Запитання читачів

Чи слова Степана, записані в Дії 7:59, означають, що треба молитись до Ісуса?

У Дії 7:59 сказано: «Побивали камінням Степана, що молився й казав: «Господи Ісусе,— прийми духа мого!». Ці слова викликають у декого запитання, оскільки Біблія називає Єгову ‘тим, що молитви вислухує’ (Псалом 65:3). Чи справді Степан молився до Ісуса? І чи це показує, що Ісус та Єгова — це одна й та ж особа?

У деяких перекладах, як-от у перекладі Деркача чи у «Біблії короля Якова» (англ.) говориться, що Степан звертався до Бога. Тож зрозуміло, чому дехто зробив такий самий висновок, як і тлумач Біблії Метью Генрі. Він сказав: «З цього вірша видно, що Степан молиться до Христа, і ми теж повинні до нього молитись». Однак такий погляд помилковий. Чому?

Ось що сказано в «Коментарях Барнса до Нового Завіту» (англ.): «У тексті оригіналу немає Слова «Бог», тож воно не повинно з’являтися і в перекладах. Адже в жодному стародавньому рукописі чи його копіях немає цього слова». Звідки ж воно взялось у цьому вірші? Науковець Авіїл Аббот Лівер пояснює, що такий переклад є «прикладом того, як під впливом сектантських учень перекладачі відходять від оригіналу». А втім, у більшості перекладів слова «Бог» немає.

Та все ж у деяких перекладах сказано, що Степан «молився» до Ісуса. І в примітках до «Перекладу нового світу» (англ.) пояснюється, що вжите в оригіналі слово може означати «благання, молитву». Хіба ж це не доводить, що Ісус є Всемогутнім Богом? Ні. «Тлумачний словник слів Старого й Нового Завіту» (В. Е. Вайн, англ.) пояснює, що вжите у цьому контексті грецьке слово епікале́о означає «звертатися, благати... звертатися до влади». Павло вжив це ж грецьке слово, коли сказав: «Відкликаюсь до кесаря!» (Дії 25:11). Тому в перекладі Хоменка слушно сказано, що Степан «взивав» до Ісуса.

Що спонукало Степана взивати до Ісуса? Як сказано в Дії 7:55, 56, «Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув,— і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв». Зазвичай Степан звертався зі своїми проханнями до Єгови в ім’я Ісуса. Але коли він у видінні побачив воскреслого Ісуса, то звернувся безпосередньо до нього: «Господи Ісусе,— прийми духа мого!». Степан знав, що Ісусові була дана влада воскрешати мертвих (Івана 5:27—29). Саме тому він попросив Ісуса зберегти його дух, тобто життєву силу, до дня, коли Христос покличе його до безсмертного життя в небі.

Чи це коротке звернення є для нас підставою молитися до Ісуса? Звичайно, що ні. Степан чітко розумів різницю між Єговою та Ісусом, адже він бачив Ісуса, «що по Божій правиці стояв». До того ж Степан опинився у незвичайній ситуації. Окрім нього, лише апостол Іван пережив щось подібне. Коли Іван у видінні побачив Ісуса, то теж звернувся до нього (Об’явлення 22:16, 20).

Хоча християни сьогодні моляться до Бога Єгови, вони також непохитно вірять, що Ісус є «воскресення й життя» (Івана 11:25). Віра в те, що Ісус має силу підняти своїх послідовників із мертвих, може у час випробувань підтримати нас, подібно як колись підтримала Степана.