1. Чому треба підкорятися виховним заходам Бога?

ЦАР стародавнього Ізраїлю, Соломон, дає кожному з нас хорошу підставу для того, щоб підкорятися виховним заходам Бога. Соломон каже: «Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,— бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина» (Приповістей 3:11, 12). Твій небесний Батько карає тебе з любові.

2. Що означає «карання» і як людина може його отримати?

² «Карання» (це слово можна також передати як «виховні заходи») означає покарання, виправлення, навчання і виховання. Апостол Павло написав: «Жодні виховні заходи спочатку не здаються чимось радісним, а радше завдають смутку, однак пізніше навченим через них приносять мирний плід — праведність» (Євреїв 12:11). Підкоряючись виховним заходам святого Бога, Єгови, ти будеш жити праведно і таким чином наближатимешся до нього (Псалом 99:5). Ти можеш отримати виправлення через одновірців, через навчання на християнських зібраннях і особисте вивчення Божого Слова та публікацій ‘вірного управителя’ (Луки 12:42—44). Яким же вдячним варто бути, коли тобі звертають увагу на те, у чому слід виправитись! Але які виховні заходи необхідні, якщо вчинено серйозний гріх?

3. Коли особу виключають зі збору?

³ Божі служителі вивчають Святе Письмо і біблійні публікації. Норми Єгови обговорюються на християнських зібраннях і конгресах. Тому християни знають, що́ саме Єгова вимагає від них. Особу виключають  зі збору лише тоді, коли вона нерозкаяно чинить серйозний гріх.

4, 5. Який біблійний приклад людини, котру виключили зі збору, наведено в цій статті і чому збору варто було поновити розкаяного грішника?

⁴ Розгляньмо біблійний приклад людини, яку виключили зі збору. Коринфський збір терпимо ставився до «блуду, причому такого, якого [не було] навіть серед інших народів». Один з членів збору жив з дружиною свого батька. Павло заохотив тамтешніх християн: «Передайте такого чоловіка Сатані, і цим викореніть плотський вплив, щоб... була збережена духовність збору» (1 Коринфян 5:1—5). Коли грішника виключили зі збору, а отже передали Сатані, цей чоловік знову належав світу Диявола (1 Івана 5:19). Його вилученням збір було захищено від безбожного плотського впливу. Завдяки цьому збереглась духовність збору, тобто його побожний спосіб мислення (2 Тимофія 4:22; 1 Коринфян 5:11—13).

⁵ Не пройшло надто багато часу, як Павло настійно прохав християн у Коринфі поновити грішника. Чому? Тому що інакше, як сказав апостол, їх перехитрив би Сатана. Грішник, очевидно, покаявся і став вести морально чистий спосіб життя (2 Коринфян 2:8—11). Якби коринфяни відмовились поновити розкаяного чоловіка, Сатана перехитрив би їх — вони стали б безсердечними і неготовими прощати, як цього й хотів Диявол. Невдовзі вони, скоріш усього, ‘простили та потішили’ цього чоловіка (2 Коринфян 2:5—7).

6. Чого досягається виключенням зі збору?

⁶ Чого досягається виключенням зі збору? Завдяки виключенню не стягується докору на святе ім’я Бога і зберігається добра репутація його народу (1 Петра 1:14—16). Коли нерозкаяного грішника вилучають, то обстоюють Божі норми й оберігають духовну чистоту збору. Такий крок може також допомогти нерозкаяному грішнику опам’ятатися.

7. Як впливало на Давида те, що він не зізнавався в гріху?

⁷ Більшість тих, хто серйозно згрішив, щиро каються, і їх не виключають зі збору. Звичайно, не завжди легко виявити щире каяття. Розгляньмо приклад ізраїльського царя Давида, який склав 32-й Псалом. З цієї пісні видно, що Давид деякий час не зізнавався у своєму серйозному гріху, який, очевидно, був пов’язаний з Вірсавією. У результаті душевні страждання Давида через вчинений гріх виснажували його сили, подібно як літня спека висмоктує життєві соки з дерева. Давид страждав фізично й емоційно. Але коли він ‘признався в проступках’, Єгова пробачив його (Псалом 32:3—5). Після того Давид сказав: «Блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить» (Псалом 32:1, 2). Яким же щастям було для Давида відчувати Боже милосердя!

8, 9. Як виявляється каяття і яку роль воно відіграє при поновленні виключеного?

⁸ Безсумнівно, якщо грішник хоче, щоб Бог виявив до нього милосердя, він повинен покаятись. Проте каяття — це не сором чи страх бути викритим. Каятися означає змінити своє ставлення до поганої поведінки, шкодуючи за скоєним гріхом. Розкаяна особа має «серце зламане та упокорене» і хоче по можливості ‘виправити зло’ (Псалом 51:19; 2 Коринфян 7:11).

⁹ Каяття відіграє важливу роль при поновленні людини в християнському зборі. Виключений не повертається автоматично до збору через деякий період часу. Перш ніж таку людину буде поновлено, в її серці мають відбутися великі зміни. Особа мусить усвідомити, наскільки тяжким є її гріх і який докір вона стягнула на Єгову і на збір. Грішнику потрібно покаятися, палко благати в Бога прощення і відповідати Божим праведним вимогам. Звертаючись з проханням про поновлення, така людина повинна чітко показати,  що кається, і довести це «вчинками, які свідчать про каяття» (Дії 26:20).

10, 11. Чому неправильно намагатися скрити гріх?

¹⁰ Особи, які згрішили, іноді думають: «Якщо я комусь розповім про свій гріх, то, можливо, мені доведеться відповідати на неприємні запитання і мене можуть виключити. А якщо я мовчатиму, то уникну цього і в зборі ніхто нічого не дізнається». Так міркуючи, людина випускає з уваги важливі чинники. Які саме?

¹¹ Єгова — «Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх». Усе ж Єгова карає своїх служителів, «але помірно» (Вихід 34:6, 7; Єремії 30:11, Кул.). Якщо б ти серйозно згрішив і намагався скрити гріх, то як міг би відчути Боже милосердя? Єгова знає про скоєне, і він не збирається це ігнорувати (Приповістей 15:3; Авакума 1:13).

12, 13. Які можуть бути наслідки, якщо приховувати гріх?

¹² Якщо ти вчинив серйозний гріх, то зізнання допоможе тобі знову мати добре сумління (1 Тимофія 1:18—20). Коли ж ти не зізна́єшся в гріху, твоє сумління стане опоганеним, а це може призвести до тяжчого гріха. Пам’ятай, що ти згрішив не просто проти іншої людини чи збору. Ти згрішив проти Бога. Псалмоспівець сказав: «Господь — престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів». Далі він промовив: «Господь випробовує праведного й безбожного» (Псалом 11:4; 11:5, Хом.).

¹³ Єгова не благословляє того, хто, приховуючи серйозний гріх, намагається залишитись у чистому християнському зборі (Якова 4:6). Тож, якщо ти згрішив і хочеш чинити правильно, без зволікань чесно зізнайся у всьому. Інакше тебе буде мучити сумління, особливо коли ти читатимеш або чутимеш поради щодо таких серйозних справ. А що, коли Єгова забере від тебе свій дух, як він це зробив у випадку царя Саула? (1 Самуїла 16:14). Не маючи Божого духу, ти можеш ще більше погрузнути в гріху.

14. Чому людині, яка згрішила, слід дотримуватись поради з Якова 5:14, 15?

¹⁴ Отже, що слід робити розкаяному грішнику? «Нехай покличе старійшин збору і хай вони помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови. Тоді молитва віри вилікує недужого, і Єгова підійме його. І, якщо він учинив гріхи, буде йому прощено» (Якова 5:14, 15). Звернення за допомогою до старійшин — це один зі способів, яким грішник ‘принесе плоди, що свідчать про каяття’ (Матвія 3:8). Ці вірні й сердечні чоловіки «помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови». Подібно як олія має заспокійливу дію, так і біблійні поради старійшин потішають того, хто щиро кається (Єремії 8:22).

15, 16. Як старійшини наслідують приклад Бога, наведений в Єзекіїля 34:15, 16?

¹⁵ Який же чудовий приклад ніжної турботи подав наш Пастир, Єгова! Він завжди дбав про свій народ. Він робив це, коли вивів євреїв з вавилонського полону в 537 році до н. е. і коли визволив духовний Ізраїль з «Вавилону Великого» в 1919 році (Об’явлення 17:3—5; Галатів 6:16). Таким чином Бог виконав свою обіцянку: «Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок... Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев’яжу, а хвору зміцню» (Єзекіїля 34:15, 16).

¹⁶ Єгова годував своїх символічних овець, водив їх на спочинок у безпечні місця і шукав загублених. Християнські пастирі теж дбають про те, щоб Божа отара була духовно нагодована і перебувала в безпеці. Старійшини шукають овець, які  віддалилися від збору. Подібно як Бог ‘перев’язував поранених’, так і християнські наглядачі, так би мовити, перев’язують овець, яким завдали ран чиїсь слова або ж їхні власні вчинки. І так само як Бог ‘зміцняв хворих’, старійшини допомагають тим, хто духовно захворів, можливо, через особисті проступки.

17. Чому нам не слід вагатись просити в старійшин духовної допомоги?

¹⁷ Старійшини охоче дотримуються такої біблійної поради: «Виявляйте милосердя... роблячи це зі страхом» (Юди 23). Деякі християни серйозно згрішили, вчинивши статеву неморальність. Але якщо вони по-справжньому покаються, то можуть сподіватися милосердного і дбайливого ставлення старійшин, які хочуть духовно їм допомогти. Про таких чоловіків, у тому числі про себе, Павло сказав: «Це не означає, що ми пануємо над вашою вірою. Швидше ми ваші співпрацівники і сприяємо вашій радості» (2 Коринфян 1:24). Тому ніколи не вагайтесь просити в старійшин духовної допомоги.

18. Як старійшини ставляться до одновірців, які згрішили?

¹⁸ Скажімо, ти скоїв тяжкий гріх. Чому, шукаючи допомоги, ти можеш довіряти старійшинам? Тому що вони є насамперед пастирями Божої отари (1 Петра 5:1—4). Жоден дбайливий пастух не битиме слухняну овечку, яка жалібно бекає через те, що поранилась. Так і старійшини, допомагаючи особам, які згрішили, пам’ятають, що йдеться не про злочин і покарання, а радше про гріх і, наскільки можливо, духовне зцілення (Якова 5:13—20). Старійшини повинні судити справедливо і «ніжно ставитися до отари» (Дії 20:29, 30; Ісаї 32:1, 2). Як і всі інші християни, старійшини мають «чинити правосуддя, і милосердя любити, і з... Богом ходити сумирно» (Михея 6:8). Такі риси вкрай важливі, коли приймаються рішення щодо життя і священного служіння «овець його [Єгови] пасовиська» (Псалом 100:3, Хом.).

19. Як старійшини намагаються виправляти тих, хто згрішив?

¹⁹ Християнські пастирі призначені святим духом і намагаються підкорятись його керівництву. «Людина може зробити якийсь хибний крок і не усвідомлювати цього», немовби будучи захопленою зненацька. У такому разі духовно зрілі чоловіки, ‘виправляючи її, намагаються робити це в дусі лагідності’ (Галатів 6:1;  Дії 20:28). Виявляючи лагідність і водночас рішуче дотримуючись Божих норм, старійшини стараються виправити мислення людини. Вони роблять це подібно до чуйного лікаря, який обережно вправляє зламану кінцівку. Лікар не хоче зайвий раз завдати людині болю, а все ж надає їй практичну допомогу (Колосян 3:12). Молячись до Бога й опираючись на Святе Письмо, старійшини визначають, чи можливо виявити милосердя. Тож їхні рішення мають відображати Божий погляд на справи (Матвія 18:18).

20. Коли необхідно зробити оголошення, що комусь винесено судовий докір?

²⁰ Візьмімо випадок, коли про гріх широко відомо або, без сумніву, стане відомо. Тоді, мабуть, було б доречно зробити оголошення, щоб зберегти добру репутацію збору. Іноді потрібно зробити оголошення, аби поінформувати збір. Того, хто отримав судовий докір і духовно видужує, можна прирівняти до людини, яка поправляється після поранення, яке тимчасово обмежує її діяльність. Розкаяній особі, напевно, варто деякий час не брати участі в обговоренні на зібраннях, а лише слухати. Старійшини можуть подбати про те, щоб хтось проводив з такою особою біблійне вивчення. Завдяки вивченню людина зміцниться духовно і зможе знову бути ‘здоровою у вірі’ (Тита 2:2). Усе це робиться з любові, а не з наміром покарати того, хто згрішив.

21. Як можна розглядати деякі випадки порушення біблійних норм?

²¹ Старійшини можуть надавати духовну допомогу різними способами. Скажімо, брат, який у минулому зловживав алкоголем, будучи вдома сам, раз чи двічі випив забагато. Або ж той, хто вже давно кинув курити, у момент слабкості один раз або два покурив на самоті. Він молився і вважає, що Бог простив його. Все ж цьому брату слід звернутися за допомогою до старійшини, щоб гріх не став звичкою. Старійшина або два старійшини можуть розглянути ситуацію. Однак старійшині (старійшинам) варто повідомити про це головуючому наглядачеві, бо, можливо, існують інші важливі чинники, які слід взяти до уваги.

22, 23. Чому тобі слід постійно підкорятися виховним заходам Бога?

²² Щоб мати Боже схвалення, кожен християнин повинен зважати на виховні заходи Єгови (1 Тимофія 5:20). Приймай будь-яке виправлення, коли вивчаєш Святе Письмо і біблійні публікації, а також коли чуєш поради на зібраннях та конгресах народу Єгови. Пильнуй, щоб завжди виконувати Божу волю. Тоді виховні заходи Єгови допоможуть тобі мати надійний, наче мур, захист від гріха.

²³ Підкоряючись виховним заходам Бога, ти зможеш перебувати в його любові. Щоправда, декого виключили з християнського збору. Проте це не обов’язково має статися з тобою. Тобі треба стерегти своє серце і поводитись мудро (Приповістей 4:23; Ефесян 5:15). Але якщо ти виключений зі збору, чому б тобі не намагатися поновитись? Бог хоче, щоб усі присвячені служителі поклонялися йому вірно і «радіючи серцем» (Повторення Закону 28:47, Хом.). Ти можеш робити це вічно, якщо постійно підкорятимешся виховним заходам Єгови (Псалом 100:2).