Належно цінуй дар життя
Належно цінуй дар життя
«Кров Христа... очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому» (ЄВРЕЇВ 9:14).
1. Який є доказ того, що ми високо цінуємо життя?
ЯКБИ тебе попросили оцінити своє життя, яку ціну ти назвав би? Ми високо цінуємо життя — як своє, так і чиєсь. Доказом може послужити те, що ми йдемо до лікаря, коли хворі, або ж проходимо регулярний медогляд. Ми хочемо залишатися живими і здоровими. Навіть більшість літніх чи тяжко хворих людей не хочуть помирати.
2, 3. а) Який обов’язок наголошується у Приповістей 23:22? б) Як обов’язок, згаданий в Приповістей 23:22, стосується обов’язку перед Богом?
2 Те, як ти оцінюєш життя, впливає на стосунки з іншими. Наприклад, Боже Слово наказує: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя» (Приповістей 23:22). Слухати означає щось більше, ніж лише чути слова. Ця приповість наказує слухати і слухатися (Вихід 15:26; Повторення Закону 7:12; 13:19; 15:5; Ісуса Навина 22:2; Псалом 81:14). Чому Боже Слово каже слухати батька і матір? Не тільки тому, що вони старші чи мають більший досвід. А тому, що батько «тебе породив». У деяких перекладах цей фрагмент звучить так: «Слухай батька, який дав тобі життя». Зрозуміло, що коли цінуєш своє життя, то відчуваєш себе зобов’язаним перед тим, хто дав тобі життя.
3 Звичайно, якщо ти правдивий християнин, то визнаєш Єгову Джерелом свого життя. «Ним ми живемо, рухаємось», діємо як розумні створіння, а також «існуємо», можемо обдумувати своє майбутнє і планувати наперед, навіть на вічне життя (Дії 17:28, Дерк.; Псалом 36:10; Екклезіяста 3:11). З Приповістей 23:22 випливає, що необхідно бути слухняними Богові, намагатися зрозуміти його ставлення до життя і самому розвивати саме таке ставлення.
Виявляй повагу до життя
4. Як питання про повагу до життя постало вже на початку людської історії?
4 На початку людської історії Єгова ясно дав зрозуміти, що він не дозволяє людям робити з життям, все що вони забажають. Каїн, охоплений заздрістю і гнівом, забрав життя невинної людини — свого брата Авеля. Чи Каїн мав право прийняти таке рішення стосовно життя? Бог так не вважав. Він притягнув Каїна до відповідальності. Бог запитав: «Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі» (Буття 4:10). Зверніть увагу, що кров Авеля, яка була на землі, представляла його життя, яке було жорстоко обірване, і вона взивала до Бога про помсту (Євреїв 12:24).
5. а) Яку заборону Бог виклав у дні Ноя і кого вона стосувалася? б) Яким важливим кроком стала ця заборона?
5 Після Потопу людство взяло новий початок від восьми душ. У проголошенні, скерованому до всіх людей, Бог детальніше розкрив своє ставлення до життя і крові. Він сказав, що люди можуть їсти м’ясо тварин, але встановив обмеження: «Усе, що плазує, що живе воно,— буде вам на їжу. Як зелену ярину — Я віддав вам усе. Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати» (Буття 9:3, 4). Декотрі прихильники юдаїзму тлумачать це так, ніби людям заборонялося їсти м’ясо і кров ще живих тварин. Але пізніше було чітко показано, що насправді Бог узагалі забороняв споживати кров для підтримування життя. Крім того, Божа постанова, дана через Ноя, була великим кроком вперед у сповненні Божого величного наміру — наміру, в якому кров відігравала б важливу роль і який дозволив би людям отримати вічне життя.
6. Як Бог через Ноя підтвердив свій погляд на цінність життя?
6 Бог сказав далі: «Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську. Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим» (Буття 9:5, 6). З цього проголошення, даного цілій людській родині, видно, що Бог розглядає кров людини як символ її життя. Творець дає людині життя, і ніхто не повинен забирати цього життя, що його представляє кров. Якщо хтось, як Каїн, чинить убивство, Творець має право «жадати» життя убивці.
7. Чому нам слід цікавитися Божим проголошенням про кров, яке він дав Ною?
7 Своїм проголошенням Бог забороняв людям неправильно вживати кров. Чи ви коли-небудь задумувалися чому? Що стоїть за таким Божим ставленням до крові? Відповідь на це питання пов’язана з одним із найважливіших біблійних учень. Це вчення лежить в основі християнської віри, хоча багато церков свідомо ігнорують його. Що це за вчення і як воно має впливати на наше життя, наші рішення і вчинки?
Як можна було використовувати кров?
8. Які обмеження щодо використання крові Єгова встановив у Законі?
8 Єгова повідомив більше подробиць стосовно життя і крові, коли дав Ізраїлю Закон. Цим він зробив ще один крок у виконанні свого наміру. Відомо, що в Законі передбачалися жертви хлібні, а також жертвоприношення оливи і вина (Левит 2:1—4; 23:13; Числа 15:1—5). Крім того, в жертву приносили тварин. Про них Бог сказав: «Душа тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення [«в покуту», Хом.] за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу [«чинить покуту, оскільки в ній життя», Хом.]. Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови». Єгова додав, що, коли хтось уб’є дику чи свійську тварину заради м’яса, з неї необхідно спустити кров і прикрити кров землею. Оскільки земля — це Божий підніжок, то, виливаючи кров на землю, людина визнавала, що життя повертається Життєдавцю (Левит 17:11—13; Ісаї 66:1).
9. Як у Законі дозволялося використовувати кров і з якою метою?
9 Цей закон не був лише релігійним ритуалом без жодного значення для нас. Чи ти звернув увагу, чому ізраїльтянам не можна було споживати кров? Бог промовив: «Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови». Яка була причина? «Я дав її [кров] для вас на жертівника для очищення [в покуту] за душі ваші». Це допомагає зрозуміти, чому Бог сказав Ноєві, що люди не повинні їсти кров. Творець вирішив, що кров має дуже важливе значення, і він відділив її для використання в особливий спосіб, щоб врятувати багато життів. Кров мала відігравати важливу роль в окупленні, або спокутуванні, гріхів. Отже, під Законом Бог дозволяв використовувати кров тільки на жертовнику, щоб дати окуплення за життя ізраїльтян, які шукали прощення Єгови.
10. Чому кров тварин не могла принести повного прощення і про що нагадували жертви під Законом?
10 Ця ідея не чужа для християнства. Маючи на увазі цей Божий розпорядок у Законі, християнський апостол Павло написав: «Майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови немає відпущення» (Євреїв 9:22). Павло чітко показав, що обов’язкові жертви не зробили ізраїльтян досконалими, безгрішними людьми. Він писав: «В них [в жертвах] спомин про гріхи буває щороку, бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи» (Євреїв 10:1—4). Однак такі жертви приносили користь. Жертви нагадували ізраїльтянам, що вони грішні і потребують чогось більшого, щоб здобути повне прощення. Але якщо людських гріхів не могла повністю окупити кров, яка представляла життя тварин, чи це могла зробити якась інша кров?
Допомога Життєдавця
11. Звідки ми знаємо, що жертвоприношення тваринної крові були прообразом чогось іншого?
11 Фактично Закон був прообразом устрою, завдяки якому Божа воля мала виконуватись набагато ефективніше. Павло писав: «Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника [Мойсея]» (Галатів 3:19). Також Павло сказав, що Закон мав «тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей» (Євреїв 10:1).
12. Як розкривався Божий намір щодо крові?
12 Підведімо підсумок: в час Ноя Бог проголосив, що люди можуть їсти м’ясо тварин, аби підтримувати життя, але не повинні споживати кров. Пізніше Бог сказав: «Душа тіла — в крові». Отже, Бог постановив, що кров представлятиме життя, і сказав: «Я дав її для вас на жертівника для очищення [в покуту] за душі ваші». Однак мало відбутися подальше чудове розкриття Божого наміру. Закон був «тінню майбутнього добра». Якого?
13. Чому Ісусова смерть була така важлива?
13 Той «образ речей», тінню якого був Закон, зосереджувався на смерті Ісуса Христа. Як відомо, Ісус переніс тортури і був розп’ятий. Він помер, як злочинець. Павло писав: «Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлян 5:6, 8). Померши за нас, Христос дав викуп, який мав покрити наші гріхи. Цей викуп лежить в основі християнського вчення (Матвія 20:28; Івана 3:16; 1 Коринтян 15:3; 1 Тимофія 2:6). Як це стосується крові і життя, зокрема твого життя?
14, 15. а) Як декотрі переклади Ефесян 1:7 наголошують на смерті Ісуса? б) Який факт стосовно Ефесян 1:7 можна випустити з уваги?
14 Декотрі церкви наголошують на смерті Ісуса, і їхні прихильники часто говорять такі фрази, як-от «Ісус вмер за мене». Розгляньмо, як у деяких перекладах звучить вірш з Ефесян 1:7. «У ньому і через його смерть ми маємо визволення, тобто усунення наших провин» («Американська Біблія», Франк Шайл Баллентайн, 1902 рік). «Смертю Христа ми звільнені і наші гріхи прощені» («Сучасний англійський переклад», 1966 рік). «У Христі і через нього та жертву його життя ми звільнені, а це звільнення означає прощення гріхів» («Новий Завіт», англ., Вільям Барклей, 1969 рік). «Саме через Христову смерть наші гріхи прощаються і ми звільняємось» («Новий Завіт перекладача», англ., 1973 рік). Видно, що такі переклади наголошують на Ісусовій смерті. Хтось може подумати: «Але Ісусова смерть справді важлива. Тож чого бракує в цих перекладах?»
15 Фактично якщо покладатися на такі переклади, то можна випустити з уваги одну важливу думку, а це обмежило б наше розуміння біблійного вчення. Такі переклади роблять неясним той факт, що в тексті оригіналу в Ефесян 1:7 вжито грецьке слово, яке означає «кров». Тому в багатьох перекладах Біблії, як-от в перекладі Огієнка, ця думка перекладена ближче до оригіналу: «Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його».
16. Про що говорить фраза «кров’ю Його»?
16 Фраза «кров’ю Його» має глибоке значення і багато що нам говорить. Потрібно було більше, ніж смерть, навіть смерть досконалого чоловіка Ісуса. Він сповнив те, на що вказував Закон, особливо у зв’язку з днем Окуплення. У той особливий день приносили в жертву певних тварин. Після цього первосвященик вносив частину їхньої крові у Святеє Святих скинії або храму, представляючи її перед Богом, ніби у його присутності (Вихід 25:22; Левит 16:2—19).
17. Як Ісус сповнив те, прообразом чого був день Окуплення?
17 Як пояснив Павло, Ісус сповнив те, прообразом чого був день Окуплення. Спершу апостол згадав, що первосвященик в Ізраїлі раз на рік входив у Святеє Святих з кров’ю, принесеною «за себе й за людські провини» (Євреїв 9:6, 7). Відповідно до цього зразка, Ісус, воскреснувши як дух, увійшов у саме небо. Як дух, не маючи тіла з плоті і крові, він міг з’явитися «перед Божим лицем за нас». Що він представив Богові? Не якусь матеріальну жертву, а щось більш значуще. Павло продовжив: «Христос, Первосвященик... прийшов... не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят... освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому». Отже, Ісус представив Богові вартість своєї крові (Євреїв 9:11—14, 24, 28; 10:11—14; 1 Петра 3:18).
18. Чому те, що Біблія каже про кров, важливе для сьогоднішніх християн?
18 Ця божественна істина дозволяє нам усвідомити глибину того, що Біблія каже про кров. Ми можемо зрозуміти, чому Бог саме так ставиться до крові, а також як до неї слід ставитися нам і чому нам необхідно поважати обмеження, які Бог встановив щодо використання крові. Читаючи книги Християнських Грецьких Писань, можна знайти багато згадок про кров Христа (дивіться інформацію в рамці). Вони чітко показують, що кожен християнин повинен мати «віру в кров Його [Ісуса]» (Римлян 3:25, Кул.). Отримати прощення і мати мир з Богом ми можемо лише через «кров хреста Його [Ісуса]» (Колосян 1:20). Це, безумовно, стосується тих, з ким Ісус уклав особливу угоду, щоб вони царювали з ним у небі (Луки 22:20, 28—30; 1 Коринтян 11:25; Євреїв 13:20). Це також стосується сьогоднішнього «натовпу великого», який переживе прийдешню велику скорботу і втішатиметься вічним життям у земному раю. Члени цього натовпу, образно кажучи, «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» (Об’явлення 7:9, 14).
19, 20. а) Чому Бог вирішив обмежити використання крові і як нам слід ставитися до цього? б) Яке питання має цікавити нас?
19 Зрозуміло, що кров має особливе значення в Божих очах. Так само повинні дивитися на неї і ми. Творець, який турбується життям, має право накласти обмеження на те, як кров’ю можуть користуватися люди. У своїй великій турботі про наше життя він постановив, щоб кров використовувалась лише в один важливий спосіб — єдиний спосіб, через який можливо досягнути вічного життя. У цьому відіграла роль дорогоцінна кров Ісуса. Які ж ми вдячні, що Бог Єгова подбав про нас — використав Ісусову кров, щоб ми отримали спасіння! І наскільки ми маємо бути вдячними Ісусу за те, що він жертовно пролляв свою кров за нас! Справді, ми можемо зрозуміти почуття, виражені апостолом Іваном: «Йому, що нас полюбив і кров’ю Своєю обмив нас від наших гріхів, що вчинив нас «царями, священиками Богові» й Отцеві Своєму,— Тому слава та сила на вічні віки! Амінь» (Об’явлення 1:5, 6).
20 Наш мудрий Бог і Життєдавець віддавна мав цей намір порятунку життя. Тож виникає запитання: «Який вплив це має справляти на наші рішення і дії?» У наступній статті ми обговоримо це питання.
Як би ви відповіли?
• Що ми можемо дізнатися про Божий погляд на кров з оповідей про Авеля і Ноя?
• Які обмеження на використання крові Бог наклав у Законі і чому?
• Як Ісус сповнив те, прообразом чого був день Окуплення?
• Як кров Ісуса може спасти наше життя?
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 18]
ЯКА КРОВ РЯТУЄ ЖИТТЯ?
«Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він» (Дії 20:28).
«Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані» (Римлян 5:9).
«Ви того часу були без Христа... не мавши надії й без Бога на світі. А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров’ю» (Ефесян 2:12, 13).
«Вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота, і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров’ю хреста Його, через Нього» (Колосян 1:19, 20).
«Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою» (Євреїв 10:19).
«Не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти» (1 Петра 1:18, 19).
«Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7).
«Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду» (Об’явлення 5:9).
«Скинений той, хто братів наших скаржив... І вони його перемогли кров’ю Агнця та словом свого засвідчення» (Об’явлення 12:10, 11).
[Ілюстрація на сторінці 16]
Через Закон Бог показав, що кров може відігравати певну роль у прощенні гріхів.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Через кров Ісуса може бути врятоване життя багатьох людей.