Запитання читачів

Як християнський збір ставиться до обжерливості?

Боже Слово засуджує пияцтво та обжерливість і вважає їх несумісними зі служінням Богові. Тому християнський збір розглядає закоренілих обжер так само, як закоренілих п’яниць. Ані п’яниці, ані обжери не можуть належати до християнського збору.

У Приповістей 23:20, 21 сказано: «Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають, бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття». У Повторення Закону 21:20 ми читаємо про «неслухняного та непокірного» чоловіка, який заслуговує смерті за Мойсеєвим Законом. Згідно з цим віршем, той бунтівний і нерозкаяний чоловік був «ласуном та п’яницею». Зрозуміло, що у стародавньому Ізраїлі обжерливість вважалася неприйнятною для тих, хто бажав служити Богові.

Але що означає бути обжерою і що на цю тему говориться у Християнських Грецьких Писаннях? Слово «обжера» визначається як «людина, яка багато і пожадливо їсть». Отже, обжерливість — це форма пожадливості, а Боже Слово каже нам, що «користолюбці» («зажерливі», Кул.) не вспадкують Божого Царства (1 Коринтян 6:9, 10;  Филип’ян 3:18, 19; 1 Петра 4:3). Крім того, коли апостол Павло застерігав християн щодо «учинків тіла», він згадував «п’янство, гулянки й подібне до цього» (Галатів 5:19—21). П’янство і гулянки часто супроводжуються переїданням. Безсумнівно, обжерливість включається у вислів «й подібне до цього». До обжерливості слід ставитись, як і до інших учинків тіла. Тому християнин, який відомий тим, що вдається до обжерливості, і який вперто відмовляється змінити свою пожадливу поведінку, повинен бути усунений з християнського збору (1 Коринтян 5:11, 13) *.

Хоча Боже Слово ставить п’яницю й обжеру на один рівень, п’яницю набагато легше розпізнати. Ознаки сп’яніння зазвичай досить помітні. Значно важче визначити, коли хтось стає закоренілим обжерою, бо цього неможливо встановити лише за зовнішнім виглядом. Тому старійшинам у зборі потрібно бути дуже уважними і проникливими, займаючись такими справами.

Наприклад, ознакою обжерливості може бути ожиріння, але не завжди. Дехто має надмірну вагу внаслідок якоїсь недуги. Ожирінню сприяють також спадкові фактори. Слід пам’ятати, що ожиріння — це фізичний стан, а обжерливість — склад розуму. Ожиріння — це «надмірне відкладання жиру в тканинах організму», тоді як слово «обжерливість» стосується людини, яка «багато й пожадливо їсть». Тому про обжерливість свідчить не те, який розмір чи вагу має людина, а швидше її ставлення до їжі. Хтось може мати нормальний розмір, навіть бути худим, і при цьому бути обжерою. Також у різних місцевостях люди мають різні уявлення про ідеальну вагу чи фігуру.

Які ж ознаки обжерливості? Обжера регулярно виявляє нестриманість, він поглинає їжу, аж поки йому не стане погано або його не знудить. Брак самовладання свідчить, що обжера не турбується про докір, який це стягує на Єгову чи на добру репутацію Його народу (1 Коринтян 10:31). Проте християнин, який деколи переїдає, не буде автоматично розглядатися як «зажерливий» (Ефесян 5:5). І все ж у дусі Галатів 6:1 йому може бути потрібна допомога. Павло каже: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности».

Чому біблійна порада уникати надмірності у споживанні їжі особливо важлива сьогодні? Тому що Ісус застерігав, зокрема, щодо нашого часу: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка» (Луки 21:34, 35). Важливо уникати надмірного споживання їжі, щоб відкидати духовно небезпечний спосіб життя.

Помірність — християнська чеснота (1 Тимофія 3:2, 11). Тому Єгова обов’язково допоможе тим, хто щиро намагається застосовувати біблійні поради щодо помірного споживання їжі й напоїв (Євреїв 4:16).

[Примітка]