Чи ви пам’ятаєте?

Чи вам сподобались недавні номери «Вартової башти»? Тоді перевірте, чи можете відповісти на такі запитання:

• Скільки розділів містить книга Михея, коли її написано і якою була ситуація у той час?

Книга Михея містить сім розділів. Пророк написав її у VIII сторіччі до н. е., коли народ, з яким Бог склав угоду, був поділений на два царства — Ізраїль і Юду (15.8, сторінка 9).

• Чого, згідно з Михея 6:8, Бог очікує від нас?

Що ми будемо «чинити справедливість (Хом.). Божий спосіб дій є взірцем справедливості. Тому ми повинні дотримуватись його принципів чесності. Бог каже нам «милосердя любити». Християни показують своє милосердя, або сердечну доброзичливість, допомагаючи іншим, наприклад, після стихійних лих. Щоб з «Богом ходити сумирно [«скромно», НС]», нам слід визнавати свої обмеження і покладатися на нього (15.8, сторінки 20—22).

• Що треба робити християнину, коли він втратив роботу?

Було б мудро переглянути свій стиль життя. Можливо, треба спростити його: переїхати у менше помешкання чи позбутись непотрібного майна. Безперечно, важливо перестати журитися про щоденні потреби, а вірити, що Бог попіклується про необхідне для нас (Матвія 6:33, 34) (1.9, сторінки 14, 15).

• Про що важливо пам’ятати, коли ми робимо або отримуємо весільні подарунки?

Не обов’язково робити дорогі подарунки і в той же час не треба їх очікувати. Найцінніше — це стан серця того, хто робить подарунок (Луки 21:1—4). Було б негарно оголошувати його ім’я. Таке оголошення поставило б людину у незручне становище (Матвія 6:3) (1.9, сторінка 29).

• Чому ми повинні безперестанку молитись?

Завдяки регулярним молитвам ми зміцняємо стосунки з Єговою і готуємось до суворих випробувань. Наші молитви можуть бути коротшими чи довшими залежно від потреб та обставин. Молитва зміцняє віру й допомагає долати проблеми (15.9, сторінки 15—18).

• Як слід розуміти вірш 1 Коринтян 15:29, в якому, згідно з деякими перекладами, говориться про тих, що «христяться ради мертвих»?

Апостол Павло мав на увазі, що помазані християни охрещуються, або занурюються, у спосіб життя, який веде до смерті в непорочності, якою помер і Христос. Пізніше вони мають воскреснути до духовного життя, як він (1.10, сторінка 29).

• Звідки відомо, що, аби стати християнином, слід уникати не тільки тих неправильних вчинків, які перелічено у 1 Коринтян 6:9—11?

Апостол Павло не написав, що християнину необхідно уникати тільки таких гріхів, як розпуста, ідолопоклонство та п’янство. Показавши, що можуть бути потрібні також інші зміни, він продовжив у наступному вірші: «Усе мені можна, та не все на пожиток» (15.10, сторінки 18, 19).

• Які жінки давніх часів тішили серце Єгови?

Серед таких жінок були Шіфра та Пуа, які не виконали наказу фараона вбивати новонароджених єврейських хлопчиків (Вихід 1:15—20). Блудниця з Ханаану Рахав захистила двох ізраїльських розвідників (Ісуса Навина 2:1—13; 6:22, 23). Завдяки своїй розсудливості Авіґаїл врятувала життя людей і запобігла тому, щоб Давид став винним у пролитті крові (1 Самуїла 25:2—35). Ці жінки подали приклад жінкам сучасності (1.11, сторінки 8—11).

• Що значить, що «зорі... воювали з Сісерою», як говориться в Суддів 5:20?

Одні вважають, що ці слова свідчать про Божу допомогу. На думку інших, так описана допомога ангелів, метеоритний дощ або ж тут ідеться про те, що Сісера покладався на астрологічні передречення. Оскільки Біблія не подає подробиць, очевидно, це твердження вказує на якусь форму втручання Бога на користь ізраїльського війська (15.11, сторінка 30).

• Чому багато людей усе ще вірить у Бога, в той час коли по цілій землі, як видно, поширена апатія та байдужість до релігії?

Одні ходять у церкву тому, що хочуть здобути душевний мир, інші — надію на вічне життя після смерті, а ще хтось — здоров’я, багатство й успіх. У деяких регіонах люди сподіваються, що це допоможе заповнити духовну порожнечу, яка виникла внаслідок того, що на зміну комуністичній ідеології прийшли капіталістичні ідеї. Знаючи про такі причини, християнин може починати змістовні розмови (1.12, сторінка 3).