Пишайтеся тим, що ви християни!

«Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом» (1 КОРИНТЯН 1:31).

1. Яку тенденцію видно у ставленні людей до релігії?

НЕЩОДАВНО один експерт у справах релігії цікаво описав ставлення багатьох людей до своєї віри. Він сказав: «Найпримітнішим процесом у сучасному релігійному житті є зовсім не розвиток якоїсь релігії, а поява умонастрою, влучно названого словом «апатеїзм». Він пояснив це слово як «байдужість до своєї релігії». На його думку, багато людей, які «вірять у Бога... просто не цікавляться ним».

2. а) Чому нас не дивує, що люди виявляють духовну апатію? б) Яку небезпеку байдужість становить для правдивих християн?

² Така апатія не дивує дослідників Біблії (Луки 18:8). І якщо говорити про релігію взагалі, то такої байдужості слід сподіватися. Фальшива релігія вже давно вводить в оману і розчаровує людей (Об’явлення 17:15, 16). Але для щирих християн повсюдна байдужість і млявість становить небезпеку. Ми не можемо дозволити собі збайдужіти до віри і втратити ревність у служінні Богові та любов до біблійної правди. Ісус попереджав християн, які в I столітті жили в Лаодикії, про такий літеплий стан: «Ти не холодний, ані гарячий. Якби-то холодний чи гарячий ти був! А... ти літеплий» (Об’явлення 3:15—18).

Усвідомлення того, хто ми

3. Чим можуть пишатися християни?

³ Щоб боротися з духовною апатією, християнам потрібно чітко усвідомлювати, хто вони, і в розумних межах пишатися цим. Біблія описує, хто такі слуги Єгови та учні Христа. Ми — «свідки» Єгови, «співробітники Божі», оскільки активно ділимося доброю новиною з іншими (Ісаї 43:10; 1 Коринтян 3:9; Матвія 24:14). Ми люди, які люблять одне одного (Івана 13:34). Правдиві християни «привчені звичкою розрізняти добро й зло» (Євреїв 5:14). Ми «світила у світі» (Филип’ян 2:15, Хом.). Ми намагаємось поводитися «поміж поганами добре» (1 Петра 2:12; 2 Петра 3:11, 14).

4. Як поклонник Єгови може визначити, ким він не є?

⁴ Правдиві поклонники Єгови усвідомлюють також, ким вони не є. «Не від світу вони», подібно як був не від світу Ісус Христос, їхній Провідник (Івана 17:16). Вони відокремлені від «поган», що «запаморочені розумом, відчужені від життя Божого» (Ефесян 4:17, 18). Тож Ісусові послідовники, «відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, [живуть] помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці» (Тита 2:12).

5. Що означає ‘хвалитися Господом’?

 ⁵ Наше чітке усвідомлення того, хто ми, і наші стосунки з Усевладним Правителем всесвіту спонукують нас ‘хвалитися Господом’ (1 Коринтян 1:31). Що це означає? Як правдиві християни, ми пишаємося тим, що Єгова є нашим Богом. Ми дотримуємось заохочення: «Хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду» (Єремії 9:23). Ми «хвалимось» тим, що знаємо Бога і що він послуговується нами, щоб допомагати іншим.

Існує певна трудність

6. Чому деяким християнам не завжди легко чітко усвідомлювати, хто вони?

⁶ Слід визнати, що християнам не завжди легко чітко усвідомлювати, хто вони. Один молодий чоловік, вихований у християнській сім’ї, пригадує, що протягом певного часу він відчував духовну слабкість. Він каже: «Деколи мені задавалося, що я не знаю, чому є Свідком Єгови. Я з дитинства був навчений правди. Іноді мені здавалося, що це лише одна з традиційних, загальноприйнятих релігій». Є також особи, які дозволили, аби їхню особистість формували світ розваг, засоби масової інформації чи теперішні безбожні погляди людей (Ефесян 2:2, 3). У деяких християн інколи наступає період невпевненості в собі, відбувається переоцінка цінностей і цілей.

7. а) Який самоаналіз доречний для Божих слуг? б) Де криється небезпека?

⁷ Чи це означає, що робити самоаналіз взагалі неправильно? Ні. Можна пригадати собі, як апостол Павло заохочував християн перевіряти себе: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе» (2 Коринтян 13:5). Апостол тут радив врівноважено намагатися побачити свої духовні слабкості, щоб їх виправити. Християнин, випробовуючи, чи він у вірі, мусить визначити, чи його слова й діла узгоджуються з вірою, яку він сповідує. Однак самоаналіз недоцільний і може бути духовно шкідливим, якщо спонукує нас «шукати себе» або шукати відповідей на свої запитання поза сферою наших стосунків з Єговою чи за межами християнського збору *. Звичайно, ми не хочемо ‘розбитися в вірі’ (1 Тимофія 1:19).

Ми не застраховані від труднощів

8, 9. а) Як Мойсей виразив сумніви у власних силах? б) Як Єгова відреагував на сумніви Мойсея? в) Як на тебе впливають запевнення Єгови?

⁸ Чи християнам, які деколи відчувають невпевненість у собі, треба вважати себе ні на що не здатними? Зовсім ні! Вони можуть знайти потіху в усвідомленні, що такі почуття не є чимось новим. З ними також стикалися вірні Божі свідки в минулому. Візьмімо для прикладу Мойсея, який виявляв визначну віру і відданість. Коли Мойсей отримав завдання, яке видавалося йому нездійсненним, він боязко запитав: «Хто я...?» (Вихід 3:11). Очевидно, він думав: «Я ніхто» або «Я нездатний». У житті Мойсея було кілька обставин, через які він міг вважати себе неспроможним. Він належав до народу рабів. Його відкинули ізраїльтяни. Мойсей не був умілим промовцем (Вихід 1:13, 14; 2:11—14; 4:10). Він був пастухом, а в єгиптян це заняття викликало огиду (Буття 46:34). Не дивно, що Мойсей вважав себе непридатним на роль визволителя Божого поневоленого народу.

 ⁹ Єгова підбадьорив Мойсея, давши йому дві важливі обіцянки: «Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі» (Вихід 3:12). Бог говорив своєму нерішучому слузі, що завжди буде з ним. Крім того, Єгова показував, що він обов’язково визволить своїх людей. Протягом століть Бог висловлював подібні обіцянки надавати свою підтримку й іншим особам. Наприклад, через Мойсея він сказав ізраїльтянам перед самим входом в Обітовану землю: «Будьте сильні та відважні... Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою,— не опустить Він тебе й не покине тебе» (Повторення Закону 31:6). Єгова також підбадьорив Ісуса Навина: «Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. ...Буду з тобою,— не залишу тебе й не покину тебе» (Ісуса Навина 1:5). І він обіцяє християнам: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе» (Євреїв 13:5). Оскільки ми маємо таку могутню підтримку, нам слід пишатися тим, що ми християни!

10, 11. Що допомогло левиту Асафу зберегти усвідомлення цінності свого служіння Єгові?

¹⁰ Приблизно через п’ять століть після часу Мойсея вірний левит на ім’я Асаф щиро описав свої сумніви щодо цінності праведного життя. Асаф намагався служити Богові, незважаючи на випробування і спокуси. Але він бачив, як безбожники здобувають щораз більше влади і багатства. Як це вплинуло на Асафа? Він признався: «А я,— мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої, бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних». Він почав сумніватися, чи варто бути поклонником Єгови. Асаф думав: «Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої, і ввесь день я побитий» (Псалом 73:2, 3, 13, 14).

¹¹ Як Асаф упорався з цими тривожними почуттями? Чи він заперечував їх? Ні. Він висловив їх у молитві до Бога, як видно з 73-го Псалма. Поворотним пунктом для Асафа став візит до храму. Там він усвідомив, що шлях відданості Богові все одно є найліпшим. Подивившись на справи з духовного погляду, він зрозумів, що Єгова ненавидить зло і що свого часу злі будуть покарані (Псалом 73:17—19). Так Асаф знову чітко усвідомив, що має честь бути слугою Єгови. Він сказав Богові: «Я завжди з Тобою,— Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!» (Псалом 73:23, 24). Асаф знову почав пишатися своїм Богом (Псалом 34:3).

Вони добре усвідомлювали, хто вони

12, 13. Наведіть приклади згаданих у Біблії осіб, які пишалися своїми стосунками з Богом.

¹² Один зі способів глибше усвідомити, що ми християни, полягає в тому, щоб  брати до уваги і наслідувати віру відданих поклонників, які не зважали на труднощі і пишалися своїми стосунками з Богом. Розгляньмо приклад Йосипа, сина Якова. У ранньому віці його віроломно продали в рабство до Єгипту. Він опинився за сотні кілометрів від свого богобоязливого батька, дуже далеко від свого дому, де він міг знайти теплоту і підтримку. В Єгипті не було жодної людини, до якої Йосип міг звернутися за побожною порадою. Він стикався з трудними ситуаціями, які випробовували його моральність і довіру до Бога. Проте Йосип докладав свідомих зусиль, щоб пам’ятати, що він є Божим слугою, і зберіг вірність праведним принципам. Навіть у ворожому середовищі він пишався тим, що є поклонником Єгови, і не соромився говорити про свої погляди (Буття 39:7—10).

¹³ Через вісім століть полонена ізраїльська дівчинка, яка стала рабинею сирійського полководця Наамана, не забула, що вона поклонниця Єгови. Коли з’явилася нагода, вона сміливо дала свідчення про Єгову, назвавши Єлисея пророком правдивого Бога (2 Царів 5:1—19). Через багато років після цього молодий цар Йосія, хоча й жив у зіпсованому середовищі, запровадив довгострокові релігійні реформи, відремонтував Божий храм і повернув народ до Єгови. Він пишався своєю вірою і поклонінням (2 Хронік, розділи 34, 35). Також Даниїл і його три єврейські товариші у Вавилоні ніколи не забували, що є слугами Єгови. Вони зберегли свою  непорочність навіть під тиском і перед спокусами. Безумовно, вони пишалися тим, що є слугами Єгови (Даниїла 1:8—20).

Пишайся тим, що ти християнин

14, 15. Що означає хвалитися тим, що ми християни?

¹⁴ Ці Божі слуги мали успіх, бо в позитивному розумінні пишалися своїми стосунками з Богом. А що сказати про нас сьогодні? Що означає хвалитися тим, що ми християни?

¹⁵ Перш за все це означає бути глибоко вдячними за можливість належати до народу, який носить ім’я Єгови, відчуває на собі його благословення і схвалення. Бог не має жодних сумнівів щодо того, хто йому належить. Апостол Павло, який жив в епоху сильного релігійного замішання, написав: «Господь знає тих, хто Його» (2 Тимофія 2:19; Числа 16:5). І Єгова пишається тими, «хто Його». У Біблії сказано: «Хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока» (Захарія 2:12). Зрозуміло, що Єгова любить нас. У свою чергу наші стосунки з ним мають ґрунтуватися на глибокій любові до нього. Павло зазначає: «Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним» (1 Коринтян 8:3).

16, 17. Чому християни, як молоді, так і літні, пишаються своїм духовним спадком?

¹⁶ Молодим людям, які виховуються у сім’ях Свідків Єгови, добре було б перевірити, чи їхнє становлення як християн відбувається на основі особистих стосунків з Богом. Вони не можуть покладатися лише на віру своїх батьків. Павло писав про кожного Божого слугу: «Він для пана свого стоїть або падає». Апостол додає: «Кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Римлян 14:4, 12). Очевидно, що саме лише мляве продовження родинної традиції не може забезпечити близьких тривалих взаємин з Єговою.

¹⁷ Упродовж історії був цілий ряд свідків Єгови. Він починається від вірного Авеля, який жив близько 6 тисячоліть тому, і тягнеться аж до «натовпу великого» сучасних Свідків і безлічі поклонників Єгови, які втішатимуться безконечним майбутнім (Об’явлення 7:9; Євреїв 11:4). У цьому довгому ряді вірних поклонників ми є найостаннішими. Який же в нас багатий духовний спадок!

18. Як наші цінності і норми відрізняють нас від світу?

¹⁸ Бути християнином означає також виявляти християнські риси і дотримуватись цінностей та норм, які вирізняють нас як християн. Це «та дорога», єдиний спосіб життя, який веде до успіху і подобається Богові (Дії 9:2; Ефесян 4:22—24). «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» — сказано християнам (1 Солунян 5:21). Ми чітко усвідомлюємо велику різницю між християнством і світом, відчуженим від Бога. Єгова не залишає жодної невизначеності щодо правдивого поклоніння і фальшивого. Через свого пророка Малахію він проголосив: «Ви знову побачите різне між праведним та нечестивим,  між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Малахії 3:18).

19. Ким ніколи не стануть правдиві християни?

¹⁹ Оскільки в цьому безладному світі так важливо хвалитися Єговою, що саме допоможе нам належно пишатися своїм Богом і чітко усвідомлювати, що ми християни? У наступній статті можна знайти корисні поради щодо цього. Розглядаючи їх, ви можете бути впевнені, що правдиві християни ніколи не стануть жертвами «апатеїзму»!

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

• Як християни можуть хвалитися Єговою?

• Чого ви навчилися з прикладів Мойсея та Асафа?

• Які згадані в Біблії люди пишалися своїм служінням Богові?

• Що означає хвалитися тим, що ми християни?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 14]

Деякий час Мойсей сумнівався у власних силах.

[Ілюстрації на сторінці 15]

Багато стародавніх слуг Єгови пишалися тим, ким були.