Друзі Бога на островах Дружби

У 1932 році один вітрильник привіз на острови Тонга безцінне насіння. Річ у тім, що шкіпер цього корабля дав чоловікові на ім’я Чарльз Вете брошурку «Де Знаходяться Померші?». Чарльз зрозумів, що знайшов правду. Через деякий час усесвітній центр Свідків Єгови погодився на те, щоб він переклав цю брошурку на свою рідну мову. Чарльз виконав переклад і згодом, отримавши 1000 друкованих примірників брошурки, почав розповсюджувати їх. Ось так у королівстві Тонга розсіялися зерна правди про Царство Єгови.

НА КАРТІ ви знайдете острови Тонга у південній частині Тихого океану на захід від того місця, де лінію зміни дат перетинає південний тропік. Найбільший острів країни, Тонгатапу, лежить за 2000 кілометрів на північний схід від Новозеландського міста Окленд. Островами Тонга називають 171 острів, з яких 45 заселено. Знаменитий мореплавець XVIII сторіччя Джеймс Кук назвав ці далекі острови островами Дружби.

Приблизно 106 000 жителів населяють три групи островів, у яких острови Тонгатапу, Хаапай і Вавау вважаються головними. У королівстві Тонга є п’ять зборів Свідків Єгови. На островах найбільш населеної групи, Тонгатапу, є три збори, а на островах Хаапай і Вавау — по одному. Неподалік столиці королівства, міста Нукуалофи, Свідки Єгови розмістили місіонерський дім і перекладацьке бюро, щоб допомагати людям ставати друзями Бога (Ісаї 41:8).

Хоча як Свідка Єгови Чарльза Вете всі знали з 1930-х років, охрестився він лише 1964 року. Разом з ним почали проповідувати й інші, і 1966 року було збудовано Зал Царства на 30 місць. У 1970 році в Нукуалофі утворився збір, у якому налічувалося 20 вісників Царства.

Відтоді можна бачити, як на островах Тонга сповнялися слова пророка Ісаї: «Нехай  Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають» (Ісаї 42:12). Служіння Царству ведеться тут надзвичайно успішно, завдяки чому багато людей знайомляться з Єговою. Обласний конгрес 2003 року в Нукуалофі відвідало 407 осіб і п’ятеро охрестились. У 2004 році Спомин відзначала 621 особа, що свідчить про перспективи подальшого росту кількості Свідків Єгови.

Простий спосіб життя

У місцевостях, віддалених від столиці, існує відчутна потреба у вісниках Царства, і тому 8500 мешканців 16 островів групи Хаапай ще дуже мало чули про біблійну правду. Острови цієї групи переважно низькі, їхні береги вкриті білим піском, скрізь ростуть пальми. Океанська вода тут навдивовижу прозора, видимість становить понад 30 метрів. Ні з чим незрівнянні враження можна отримати, коли поплавати серед коралових рифів, де снують тропічні кольорові риби, яких тут більше сотні видів. Селища на цих островах переважно невеликі. Будиночки прості, але витримують тропічні урагани.

Хлібне і мангове дерева дають прохолодну тінь і приносять плоди. Більша частина дня у місцевих мешканців іде на збирання і приготування їжі. Остров’яни їдять свинину і різноманітні морські продукти. На городах вони вирощують коренеплоди й овочі. Куди не глянеш — кокосові пальми і банани, а цитрусові не культивують, вони ростуть самі. З покоління в покоління остров’яни передають знання про лікування цілющими травами, листям, корою і коріннями.

Безсумнівно, найголовнішою окрасою островів Хаапай є люди, привітність яких дуже гармоніює з тутешньою природою. Люди живуть просто. Жінки здебільшого займаються рукоділлям: плетуть кошики, виготовляють килимки і тапу — тканину з кори дерев. Майстрині працюють у тіні дерев, розмовляють, співають і жартують. Часто тут-таки, поряд з ними, бавиться чи спить малеча. А ще під час відпливу жінки збирають на рифах молюски та інші морські створіння і хрумкі водорості, з яких виходить смачний салат.

Чоловіки переважно займаються садівництвом, рибальством, різьбленням по дереву, виготовляють човни і лагодять рибальські сіті. Щоб відвідати родичів, прийти до лікаря та щоб продати чи купити якийсь крам, остров’яни подорожують на критих рибальських човнах.

Немає місця, недосяжного для доброї новини

Раніше деякі мешканці островів Хаапай лише принагідно розмовляли зі Свідками, отримували літературу і навіть вивчали Біблію. І ось напередодні Спомину в 2002 році у цей райський куточок прибули два місіонери і два піонери.

Чотири новоприбулих Свідки поставили перед собою три завдання: розповсюдити біблійну літературу, почати біблійні вивчення та запросити зацікавлених на відзначення Господньої вечері. Усі ці завдання вони виконали. Дев’яносто сім осіб погодилось прийти на Спомин Ісусової смерті. Дехто долав шлях на відкритих  човнах попри сильний дощ і вітер. З огляду на погану погоду багато хто залишився у місцевості, де відзначали Спомин, на ніч і повертався додому зранку наступного дня.

Були труднощі і в брата, який виголошував промову на Спомині. «Думаю, ви самі розумієте, як важко двічі за один вечір виступати іноземною мовою на Спомині,— говорить один з місіонерів.— Уявіть, як я хвилювався. Молитва — неоціненна допомога! Під час промови мені пригадувалися слова і звороти, які я ледве знав».

Завдяки тому, що Свідки розвивали інтерес у зацікавлених на островах Хаапай, охрестилися дві подружні пари. Один з чоловіків зацікавився літературою Свідків, коли готувався стати служителем місцевої церкви.

Цей чоловік, хоча й був незаможним, робив досить великі пожертви під час поіменного щорічного збору грошей у церкві. Один зі Свідків, який раніше в нього бував, попросив його розгорнути свою Біблію і прочитати 1 Тимофія 5:8. Тут апостол Павло написав: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного». Цей біблійний принцип торкнувся серця чоловіка. Він зрозумів, що, намагаючись відповідати надмірним вимогам церкви, занедбував найважливіші потреби сім’ї. Коли надійшов час наступного щорічного збору грошей, він мав гроші, але не забув 1 Тимофія 5:8. Коли назвали його ім’я, чоловік сміливо сказав священику, що потреби його сім’ї важливіші. Через це старші церкви публічно принизили його з дружиною.

Завершивши курс вивчення Біблії зі Свідками Єгови, цей чоловік разом з дружиною стали вісниками доброї новини. Чоловік сказав: «Біблійна правда змінила мене. Домашні вже не страждають від моєї жорстокості і суворості. Я більше не впиваюсь. Наші сусіди помічають, як правда змінила моє життя. Сподіваюсь, що вони теж полюблять правду».

«Квест» вирушає на пошуки

Через кілька місяців після Спомину 2002 року ще один вітрильний корабель привіз безцінний вантаж на далекі острови Хаапай. Вісімнадцятиметрова яхта «Квест» з Нової Зеландії борознила води між островами Тонга. На борту були Геті, Ґарі і їхня дочка Кеті. Двічі разом з ними подорожували дев’ятеро тонганських братів і сестер та двоє місіонерів. Місцеві Свідки допомагали провадити вітрильник між не зазначеними на карті підводними скелями. Це були не розважальні подорожі. Пасажири збирались навчати людей Біблії. Для цього вони здолали широкі океанські простори, відвідуючи 14 островів. На деяких островах люди ніколи не чули доброї новини про Царство.

Яким був відгук? Переважно прибулих проповідників зустрічали з цікавістю, сердечністю і традиційною для остров’ян гостинністю. Коли місцеві мешканці дізнавалися про мету гостей, вони виражали їм глибоку вдячність. Прибулі Свідки бачили, що остров’яни поважають Боже Слово і усвідомлюють свої духовні потреби (Матвія 5:3).

Багато разів остров’яни збиралися під тропічними деревами навколо  гостей і ставили їм безліч біблійних запитань. Коли темніло, біблійні обговорення продовжували у будинках. Мешканці одного з островів казали Свідкам, які вже вирушали далі: «Не їдьте! Хто відповідатиме на наші запитання?» Один Свідок розповів: «Кожного разу важко було залишати так багато людей, які виявили риси символічних овець і прагнули знати правду. Ми посадили чимало зерен правди». На одному острові Свідки, зійшовши з яхти, побачили, що усі місцеві мешканці були в траурі. Річ у тім, що померла дружина місцевого посадовця. Удівець особисто подякував братам за біблійну звістку потіхи.

На деякі острови дістатись було нелегко. Ось що розповіла Хіті: «На один з островів дуже незручно висаджуватись, адже просто з океану здіймаються метрові або й вищі скелі. Наблизитись до берега ми могли лише на нашій маленькій гумовій шлюпці. Спочатку ми кидали наші сумки людям, що зібралися на березі. Потім, коли шлюпку підіймало хвилею, треба було швидко заскочити на виступ скелі, поки шлюпка знову не опускалася на хвилях».

Однак не всі пасажири яхти були здатні витримати довгі морські подорожі. Через два тижні плавання шкіпер зробив такий запис з приводу повернення на головний острів Тонгатапу: «Перед нами ще 18 годин плавання. Ми не можемо продовжувати подорож без зупинок, тому що деякі з нас страждають від морської хвороби. Добре, що ми повертаємось додому, але жаль залишати так багато людей, які почули звістку про Царство. Ми ввіряємо їх опіці Єгови, щоб його святий дух і ангели допомогли цим людям духовно рости».

Перспективні острови

Приблизно через півроку після того, як яхта «Квест» залишила острови Хаапай, сюди призначили двох спеціальних піонерів, Стівена і Малакі. Вони разом з двома нещодавно охрещеними подружніми парами передають людям біблійні знання. Тепер тут проводяться жваві дискусії стосовно доктринальних питань, і вісники активно послуговуються Біблією.

Першого грудня 2003 року на острові Хаапай було сформовано збір, п’ятий у королівстві Тонга. На зібрання приходить багато дітей. Вони навчилися бути уважними, сидять тихо і сміливо беруть участь в обговореннях на зібранні. Районний наглядач зазначив, що «знання, які діти мають з книжки «Моя книга біблійних оповідань», свідчать про те, що батьки з усією серйозністю ставляться до своєї відповідальності прищеплювати дітям біблійну правду». Ці острови дуже перспективні, і можна очікувати, що тут буде ще більше друзів Єгови.

Понад 70 років тому, коли Чарльз Вете перекладав на свою рідну тонганську мову брошурку «Де Знаходяться Померші?», він і не уявляв собі, наскільки глибоко зерна правди вкореняться у серцях його співвітчизників. Єгова благословив цей скромний початок проповідницької діяльності і дедалі масштабніше проголошення доброї новини в цій частині землі. Сьогодні можна з певністю сказати, що острови Тонга є серед тих далеких островів, які, так би мовити, звертаються до Єгови (Псалом 97:1; Ісаї 51:5). Тепер на островах Дружби живе багато друзів Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Чарльз Вете, 1983 рік.

[Ілюстрація на сторінці 9]

За виготовленням тканини тапа.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Яхта «Квест», на якій брати і сестри поширювали добру новину на островах Тонга.

[Ілюстрація на сторінці 11]

Група перекладачів, місто Нукуалофа.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 9]

Making tapa cloth: © Jack Fields/CORBIS; background of pages 8 and 9, and fishing: © Fred J. Eckert