Проповідування доброї новини в Гаїті

ГАЇТІ, як і Домініканська Республіка, розташовані на тропічному острові з однойменною назвою. На всіх Карибських островах немає таких високих гір, як на цьому острові. Висота багатьох з них сягає понад 2500 метрів. Тому протягом «холодної» пори року гірські озерця затягує тоненька крига.

Гори й долини на півдні Гаїті вкриті пишною тропічною рослинністю. Але де-не-де схили переважно голі й пустельні — це наслідки нищівного вирубування лісів. Хоч би де вам довелось побувати, на півночі чи на півдні, ви побачите, якими мальовничими є Гаїті. Подорожуючи вузькими звивистими дорогами в горах, ви насолоджуватиметесь приголомшливими та неповторними краєвидами острова й моря, побачите довкола багате розмаїття яскравих квітів.

У цій мальовничій країні проживає 8,3 мільйона осіб. Більшість з них африканці за походженням, які мешкають переважно в сільській місцевості. Попри скромні матеріальні статки, вони дуже сердечні та гостинні. Ось уже 60 років Свідки Єгови проповідують тут добру новину про Боже Царство і люди радо їх приймають (Матвія 24:14).

Проповідування в містечку

Те, як зустріли одну місіонерку в містечку, є звичайним для цієї території. Вона розповідає: «Одного березневого дня 2003 року ми поїхали проповідувати до Казаль, містечка за пів години їзди від Кабаре. В Кабаре, що 30 кілометрів північніше столиці Порт-о-Пренс, був наш місіонерський дім. Останній раз Свідки проповідували в Казалі 1999 року, тому ми з нетерпінням чекали цієї поїздки. Майже увесь наш збір, 22 вісники, розмістилися в двох повнопривідних мікроавтобусах. Ми виїхали о сьомій ранку. Їдучи стрімкими ґрунтовими дорогами, всі жваво розмовляли та сміялись, аж ось перед нами відкрилась долина з багатьма великими деревами. Долиною текла річка, а на обох її берегах розкинулось місто Казаль.

Це тихе містечко було засноване на початку XIX століття. Тоді в цій родючій долині разом зі своїми дружинами-гаїтянками оселилося декілька польських солдатів, які прибули в Гаїті допомогти колишнім рабам здобути незалежність. Від тих шлюбів народжувались гарні діти. На відміну від інших місцевостей, тут можна побачити різних людей: з білою, смуглявою, чорною шкірою, з зеленими, карими очима тощо.

І ось ми розпочали служіння. Господар першого ж помешкання, куди ми постукали, не хотів нас слухати. Ми пішли далі, і тут побачили, що по дорозі до нас прямує чоловік. Він хотів знати, чи ми віримо, що Ісус і Бог — це різні особи. На наше прохання він виніс свою Біблію. Докази зі Святого Письма, які ми показали йому,  переконали його в тому, що Ісус — Божий Син, а Єгова — єдиний правдивий Бог (Івана 17:3). Багато людей запрошували нас сісти і порозмовляти з ними. Дехто навіть запитував: «Коли ви повернетесь, щоб вивчати з нами Біблію?»

Десь опівдні ми знайшли гарне тінисте місце, щоб пообідати. Дві сестри зварили цілий казан риби. Смакота! Приємно спілкуючись за обідом, ми проповідували перехожим. Потім дістались до протилежного берега річки в іншу частину міста. Там ми гарно порозмовляли з привітними людьми, що сиділи в затінку дерев біля своїх скромних будиночків. Цікаво було бачити, як галасливо граються діти, як на річці жінки перуть одяг, а бабусі мелють кавові зерна.

Швидко пролетів час. О четвертій годині ми, задоволені служінням, попрямували до мікроавтобусів, щоб повернутись до Кабаре. Проповідування в Казалі, а також гостинні люди подарували нам з чоловіком справжнє задоволення».

Перші місіонери Свідків Єгови приїхали в Гаїті 1945 року. З того часу кількість вісників Царства постійно зростає. Тепер тут уже 14 000 проповідників, які прилюдно сповіщають добру новину про Боже Царство і проводять 22 000 домашніх біблійних вивчень. Завдяки такому ревному проповідуванню у березні 2005 року на Спомин прийшло 59 372 особи. Розгляньмо, які методи використовують Свідки Єгови у служінні, щоб досягати сердець людей.

Добра новина в яскравих малюнках

Більшість гаїтян дуже любить яскраві кольори. Ви одразу це помітите в їхньому одязі, розмальованих будинках, розмаїтті квітів у садках, а також у їхніх творах мистецтва. Полотна, написані в яскравому місцевому стилі, відомі як Л’ар Аїтьєн, можна бачити на багатьох вулицях Порт-о-Пренса. За ними з’їжджаються покупці з цілого світу.

Але тут розмальовані барвистими кольорами не тільки полотна. Вулицями Порт-о-​Пренса їздять пасажирські автобуси, які називають каміонетами або тап-тапами. Нерідко на них майстерно зображено різні сцени, інколи навіть біблійні сюжети.

 Уявіть, ви йдете собі вулицею і раптом вам на очі потрапляє знайома картина — Адам і Єва в Еденському саду. Вона намальована на задніх вікнах каміонета, який щойно проїхав повз вас. На цих автобусах часто можна побачити біблійні вірші чи гасла з ім’ям «Єгова». Вони можуть бути також частиною назв комерційних підприємств.

Проповідування доброї новини в школі

Молоді Свідки в Гаїті мають хорошу нагоду допомагати однокласникам більше дізнатись про Біблію. Ось що розповідає 17-річна дівчина-Свідок: «Якось однокласник підійшов до мене і запитав, що таке блуд. Я подумала, що він фліртує зі мною, тому змовчала. Але згодом він поставив те ж запитання хлопцеві, чим зацікавив увесь клас. Отож наступного тижня, підготувавшись, я виступила перед класом і розповіла, чому Свідки Єгови намагаються бути чистими морально, духовно й фізично.

Однокласники ставили мені чимало запитань і уважно слухали відповіді, котрі я давала на основі Біблії. Навіть директор школи, який спочатку лише слухав, теж ставив запитання і попросив, щоб я виступила перед іншими класами. Я показувала книжку «Запитання молодих людей. Практичні поради» *, і багатьох вона зацікавила. Наступного дня я розповсюдила серед однокласників 45 книжок. Багато з них швидко прочитали свій примірник і тепер вивчають Біблію зі Свідками, які живуть по сусідству. Один учень з нашої школи, що живе неподалік, регулярно відвідує всі зібрання».

Креольська мова

Своїм розмаїттям цікаві не лише природа й мешканці Гаїті. Незвичною теж є гаїтянська креольська мова, яка поєднує французькі слова і західноафриканську граматику. Це рідна мова гаїтян. Щоб торкнутися їхнього серця, Свідки Єгови проповідують переважно цією мовою, а також стараються друкувати біблійну літературу гаїтянською креольською мовою.

У 1987 році гаїтянською мовою було видано брошуру «Утішайтеся вічним життям на землі!», а потім книжку «Знання, яке веде до вічного життя» і брошуру «Чого Бог вимагає від нас?». Ці публікації стали справжньою допомогою людям, які хочуть розуміти головні вчення з Божого Слова. А з 1 вересня 2002 року почала виходити також «Вартова башта» гаїтянською креольською мовою. Хоча все ще використовується література французькою, багато хто воліє мати публікації рідною мовою.

Проповідування в’язням

Нещодавно Свідки Єгови почали доносити добру новину до чоловіків і жінок у виправних закладах. Свідки радіють, що можуть розповідати звістку потіхи тим, хто опинився в таких неприємних місцях.

Один брат розповідає: «Під час нашого першого візиту до однієї з в’язниць ув’язнених зібрали у великій кімнаті. Було цікаво, як вони нас зустрінуть. Коли ми пояснили, що приїхали, аби допомогти їм краще розуміти Біблію, всі 50 в’язнів нас радо прийняли. Ми запропонували їм брошури «Наполегливо займайтесь читанням і писанням» та «Утішайтеся вічним життям на землі!» креольською мовою і розпочали 26 біблійних вивчень. Десять з присутніх були неграмотними. Але коли ми показали, як можна зрозуміти значення слів, користуючись малюнками в брошурі, вони зацікавились».

 Після того як Свідки прийшли знову, один чоловік сказав: «Я вже перечитав брошуру кілька разів. Я постійно роздумував про написане там і з нетерпінням чекав на вас». Інший чоловік, якого посадили за збройне пограбування, сказав, що хоче змінитися. Він також просив, щоб хтось відвідав його дружину й почав з нею вивчення Біблії. Ще один в’язень, батько двох синів, мав подібне прохання, оскільки хотів, щоб його дружина побачила різницю між правдивими і фальшивими вченнями. Протестантський священнослужитель, який виманював великі суми грошей від своїх парафіян, визнав, що знайшов правду. Він пообіцяв, що коли звільниться, то допомагатиме членам своєї церкви ставати Свідками Єгови.

Одному в’язневі не вистачило брошури «Чого Бог вимагає» креольською мовою, тому він повністю переписав її у свого сусіда по камері і вивчив напам’ять. Інша ув’язнена розповідала своїм дев’ятьом сусідкам по камері те, що́ вона дізналась, і навіть проводила з ними вивчення. Ще один в’язень, коли закінчив вивчати брошуру і перейшов до книжки «Знання», почав проповідувати іншим в’язням. Невдовзі він уже вивчав Біблію з чотирма в’язнями.

З Мерконі *, родичі якого Свідки Єгови, колись проводили біблійне вивчення. Він заохочував інших в’язнів читати біблійну літературу, яку приносили йому родичі. Мерконі каже: «Коли я даю літературу в’язням, вони називають мене Свідком Єгови. Я їм пояснюю, що не є Свідком, бо добре знаю, що це означає. Тепер я хочу серйозно вивчати й охреститись. Якби в юності я вибрав цей шлях, як це зробили мої брати, то зараз не сидів би у в’язниці».

Один з в’язнів, який отримував літературу від Мерконі, сказав віснику, що його відвідав: «Перед тим як ви мали прийти минулого понеділка, я був дуже пригнічений і збирався накласти на себе руки. Але я прочитав журнал і помолився, щоб Бог простив мені все те погане, що я зробив, і щоб послав когось, хто міг би показати мені правильний шлях у житті. Який же я був щасливий, що наступного дня прийшли ви і запропонували вивчати Біблію. Я хочу, щоб ви навчили мене служити Єгові».

«Пробудись!» несе добру новину багатьом

«Пробудись!» за 8 листопада 2000 року був присвячений професії медсестри. Одна жінка отримала 2000 примірників і розповсюдила їх медсестрам, які відвідували семінар у Порт-о-Пренсі. У вступних статтях «Пробудись!» за 8 липня 2002 року розповідалось про правоохоронців та їхню роботу. Це видання розповсюдили багатьом поліцейським Порт-о-Пренса. Їм дуже сподобався цей журнал. Дотепер деякі з них зупиняють Свідків на вулиці і питають, чи вони ще мають саме цей «Пробудись!».

Недавно співробітниця Всесвітньої організації охорони здоров’я організовувала освітню програму щодо проблеми СНІДу. Її запросили до філіалу Свідків Єгови і показали журнали «Пробудись!», які висвітлювали цю проблему. Жінка була вражена, що в статтях на основі Біблії давались поради, як запобігати зараженню СНІДом і як допомогти інфікованим людям жити з цією хворобою. Вона зазначила, що «Пробудись!» є чи не єдиним виданням, яке обговорює цю тему.

Свідки Єгови в Гаїті, як і їхні брати в 234 країнах світу, різними способами проповідують добру новину про Царство. Надія на Царство торкається сердець багатьох людей, і вони вчаться не зосереджуватись на проблемах сьогодення, а дивитися вперед — на новий світ. Тоді всі люди, які поклонятимуться правдивому Богу Єгові, будуть втішатися досконалим життям (Об’явлення 21:4).

[Примітки]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 9]

Background: ©Adalberto Rios Szalay/photodisc/age fotostock