Діти — наша дорогоцінна спадщина

«Діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода!» (ПСАЛОМ 127:3).

1. Як народилася перша людська дитина?

ПОДУМАЙТЕ про чудову здатність, якою Бог Єгова наділив перших чоловіка і жінку. Адам і Єва як батько і мати відіграли роль у зародженні в утробі Єви нової особи — першої людської дитини (Буття 4:1). До сьогодні процес зачаття і народження дитини сповнює нас благоговінням, і багато хто називає його справжнім чудом.

2. Чому процеси в утробі вагітної жінки можна назвати чудом?

² У материнській утробі внаслідок злиття статевих клітин батька і матері з’являється запліднена клітина. З неї впродовж приблизно 270 днів формується організм дитини, який складається з трильйонів клітин. У тій першій клітині міститься інформація, необхідна для утворення понад 200 видів клітин! Згідно з дивовижною, незрозумілою для людей програмою, ці неймовірно складні клітини формуються у правильному порядку і в належний спосіб, завдяки чому розвивається жива істота.

3. Чому багато розумних людей згідні, що народження нової живої людини можливе лише завдяки Богу?

³ А хто, на ваш погляд, є справжнім творцем дитини? Безсумнівно, це той, хто створив життя як таке! Псалмоспівець сказав: «Знайте, що Господь [«Єгова», НС] — Бог Він, Він нас учинив» (Псалом 100:3). Батьки, ви добре знаєте, що дитина, ця дорогоцінна крихітна істота, народжується зовсім не завдяки якимось вашим видатним талантам. Тільки Бог, який володіє безмежною мудрістю, зробив можливим чудове формування нової живої людини. Упродовж тисячоліть розумні люди визнавали, що розвиток дитини в утробі матері відбувається завдяки Величному Творцю. А що думаєте ви? (Псалом 139:13—16).

4. Який людський недолік не можна приписати Єгові?

⁴ Однак чи Єгова є байдужим Творцем, який лише створив біологічний процес, завдяки якому чоловіки і жінки можуть народжувати дітей? Декотрі люди виявляють байдужість, але Єгова ні! (Псалом 78:38—40). Біблія каже в Псалмі 127:3: «Діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода!» Розгляньмо, що таке спадщина і виявом чого вона є.

Спадщина і нагорода

5. Чому дітей можна назвати спадщиною?

⁵ Спадщина — це свого роду подарунок. Зазвичай батьки довго і наполегливо працюють, щоб залишити своїм дітям спадщину. Це можуть бути гроші, маєтки або якісь інші цінні речі. Спадщина є виявом батьківської любові. У Біблії говориться, що батькам Бог дає дітей як спадщину. Отже, діти — це подарунок, який з любов’ю дає їм Бог. Якщо у вас є діти, чи свідчать ваші вчинки про те, що ви вважаєте їх даром від Творця Усесвіту?

6. З яким наміром Бог дав людям здатність народжувати дітей?

 ⁶ Єгова дав людям цей подарунок з наміром заселити землю нащадками Адама і Єви (Буття 1:27, 28; Ісаї 45:18). Єгова не створював кожну людину зокрема, як він створив мільйони ангелів (Псалом 104:4, НС; Об’явлення 4:11). Натомість Бог вирішив створити людей зі здатністю народжувати дітей, які б були подібні на своїх батьків. Яка ж велика честь для батька і матері народити і виховувати нову людину! Батьки, чи ви вдячні Єгові за те, що він дав вам таку цінну спадщину?

Вчіться на прикладі Ісуса

7. Як Ісус, на відміну від декотрих батьків, виявляв увагу і співчуття до «людських синів»?

⁷ На жаль, не всі батьки ставляться до дітей як до нагороди. Чимало з них не дбає про дітей. Такі батьки не наслідують Єгову та його Сина (Псалом 27:10; Ісаї 49:15). Розгляньмо, як, на відміну від них, цікавився дітьми Ісус. Біблія каже, що коли Ісус був могутньою духовною особою в небі, до того як прийшов на землю, то «радість [його] була з синами людськими» (Приповістей 8:31, Дерк.). Його любов до людей була настільки велика, що він з готовністю віддав своє життя на викуп, щоб ми могли отримати вічне життя (Матвія 20:28; Івана 10:18).

8. Який хороший приклад Ісус подав батькам?

⁸ Коли Ісус був на землі, він подав чудовий приклад батькам. Розгляньмо, що він робив. Він приділяв дітям час, навіть якщо був дуже зайнятий або перебував у напружених ситуаціях. Ісус спостерігав за їхніми іграми на ринку і використовував приклади з їхньої поведінки у своєму навчанні (Матвія 11:16, 17). Під час останньої подорожі до Єрусалима Ісус знав, що йому доведеться постраждати і бути вбитим. Коли люди привели до нього своїх дітей, його учні намагалися не пускати їх, можливо, бажаючи позбавити Ісуса додаткового клопоту. Але Ісус докорив своїм учням. Показавши, що діти справляють йому радість, він сказав: «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм» (Марка 10:13, 14).

9. Чому наші діла бувають важливішими за слова?

⁹ Ми можемо вчитися з прикладу Ісуса. Як ми реагуємо, коли діти підходять до нас, а ми зайняті? Чи так, як Ісус? Діти потребують від своїх батьків того, що Ісус охоче давав їм,— часу й уваги. Це правда, що важливо говорити: «Я тебе люблю». Проте не по словах судять, а по ділах. Свою любов треба виявляти не лише на словах, але й ще більшою мірою на ділі. Вона виражається у тому, скільки часу, уваги й турботи ви приділяєте своїм дітям. Та навіть роблячи все це, батьки не завжди отримують помітні результати, принаймні не так швидко, як сподіваються. Необхідно виявляти терпеливість. Цю рису можна розвинути, наслідуючи ставлення Ісуса до своїх учнів.

Ісусова терпеливість і любов

10. Як Ісус дав своїм учням урок про смирення і якими спершу були результати?

¹⁰ Ісус бачив, що між його учнями триває суперництво за видатне становище. Одного дня, прибувши з ними  у Капернаум, він запитав: «Про що міркували в дорозі?» І мовчали вони,— сперечалися-бо проміж себе в дорозі, хто найбільший». Ісус не почав їм жорстко докоряти, а терпеливо дав наочний урок, щоб навчити їх смирення (Марка 9:33—37). Чи це принесло бажані результати? Не відразу. Минуло шість місяців, і Яків та Іван через свою матір попросили в Ісуса видатного становища в Царстві. І знову Ісус терпеливо виправив їхнє мислення (Матвія 20:20—28).

11. а) Чого не зробили Ісусові апостоли, прийшовши з Ісусом у горішню кімнату? б) Що зробив Ісус і чи його зусилля відразу дали результат?

¹¹ Невдовзі надійшла Пасха 33 року н. е. Ісус зустрівся зі своїми апостолами, щоб з ними відзначити це свято. Коли він прийшов у горішню кімнату, де мала відбутися урочистість, жоден з 12 апостолів не виявив ініціативи, щоб, згідно зі звичаєм, обмити присутнім запорошені ноги. Це вважалося чорною роботою слуги або жінки у домі (1 Самуїла 25:41; 1 Тимофія 5:10). Як, мабуть, засмутило Ісуса те, що учні далі прагнули високого становища! Тож Ісус сам обмив ноги кожному і тоді закликав їх наслідувати його приклад служіння іншим (Івана 13:4—17). Чи вони відгукнулися на його заклик? Біблія каже, що пізніше того ж вечора «сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого» (Луки 22:24).

12. Як батьки можуть наслідувати Ісуса, докладаючи зусиль у вихованні дітей?

¹² Якщо ваші діти не реагують на ваші поради, ви, мабуть, добре розумієте, як почувався Ісус. Зверніть увагу, що він не махнув рукою на своїх апостолів, хоча вони не поспішали виправлятися. З часом його терпеливість дала хороші результати (1 Івана 3:14, 18). Батьки, ви добре робите, якщо наслідуєте любов і терпіння Ісуса і ніколи не перестаєте докладати зусиль у вихованні своїх дітей.

13. Чому батькам не слід відганяти допитливу дитину?

¹³ Дітям потрібно відчувати, що їхні батьки люблять їх і цікавляться ними. Ісус хотів знати, що думають його учні, тож він слухав їх, коли вони ставили запитання. Він запитував, що вони думають про ту чи іншу справу (Матвія 17:25—27). Дійсно, добре навчання включає в себе уважне слухання і щиру зацікавленість. Батькам не слід відганяти допитливу дитину різкими словами, як-от: «Не заважай! Хіба не бачиш, я зайнятий?». Якщо ви справді зайняті, скажіть дитині, що поговорите з нею пізніше, і обов’язково дотримайте свого слова. Так дитина побачить, що ви цікавитеся нею, і буде охочіше ділитися з вами своїми думками.

14. Чого батьки можуть навчитися від Ісуса про виявлення любові до дітей?

¹⁴ Чи доречно батькам виявляти дітям свою любов, наприклад, обіймами? Знову  ж батьки можуть навчитися від Ісуса. Біблія каже, що він дітей «пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши» (Марка 10:16). Як, на вашу думку, вони на це відреагували? Безсумнівно, це їм сподобалося, і вони потягнулися до Ісуса! Якщо між вами і вашими дітьми пануватиме щира любов, то вони охочіше прийматимуть ваше повчання і картання.

Скільки часу слід проводити з дітьми

15, 16. Яка існує популярна теорія виховання дітей і чим вона, очевидно, зумовлена?

¹⁵ Дехто ставить під сумнів те, чи дійсно діти потребують, щоб батьки приділяли їм багато часу і ніжної турботи. Сьогодні вміло поширюється виховна теорія про так званий якісний час. Прихильники цієї теорії твердять, що діти не потребують багато часу від батьків. Головне, щоб час, який батьки все ж знаходять, вони проводили з дітьми змістовно, добре продумавши і спланувавши. Але чи теорія якісного часу справді добра? Чи була вона створена з думкою про благополуччя дітей?

¹⁶ Один дослідник, який розмовляв з багатьма дітьми, зауважив, що «найбільше, чого вони хочуть від батьків,— це більше часу» і «цілковитої уваги». Один професор університету зазначив: «Цей термін [якісний час] з’явився через почуття вини у батьків. Люди шукали для себе виправдання, щоб проводити з дітьми менше часу». Скільки ж часу батьки мають проводити зі своїми дітьми?

17. Чого дітям потрібно від їхніх батьків?

¹⁷ Біблія цього не каже. Проте ізраїльським батькам було наказано говорити з дітьми вдома і в дорозі, коли лягатимуть і коли вставатимуть (Повторення Закону 6:7). З цього чітко видно, що батькам потрібно спілкуватися з дітьми і постійно навчати їх кожного дня.

18. Як Ісус використовував різні нагоди, щоб навчати своїх учнів, і як батьки можуть наслідувати його?

¹⁸ Ісус з успіхом навчав своїх учнів, коли з ними їв, подорожував і навіть відпочивав. Він використовував кожну нагоду, щоб навчати їх (Марка 6:31, 32; Луки 8:1; 22:14). Подібно і батькам слід використовувати кожну нагоду, щоб підтримувати добрий обмін думками з дітьми і навчати їх про дороги Єгови.

Чого навчати і як

19. а) Чого діти потребують, крім часу батьків? б) Чого в першу чергу батьки мають навчати своїх дітей?

¹⁹ Для успішного виховання не достатньо тільки проводити з дітьми час і  навіть навчати їх. Важливо також те, чого ми навчаємо. Зверніть увагу, як Біблія показує, чого слід навчати: «Ці слова, що Я сьогодні наказую... пильно навчиш цього синів своїх». Що це за «ці слова», яких треба навчати дітей? Очевидно, що мова йде про слова, записані в попередньому вірші: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю» (Повторення Закону 6:5—7). Ісус сказав, що це найважливіша з усіх Божих заповідей (Марка 12:28—30). Тому батьки в першу чергу повинні навчати своїх дітей про Єгову, пояснюючи їм, чому тільки він заслуговує цілковитої любові і відданості.

20. Що Бог наказав батькам багато років тому?

²⁰ Однак «ці слова», яких батьки повинні навчати своїх дітей, стосуються не лише того, щоб любити Бога усім своїм єством. У попередньому розділі Повторення Закону ви можете прочитати, як Мойсей ще раз проголосив закони, які Бог написав на кам’яних таблицях,— Десять Заповідей. Ці закони включали заповіді не обманювати, не красти, не вбивати, не чинити перелюбу (Повторення Закону 5:11—22). Отже, в давні часи наголошувалось, що батьки мають прищеплювати дітям моральні цінності. У наші дні християнські батьки повинні давати своїм дітям подібні повчання, щоб їхнє майбутнє було безпечним і щасливим.

21. Що означає вказівка «пильно навчати» дітей Божого слова?

²¹ Зверніть також увагу, що батькам говориться, як навчати своїх дітей «цих слів», або заповідей: «Пильно навчиш цього синів своїх». Єврейське слово, перекладене тут як «пильно навчати», означає «вчити та прищеплювати, часто повторюючи та застерігаючи; заохочувати і закарбовувати в розумі». Отже, по суті, Бог наказує батькам запровадити сплановану програму біблійного навчання  з чіткою метою прищепити духовні цінності своїм дітям.

22. Що ізраїльським батькам було наказано робити, аби навчати своїх дітей, і що це означало?

²² Щоб проводити таку сплановану програму, батькам потрібно докладати зусиль. Біблія каже: «Прив’яжеш їх [«ці слова», тобто Божі заповіді] на ознаку на руку свою, і будуть вони пов’язкою між очима твоїми. І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх» (Повторення Закону 6:8, 9). Це не означає, що батькам треба буквально писати Божі закони на одвірках і брамах та прив’язувати їхні тексти до рук своїх дітей чи між їхніми очима. Суть цих слів у тому, що батьки повинні постійно нагадувати дітям про Божі вчення. Навчати дітей треба регулярно і послідовно, наче тримаючи Божі повчання весь час перед їхніми очима.

23. Що наступного тижня буде розглядатися під час вивчення?

²³ Яких іще важливих речей батьки мають навчати своїх дітей? Чому сьогодні важливо, щоб діти були навчені і підготовані захищати себе? Що сьогодні допоможе батькам ефективно навчати своїх дітей? Ці та інші запитання, які турбують багатьох батьків, будуть розглядатися у наступній статті.

Як би ви відповіли?

• Чому батькам слід вважати своїх дітей дорогоцінними?

• Чого можуть навчитися від Ісуса батьки та інші?

• Скільки часу батьки мають присвячувати своїм дітям?

• Чого необхідно навчати дітей і як це навчання необхідно проводити?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Який урок батьки можуть взяти з Ісусового способу навчання?

[Ілюстрації на сторінці 11]

Коли і як ізраїльські батьки мали навчати своїх дітей?

[Ілюстрації на сторінці 12]

Батьки повинні постійно нагадувати дітям про Божі повчання.