Остерігайтесь «голосу чужих»
Остерігайтесь «голосу чужих»
«За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього,— бо не знають вони чужого голосу [«голосу чужих», Хом.]» (ІВАНА 10:5).
1, 2. а) Як реагує Марія, коли Ісус називає її по імені, і які слова, сказані Ісусом раніше, унаочнюються в цій ситуації? б) Завдяки чому ми можемо триматися Ісуса?
ВОСКРЕСЛИЙ Ісус бачить жінку, яка стоїть біля його опустілого гробу. Він добре знає її. Це Марія Магдалина. Близько двох років тому він визволив її з-під впливу демонів. Відтоді вона супроводжувала Ісуса та його апостолів, дбаючи про їхні повсякденні потреби (Луки 8:1—3). Та сьогодні Марія огорнена сумом і гірко плаче. Вона бачила, як умер Ісус, а тепер ще й зникло його тіло! Тож Ісус питає її: «Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?» Думаючи, що це садівник, вона відповідає йому: «Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його,— і Його я візьму!» Тоді Ісус каже: «Маріє!» Тієї ж миті вона впізнає його по тому, як він говорить до неї. «Учителю мій!» — вигукує вона з радістю і наближається до нього (Івана 20:11—18).
2 Ця ситуація зворушливо унаочнює те, про що Ісус говорив раніше. Порівнюючи себе до пастуха, а своїх послідовників до овець, він сказав, що пастух кличе своїх овець по імені і вони знають його голос (Івана 10:3, 4, 14, 27, 28). І справді, як вівця впізнає свого пастуха, так Марія впізнала свого Пастиря, Христа. Те саме можна сказати і про сьогоднішніх Ісусових послідовників (Івана 10:16). Як вівця завдяки гострому слуху може триматися свого пастуха, так завдяки духовній проникливості ми можемо триматися нашого Доброго Пастиря, Ісуса Христа, ідучи його слідами (Івана 13:15; 1 Івана 2:6; 5:20).
3. Які питання виникають з огляду на наведений Ісусом приклад про кошару?
3 Однак той самий наочний приклад показує, що завдяки здатності розрізняти людські голоси вівця може розпізнати не лише друга, але й ворога. Цей важливий факт варто взяти до уваги, адже в нас є підступні противники. Хто вони? Як вони діють? Як можна від них захиститися? Щоб дізнатися про це, розгляньмо, що ще говорить Ісус у своєму прикладі про кошару.
«Хто не входить дверима»
4. Згідно з прикладом про пастуха, за ким ідуть вівці і за ким вони не йдуть?
4 Ісус говорить: «Хто входить дверима,— той вівцям пастух. Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх. А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього,— бо не знають вони чужого голосу [«голосу чужих», Хом.]» (Івана 10:2—5). Зауважте, Ісус тричі вживає слово «голос». Два рази він говорить про голос пастуха, а третій раз — про «голос чужих». Якого чужого Ісус має на увазі?
5. Чому ми не виявляємо гостинності до чужих, згаданих у 10-му розділі Євангелія від Івана?
5 Ісус не говорить тут про тих чужинців, до яких нам треба виявляти гостинність (слово «гостинність» у Біблії мовою оригіналу означає «любов до чужинців») (Євреїв 13:2). У наведеному Ісусом прикладі чужий — це непрошений гість. Він «не входить дверима в кошару, але перелазить деінде». Це «злодій і розбійник» (Івана 10:1). Хто зі згаданих у Божому Слові осіб став першим злодієм і розбійником? Сатана Диявол. Докази цього знаходимо в книзі Буття.
Коли вперше був чутний голос чужого
6, 7. Чому Сатану можна справедливо назвати чужим і злодієм?
6 У Буття 3:1—5 описано ситуацію, коли на землі був уперше чутний голос чужого. Там розповідається про те, як Сатана через змія наблизився до першої жінки, Єви, щоб звести її. Щоправда, у цьому описі Сатану не було названо буквально словом «чужий». Однак його дії показують, що багато в чому він був подібний до чужого, згаданого в Ісусовому прикладі в 10-му розділі Євангелія від Івана. Розгляньмо деякі їхні спільні риси.
7 Ісус говорить, що чужий наближається до своїх жертв у кошарі обхідними шляхами. Подібно й Сатана наблизився до своєї жертви не прямо, а через змія. Такий хитрий підхід виявив, ким Сатана є насправді — підступним зловмисником. Далі Ісус каже, що, проникнувши до кошари, чужий має намір викрасти овець у їхнього законного власника. Він навіть гірший від злодія, бо його метою є також «убивати та нищити» (Івана 10:10). Сатана був злодієм. Обманувши Єву, він, так би мовити, викрав у Бога її вірність. Більш того, Сатана винен у тому, що люди вмирають. Отже, він убивця.
8. Як Сатана перекрутив слова і спонуки Єгови?
8 Безчесність Сатани виявилася у тому, як він перекрутив слова і спонуки Єгови. «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» — запитав він Єву. Сатана зробив вигляд, ніби він дуже здивований. Він неначе говорив: «Як Бог може висувати такі нерозсудливі вимоги?» Потім він додав: «Відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються». Зверніть увагу на його слова: «Відає Бог». Інакше кажучи, Сатана заявив: «Мені відомо, що знає Бог. Мені відомі його спонуки, Буття 2:16, 17; 3:1, 5). На жаль, Єва та Адам не відвернулися від голосу цього чужого. Вони, навпаки, прислухалися до нього і накликали лихо на себе й на своїх нащадків (Римлян 5:12, 14).
і я знаю, що вони погані» (9. Чому нам слід очікувати, що голос чужих буде чутний і сьогодні?
9 Сатана й сьогодні використовує подібні методи, щоб зводити Божий народ (Об’явлення 12:9). Він «батько неправді», а ті, хто, як і він, намагаються звести Божих служителів, є його дітьми (Івана 8:44). Розгляньмо, як голос цих чужих чутний сьогодні.
Як голос чужих чутний сьогодні?
10. Як може бути чутний голос чужих?
10 Обманливі ідеї. Апостол Павло говорить: «Не дайте себе звести різними та чужими науками» (Євреїв 13:9, УКУ). Якими саме? Оскільки ці науки можуть звести нас, то зрозуміло, що Павло мав на увазі вчення, які руйнують духовну рівновагу. З чиїх уст можна чути такі чужі вчення? Звертаючись до групи християнських старійшин, Павло сказав: «Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою» (Дії 20:30). Дійсно, у наш час, як і за днів Павла, деякі особи, котрі колись належали до християнського збору, намагаються звести овець, говорячи «перекручене», тобто напівправду або відверту брехню. Як говорив апостол Петро, вони вдаються до «слів облесних» — слів, які подібні до правди, але в дійсності позбавлені будь-якої вартості (2 Петра 2:3).
11. Як слова з 2 Петра 2:1, 3 викривають методи і мету відступників?
11 Петро продовжує викривати методи відступників, говорячи, що вони «[«потай», НС] впровадять згубні єресі» (2 Петра 2:1, 3). Так само як злодій у наведеному Ісусом прикладі «не входить дверима в кошару, але перелазить деінде», відступники наближаються до нас крадькома (Галатів 2:4; Юди 4). Яка їхня мета? Петро додає: «Вони з пожадливістю будуть вас визискувати» (НС). Так, хоч би як це заперечували відступники, справжня мета лиходіїв — «красти й убивати та нищити» (Івана 10:10). Остерігайтесь таких чужих!
12. а) Як ми можемо потрапити під вплив голосу чужих через товариство? б) Яка подібність існує між тактикою Сатани і тактикою, до якої вдаються чужі сьогодні?
12 Згубне товариство. Голос чужих може бути чутний через тих, з ким ми спілкуємося. Згубне товариство є особливо небезпечним для молодих (1 Коринтян 15:33). Пригадайте, Сатана обрав своєю мішенню Єву — молодшу й менш досвідчену з перших двох людей. Він переконав її, що Єгова надмірно обмежує її свободу, хоча насправді це було зовсім не так. Єгова виявляв любов до людей, яких створив, і дбав про їхнє благополуччя (Ісаї 48:17). Подібно в наш час чужі намагаються переконати вас, молоді люди, що християнські батьки надмірно обмежують вашу свободу. Як такі чужі можуть вплинути на вас? Одна юна християнка зізнається: «На деякий час моя віра дещо ослабла під впливом однокласників. Вони постійно говорили, що моя релігія накладає надто багато непотрібних обмежень». Проте насправді батьки люблять вас. Тому, коли інші учні в школі стараються переконати вас, що непотрібно довіряти батькам, не дайте їм звести вас, як була зведена Єва.
13. Якої мудрої позиції дотримувався Давид і як ми можемо його наслідувати?
13 Стосовно згубного товариства псалмоспівець Давид писав: «Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими [«підступними», Хом.]» (Псалом 26:4). Чи помітили ви характерну рису чужих? Вони підступні, приховують те, ким є насправді, так само як Сатана приховував, ким він є, використовуючи змія. Сьогодні деякі неморальні люди приховують те, ким є насправді, а також свої справжні наміри, коли користуються Інтернетом. У чат-кімнатах дорослі збоченці можуть навіть видавати себе за молодих людей, аби заманити тебе до пастки. Молоді люди, будь ласка, будьте надзвичайно обережні, щоб не зазнати духовної шкоди (Псалом 119:101; Приповістей 22:3).
14. Як у засобах масової інформації час від часу чутний голос чужих?
14 Фальшиві звинувачення. Хоча деякі повідомлення про Свідків Єгови є об’єктивними, час від часу через засоби масової інформації можна почути упереджений голос чужих. Наприклад, в одній країні прозвучало неправдиве повідомлення про те, ніби під час Другої світової війни Свідки підтримували режим Гітлера. В іншій країні Свідків у засобах масової інформації звинувачували у тому, що вони оскверняють церкви. У кількох країнах Свідків звинуватили в тім, що вони відмовляються від лікування своїх дітей, а також свідомо затуляють очі на серйозні гріхи співвіруючих (Матвія 10:22). Незважаючи на це, щирі люди, котрі знайомі з нами особисто, бачать, що такі звинувачення фальшиві.
15. Чому немудро вірити всьому, що подається в засобах масової інформації?
15 Що робити, коли ми чуємо такі звинувачення, які поширюються голосом чужих? Було б добре взяти до уваги слова, записані в Приповістей 14:15: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої». Немудро вірити всьому, що подається як правда в засобах масової інформації. Хоча ми, звичайно, не ставимося з недовірою до всієї світської інформації, проте усвідомлюємо, що «ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ).
‘Випробовуйте натхнені вислови’
16. а) Як на прикладі поведінки овець можна побачити правдивість Ісусових слів, записаних в Івана 10:4? б) До чого заохочує нас Біблія?
16 Як же ми можемо бути впевнені, хто друг, а хто ворог? Ісус говорить, що вівці ідуть за пастухом, «бо знають голос його» (Івана 10:4). Вівці йдуть за пастухом не тому, що знають його зовнішність, а тому, що впізнають його голос. У книжці про біблійні землі розповідається, як один чоловік твердив, що вівці впізнають свого пастуха не по голосу, а по одягу. Пастух же сказав, що вони знають його голос. Щоб довести це, він помінявся одягом з тим чужинцем. Убравшись в одяг пастуха, чужинець покликав овець, але вони на це не відреагували. Вони не знали його голосу. Але коли їх покликав пастух, хоча він і був переодягнений, вівці відразу підійшли до нього. Отже, хтось може виглядати, як пастух, але для овець це ще не означає, що він є пастухом насправді. Вівці, так би мовити, перевіряють голос того, хто їх кличе, порівнюючи його з голосом свого пастуха. Боже Слово закликає нас робити те саме. У ньому говориться: «Випробовуйте духів [«натхнені вислови», НС], чи від Бога вони» (1 Івана 4:1; 2 Тимофія 1:13). Що нам у цьому допоможе?
17. а) Як ми знайомимося з голосом Єгови? б) Що ми зможемо робити, знаючи Єгову?
17 Зрозуміло, що чим ліпше ми знаємо голос Єгови, тобто його звістку, тим легше нам буде розпізнавати голос чужих. Біблія показує, як можна знайомитися з голосом Єгови. У ній сказано: «Вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» (Ісаї 30:21). Джерелом «слова, яке позад» нас, є Боже Слово. Щоразу, читаючи Боже Слово, ми, так би мовити, чуємо голос нашого Великого Пастиря, Єгови (Псалом 23:1). Отже, чим більше ми вивчаємо Біблію, тим більш знайомим для нас стає Божий голос. А добре знаючи його, ми зможемо вмить розпізнавати голос чужих (Галатів 1:8).
18. а) Що означає знати голос Єгови? б) Чому, згідно з Матвія 17:5, нам слід слухатися Ісусового голосу?
18 Що ще означає знати голос Єгови? Це означає не лише чути цей голос, але й слухатися його. Звернімо ще раз увагу на Ісаї 30:21. Боже Слово каже: «Це та дорога». Так, через вивчення Біблії ми чуємо вказівки Єгови. І він дає нам наказ: «Простуйте ви нею!» Єгова хоче, щоб ми діяли відповідно до того, що чуємо. Таким чином, застосовуючи отримувані знання, ми показуємо, що не просто чуємо голос Єгови, але й слухаємося його (Повторення Закону 28:1). Слухатися голосу Єгови означає також слухатись Ісусового голосу, адже сам Єгова наказав нам це робити (Матвія 17:5). А що саме говорить нам Ісус, Добрий Пастир? Він вчить нас робити людей учнями й довіряти «вірному і мудрому рабу» (Матвія 24:45; 28:18—20). Слухаючись його голосу, ми зможемо отримати вічне життя (Дії 3:23).
«Будуть утікати від нього»
19. Як нам треба реагувати на голос чужих?
19 Тож як нам треба реагувати на голос чужих? Так, як це роблять вівці. Ісус говорить: «За чужим же [«ніколи», СМ] не підуть вони, а будуть утікати від нього» (Івана 10:5). Наша реакція повинна мати два прояви. По-перше, ми ‘ніколи не підемо’ за чужим. Безумовно, ми рішуче відмовляємося слухати чужого. У біблійній грецькій мові слово, перекладене як «ніколи», вживається, коли треба в найсильніший спосіб передати думку про заперечення (Матвія 24:35; Євреїв 13:5). По-друге, ми будемо «утікати від нього», тобто відвернемося від нього. Це єдина правильна реакція на тих, чиї вчення не гармоніюють з голосом Доброго Пастиря.
20. Як ми будемо поводитися, коли зіткнемося а) з брехливими відступниками, б) зі згубним товариством, в) з упередженими повідомленнями в засобах інформації?
20 Тож, зіткнувшись з тими, хто висловлює відступницькі ідеї, ми будемо поводитися відповідно до Павлового заклику, записаного в Божому Слові: «Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх» (Римлян 16:17; Тита 3:10). Так само й молоді християни, стикаючись із згубним товариством, будуть застосовувати Павлову пораду, дану Тимофієві: «Тікай від бажань юнацьких». А почувши фальшиві звинувачення в засобах масової інформації, ми пам’ятатимемо ще одну Павлову пораду, дану Тимофію: «Вони [ті, хто слухає голос чужих] слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться. Але ти будь пильний у всьому» (2 Тимофія 2:22, СМ; 4:3—5). Хоч би як улесливо звучав голос чужих, ми втікаємо від усього, що могло б зруйнувати нашу віру (Псалом 26:5; Приповістей 7:5, 21; Об’явлення 18:2, 4).
21. Яка нагорода чекає на тих, хто відмовляється слухати голос чужих?
21 Відмовляючись слухати голос чужих, помазані духом християни відгукуються на слова Доброго Пастиря, записані в Луки 12:32. Там Ісус говорить до них: «Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство». Подібно й «інші вівці» з нетерпінням очікують часу, коли почують такі Ісусові слова: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Івана 10:16; Матвія 25:34). Яка ж чудова нагорода чекає на нас, якщо ми відмовляємося слухати «голос чужих»!
Чи ви пам’ятаєте?
• Чому Сатана підходить під опис чужого, згаданого Ісусом у прикладі про кошару?
• Як голос чужих чутний сьогодні?
• Як ми можемо розпізнати голос чужих?
• Як нам треба реагувати на голос чужих?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 15]
Марія впізнала Христа.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Чужий не наближається до овець прямим шляхом.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Як ми реагуємо на голос чужих?