Хто дотримується вчень Христа?

У БАГАТЬОХ куточках світу Ісуса Христа вважають однією з найвидатніших особистостей усіх часів і народів. Для великої кількості людей він є найбільшою людиною. Вже майже дві тисячі років його вчення відчутно впливають на життя всього людства. Христові вчення, як сказав англійський письменник Мелвін Бреґ, змінюють «скромні й непомітні життя добрих і великодушних людей, а також спонукують багатьох виявляти гідну хвали доброчинність».

Як люди ставляться до християнства?

Як люди ставляться до християнства? Про нього говорять як про «один з найважливіших кроків у духовному розвитку людства». Ось що написав про християнство Дейвід Келсо, співробітник Каледонського університету, що в Глазго (Шотландія). Він написав: «Два тисячоліття історії християнства сповнені безпрецедентних досягнень у художньому мистецтві, архітектурі, філософії, музиці та суспільній діяльності».

Але багато людей дивиться на християнство по-іншому. Вони не мають нічого проти християнства як релігії, котра ґрунтується на вченнях Ісуса Христа і на вірі в те, що він є Божим Сином. Натомість у цих людей викликає огиду діяльність релігійних організацій, які стверджують, що є християнськими.

Наприклад, філософ Фрідріх Ніцше, який жив у XIX столітті, описав християнство як «суцільну невмирущу ганьбу людства». Він назвав його «одним великим лихом, колосальним і найбільшим зіпсуттям... для якого жодні способи досягнення мети не є надто злісними, надто нечесними, надто підступними чи надто злорадними». Щоправда, Ніцше мав радикальні погляди, але чимало більш поміркованих людей дійшли подібного висновку. Чому?  Тому що протягом сторіч люди, які називали себе християнами, насправді не брали прикладу з Ісуса Христа. Серед них процвітало «моральне зіпсуття, чинилися жахливі злочини і святотатство».

Чи християнство дотримується вчень Христа?

Тож доречно запитати: чи християнство дотримується вчень Христа? «Звісно! — відразу скаже дехто.— Хіба ж Христос не обіцяв своїм послідовникам, що буде з ними «аж до кінця віку»?» (Матвія 28:20, Огієнко). Дійсно, Ісус дав таку обіцянку. Але чи мав він на увазі, що буде з кожним, хто стверджує, що є його послідовником, і при цьому поводиться, як хоче?

Пам’ятаймо, що, на думку деяких релігійних провідників за Ісусових днів, Бог мав перебувати з ними за будь-яких обставин. Оскільки, за волею Бога, Ізраїль відігравав особливу роль, деякі релігійні провідники були переконані: хоч би що вони чинили, Бог ніколи їх не покине (Михея 3:11). Однак урешті-решт вони зайшли надто далеко, відкинувши Божі закони й норми. Тому Ісус Христос відверто сказав їм: «Ось ваш дім покинутий і залишений вам» (Матвія 23:38). Бог більше не схвалював їхньої релігії. Він відкинув її і дозволив римським військам у 70 році н. е. сплюндрувати їхню столицю Єрусалим, а також Єрусалимський храм.

Чи може щось подібне трапитися з християнством? Розгляньмо, які вимоги виклав Ісус, коли обіцяв своїм послідовникам бути з ними «аж до кінця віку».

 [Ілюстрації на сторінках 2, 3]

Вчення Ісуса Христа відчутно впливають на мільйони людей по цілому світі.