25). Ми збираємось невеликими групами книговивчення у зборі, щоб детально аналізувати Біблію за допомогою одного з підручників, виданих організацією Єгови. Слухаючи й даючи коментарі, ми вчимося від інших та заохочуємо одні одних. Наглядач книговивчення також приділяє кожному з нас особисту увагу й дає конкретні поради. На публічному зібранні  та вивченні «Вартової башти» ми отримуємо ще більше поживного духовного харчу.

¹⁸ Мета Школи теократичного служіння — допомогти нам навчати. Готуючи учнівські завдання, ми вчимось, як за допомогою Божого Слова викладати людям широкий ряд різних тем (1 Петра 3:15). Хіба не бувало так: підготувавши завдання на якусь досить знану тему, ви побачили, що самі почерпнули з неї щось нове? Подібне траплялося багатьом з нас. Ніщо так не поглиблює знання тої чи іншої теми, як можливість комусь її розкрити. Але навіть якщо нам і не призначено жодного виступу, то все одно можемо вчитися бути ліпшими вчителями. У кожному учневі ми бачимо певні добрі риси й можемо роздумувати, як наслідувати їх.

¹⁹ Також і програма службового зібрання спрямована на те, аби спорядити нас як учителів Божого Слова. Тиждень за тижнем ми із задоволенням слухаємо жваві промови та обговорення для служіння й дивимось пристосовані до нього сценки. Який вступ ми будемо використовувати? Як нам долати труднощі, характерні для нашого публічного служіння? Які галузі служіння, відкриті для нас, варто більше дослідити? Що допоможе нам бути ефективнішими вчителями під час повторних відвідин та біблійних вивчень? (1 Коринтян 9:19—22). Ці питання порушуються і детально обговорюються на службовому зібранні. За основу багатьох пунктів програми беруться статті з «Нашого служіння Царству» — ще одного знаряддя, щоб спорядити нас для виконання важливої праці проповідування.

20. Як ми можемо брати повний пожиток із зібрань та конгресів?

²⁰ Готуючись до зібрань і приходячи на них, а тоді застосовуючи отримані знання в праці навчання, ми проходимо ґрунтовну підготовку. Але це ще не все. Ми також маємо більші зібрання — великі і малі конгреси,— які споряджають нас бути вчителями Божого Слова. Тож настроюймося на те, щоб уважно слухати всі поради та втілювати їх у життя! (Луки 8:18).

21. Які докази свідчать про те, що наше навчання ефективне, і чия це заслуга?

²¹ Чи навчання від Єгови ефективне? Нехай факти скажуть самі за себе. Щороку Божі слуги допомагають сотням тисяч людей пізнати основні біблійні вчення та почати жити згідно з Божими вимогами. Наші лави постійно поповнюються, однак ніхто з нас не може сказати, що це його заслуга. Необхідно дивитися на речі реалістично, як Ісус. Він сказав: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його». Подібно до апостолів у давнину, більшість з нас — це неосвічені й прості люди (Івана 6:44; Дії 4:13). Наш успіх залежить від Єгови, котрий притягує до правди щиросердих осіб. Апостол Павло про це влучно сказав: «Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив» (1 Коринтян 3:6).

22. Чому ніколи не потрібно знеохочуватися щодо повної участі в християнському служінні?

²² Єгова активно допомагає нам бути вчителями його Слова. Можливо, нам не раз здається, що в нас немає кваліфікації вчителя. Пам’ятаймо: сам Єгова приводить людей до себе та до свого Сина. Сам Єгова за допомогою свого Слова, святого духу та земної організації дає нам кваліфікацію, щоб служити таким новим особам. Відгукуймося на навчання Єгови, застосовуючи всі добрі поради, які він дає сьогодні, щоб повністю споряджати нас як учителів Божого Слова!

Як би ви відповіли?

• Як Біблія споряджає нас до проповідницької праці?

• Яку роль відіграє в нашій кваліфікації служителів святий дух?

• За допомогою чого земна організація Єгови допомагає тобі ставати кваліфікованим проповідником доброї новини?

• Чому ми можемо відчувати впевненість під час служіння?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 25]

Будучи вчителем Божого Слова, Ісус виявляв до людей любов.