Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Запитання читачів

Запитання читачів

Запитання читачів

Що означає вираз «мати життя в собі»?

Біблія каже, що Ісус Христос має «життя... в Самому Собі» і що його послідовники мають «в собі... життя» (Івана 5:26; 6:53). Однак згаданий вираз у цих двох віршах не означає одне і те ж.

«Як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі»,— сказав Ісус. Перед цим визначним висловлюванням він говорив: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене,— життя вічне той має... Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть». Тут Ісус говорив про надзвичайну владу, якою наділив його Отець,— давати людям можливість отримати Боже схвалення. Крім того, Ісус міг воскрешати тих, хто спав сном смерті, і наділяти їх життям. Тож, те, що Ісус «має життя в собі», означає, що він володіє такими здатностями. Згідно з іншим варіантом перекладу, Син, як і Отець, «має в собі дар життя» (Івана 5:24—26). А як щодо його послідовників?

Приблизно через рік Ісус звернувся до своїх слухачів з такими словами: «Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя,— і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:53, 54). Тут Ісус вживає вираз «в собі... мати життя» паралельно до виразу «має вічне життя». Вислови такої ж граматичної конструкції, як «мати життя в собі» вживаються також в інших місцях Грецьких Писань. Прикладом можуть послужити слова «майте сіль у собі» і «прийняли в собі відплату» (Марка 9:50; Римлян 1:27). Тут не мається на увазі влада наділяти інших сіллю чи визначати комусь покарання. Натомість ідеться про внутрішню завершеність, або повноту. Отже, вираз «в собі... мати життя», вжитий в Івана 6:53, означає здобути повноту життя.

Говорячи своїм послідовникам, що вони матимуть життя в собі, Ісус згадує про своє тіло і кров. Пізніше, коли Ісус започаткував Господню Вечерю, він знову говорив про своє тіло й кров і наказав послідовникам, які мали б увійти в нову угоду, споживати від символів — прісного хліба і вина. Чи це означає, що тільки помазані християни, які перебувають у новій угоді з Богом Єговою, отримують таку повноту життя? Ні. Ці дві події розділяв цілий рік. Ті, хто чув Ісусові слова, записані в Івана 6:53, 54, не знали про щорічне відзначення Господньої Вечері з символами Христового тіла і крові.

Згідно з 6-м розділом Івана, Ісус спершу порівнює своє тіло до манни: «Отці ваші в пустині їли манну,— і померли. То є хліб, Який сходить із неба,— щоб не вмер, хто Його споживає. Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити». Ісусове тіло разом з кров’ю було чимось ціннішим, ніж буквальна манна. Чому? Тому що його тіло було дане «за життя світові», і завдяки цьому стало можливим вічне життя *. Отже, слова в Івана 6:53 «в собі... мати життя» стосуються всіх, хто отримує вічне життя,— чи то в небі, чи на землі (Івана 6:48—51).

Коли послідовники Христа отримують життя в собі, тобто повноту життя? Для помазаних спадкоємців Царства це стається тоді, коли вони воскресають до небесного життя як безсмертні духовні створіння (1 Коринтян 15:52, 53; 1 Івана 3:2). Ісусові «інші вівці» отримають повноту життя по закінченні його Тисячолітнього царювання. На той час вони вже вистоять у випробуванні, виявляться вірними і будуть визнані праведними для вічного життя на Райській землі (Івана 10:16; Об’явлення 20:5, 7—10).

[Примітка]

^ абз. 7 У пустині ізраїльтяни і «багато різного люду» потребували манни, щоб підтримувати своє життя (Вихід 12:37, 38; 16:13—18). Подібно й усім християнам, помазаним чи ні, щоб жити вічно, потрібно отримати небесну манну, виявляючи віру у викупну силу Ісусового тіла і крові, які він віддав у жертву. (Дивіться «Вартову башту» за 1 лютого 1988 року, сторінки 30, 31, англ.).

[Ілюстрації на сторінці 31]

Всі правдиві християни можуть «мати життя в собі».