Запитання читачів

Чому Свідки Єгови не піднімають тостів, якщо в Біблії нічого не говориться про це?

Піднімання тосту з бокалом вина або іншого алкогольного напою — це давній і поширений звичай, який може мати певні відмінності в різних місцевостях. Іноді під час виголошення тостів присутні цокаються бокалами. Людина, яка виголошує тост, зазвичай бажає комусь щастя, доброго здоров’я, довголіття тощо. Ті, хто підтримує тост, можуть вголос погоджуватися з побажанням чи піднімати свої келихи і пити вино. Багато людей не бачать чогось поганого в такому звичаї або вони вважають його просто виявом ввічливості. Але існують вагомі підстави, чому Свідки Єгови не піднімають тостів.

Причина не в тому, що християни не бажають, щоб хтось був щасливим і мав добре здоров’я. У першому столітті керівний орган написав до зборів листа і закінчив його словом, котре можна перекласти як «бувайте здорові» або «всього найліпшого» (Дії 15:29). А деякі правдиві поклонники Бога казали царям: «Нехай живе пан мій... навіки» або «Нехай цар живе навіки» (1 Царів 1:31; Неемії 2:3).

Звідки ж тоді походить звичай піднімати тости? В англійському виданні «Вартової башти» за 1 січня 1968 року наводилася цитата з відомої енциклопедії: «Звичай пити за здоров’я інших людей, найімовірніше, походить від стародавнього релігійного обряду пити на честь богів і померлих. Греки та римляни під час гостин виливали з келихів напої, вшановуючи своїх богів, і на церемоніальних бенкетах пили за них і за померлих». У цій енциклопедії також говориться: «Таке пиття і виливання, яке було свого роду жертвоприношенням, мабуть, завжди тісно пов’язувалось зі звичаєм пити за здоров’я живих» («Британська енциклопедія», 1910 рік, том 13, сторінка 121).

Чи ці звичаї і досі пов’язані між собою? У «Міжнародному довіднику з питань алкоголю і культури» за 1995 рік сказано: «[Піднімати тости] — це світська традиція, яка, ймовірно, походить від жертовного вилиття напоїв. Згідно з тим стародавнім звичаєм, священний напій жертвували богам. При цьому виливали кров чи вино і так виражали прохання або зносили молитву словами на зразок: «Многії літа!» чи «За ваше здоров’я!» («International Handbook on Alcohol and Culture»).

Деякі речі, візерунки або звичаї походять від стародавніх фальшивих релігій чи якось пов’язані з ними. Але це не обов’язково означає, що правдиві поклонники Бога не можуть мати таких речей чи дотримуватися таких звичаїв. Візьмімо для прикладу плоди гранату. В одній відомій біблійній енциклопедії говориться: «Схоже, що плід гранату використовували також як священний символ у поганських релігіях». А втім, Бог звелів прикрасити облямівку одягу первосвященика гранатовими яблуками, витканими з ниток, а мідяні стовпи в Соломоновому храмі — гранатами з міді (Вихід 28:33; 2 Царів 25:17). Наведімо інший приклад. У свій час весільні обручки мали релігійне значення. Проте сьогодні більшість людей не знають цього і вважають обручку просто свідченням того, що людина одружена.

А що сказати про використання вина у зв’язку з релігійними церемоніями? Приміром, мешканці Сихема, які поклонялись Ваалу, «входили... до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха», Гедеонового сина (Суддів 9:22—28). Чи, на вашу думку, віддана Єгові особа випивала б разом  з тими людьми, можливо, благаючи фальшивого бога зміцнити їх для боротьби з Авімелехом? Описуючи час, коли багато ізраїльтян збунтувалися проти Єгови, Амос сказав: «Вони стелять одіж... щоб півлежати при кожному жертівнику, і п’ють в домі Бога свого [«богів своїх», Кул.] вино від покараних» (Амоса 2:8). Хіба правдивий поклонник Бога взяв би участь у цьому, чи то виливаючи вино на честь богів, чи лише п’ючи його задля такого вшанування? (Єремії 7:18). Або ж чи він підніс би келих вина і просив би якогось божка оберегти чи поблагословити іншу людину?

Цікаво, що поклонники Бога Єгови інколи піднімали руки догори і просили його поблагословити ту чи іншу справу. Вони простягали руки до правдивого Бога. Ми читаємо: «Став Соломон перед Господнім жертівником... і простяг руки свої до неба та й сказав: «Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога... Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах,— і почуєш, і простиш» (1 Царів 8:22, 23, 30). Подібним чином «поблагословив Ездра Господа... а ввесь народ відповів: «Амінь, Амінь!» з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві» (Неемії 8:6; 1 Тимофія 2:8). Зрозуміло, що ті віддані служителі не простягали рук до неба, щоб отримати благословення від якогось бога щастя (Ісаї 65:11).

Сьогодні багато людей, які піднімають тости, можливо, не вважають, що звертаються з проханням до якогось божка або просять у нього благословення, але вони не зможуть і пояснити, чому піднімають угору бокали з вином. Хоча люди не задумуються над цим питанням, правдиві християни не зобов’язані наслідувати їхні жести.

Відомо, що Свідки Єгови також в інших ситуаціях не повторюють жестів більшості людей. Скажімо, багато осіб салютують державним символам, як-от прапору, і не вважають це актом поклоніння. Правдиві християни не перешкоджають нікому салютувати, але вони особисто так не роблять. Чимало Свідків, дізнавшись про можливий час проведення такої церемонії, діють з обачністю, щоб не образити інших. У будь-якому разі вони мають твердий намір не робити жестів патріотичного характеру, бо це не в гармонії з Біблією (Вихід 20:4, 5; 1 Івана 5:21). Сьогодні люди здебільшого не пов’язують піднімання тостів з релігією. Однак існують вагомі підстави, чому християни не піднімають тостів. Цей звичай має релігійне походження, і навіть тепер може вважатися, що той, хто піднімає тост, звертається до «неба» за благословенням, немовби просячи допомоги в надлюдської сили (Вихід 23:2).