Чи ви маєте безсмертну душу?
Чи ви маєте безсмертну душу?
Чи в нас є лише плоть і кров? А може, ми, окрім цього, маємо ще щось? Чи ми тут тимчасово? Чи якась невидима частинка людини продовжує жити після смерті?
РЕЛІГІЇ світу мають безліч заплутаних вірувань щодо потойбічного життя. Більшості релігій властива одна основна концепція: щось усередині людини є безсмертним і продовжує жити після смерті. За віруваннями багатьох людей, це «щось» — душа. А що думаєте ви? Чи ми складаємося з тіла і душі? Що таке душа? Чи людина має безсмертну душу? Нам дуже важливо знати правду про себе.
«Стала людина живою душею»
Чи є «душа» частинкою людини, що відокремлюється від тіла під час смерті? Згідно з «Ілюстрованим біблійним словником Голмана» (англ.), «душу часто прирівнюють до самої людини». Наприклад, у Буття 2:7 сказано: «Створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею». Перший чоловік Адам був душею.
Те, що слово «душа» може означати саму людину, підтверджують теж інші біблійні вірші. Скажімо, Біблія говорить, що душа виконує якусь роботу (Левит 23:30). Про душу сказано, що вона буває нетерпляча, роздратована, а також що вона не спить, сповнена страху і пригнічена (Суддів 16:16; Йова 19:2; Псалом 119:28, НС; Дії 2:43; 1 Фессалонікійців 5:14). Називаючи душею саму людину, Біблія каже: «Нехай кожна душа підкоряється тим, хто посідає вищу владу» (Римлян 13:1). А в 1 Петра 3:20 написано: «За Ноєвих днів... кілька осіб, тобто вісім душ, були безпечно переведені через воду». Нічого в цих віршах не вказує, що душа — це якась безсмертна субстанція, яка продовжує жити після смерті.
Буття 1:20, 24). Отже, всі живі істоти — люди і тварини — є душами. Про рослини ж у Біблії не говориться як про душі.
А що сказити про тварин і рослини? Чи вони є душами? Розгляньмо, як Біблія описує процес творення тварин. «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу»,— звелів Бог. У наступний день творення Бог сказав: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її» (Слово «душа» має ще й інше значення. У Йова 33:22 (Хом.) написано: «Душа його зближається до Ями, життя його — до місця, де померлі». Тут поняття «душа» і «життя» вжиті як синоніми, і перше поняття підсилює значення другого. Отже, слово «душа» може також стосуватися життя, яке має жива душа, тобто людина. Ось чому Святе Письмо говорить, що вороги Мойсея хотіли відібрати в нього життя і тому «шукали... [його] душі» (Вихід 4:19). А про Ісуса Христа Біблія каже: «Син людський прийшов... щоб... дати душу свою як викуп за багатьох» (Матвія 20:28).
Біблійне визначення слова «душа» просте і незмінне. Воно може стосуватися людини, тварини або самого життя, яке мають живі створіння. Як побачимо, це розуміння узгоджується з біблійним вченням про те, що стається з душею після смерті.
«Душа, що грішить,— вона помре»
У Єзекіїля 18:4 написано: «Душа, що грішить,— вона помре». Засмучений пророк Ілля «зажадав собі смерти, і сказав: „... Візьми душу мою“» (1 Царів 19:4). Йона теж «жадав, щоб йому [«його душі», НС] померти» (Йони 4:8). Тож душа не безсмертна; вона помирає, коли помирає людина. Оскільки сама людина є душею, то, коли вона померла, це означає, що померла її душа.
А як бути з біблійними віршами, в яких сказано, що душа покинула тіло або вернулася в нього? Біблія розповідає, що́ трапилося з Рахіллю під час народження сина: «Коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім’я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин» (Буття 35:18). А в 1 Царів 17:22 стосовно воскресіння сина вдови сказано: «Вислухав Господь голоса Іллі [в молитві], і вернулася душа дитини в неї,— і вона ожила». Чи ці уривки вказують, що душа є невидимою безтілесною частинкою, яка може покинути тіло чи повернутися в нього?
Пам’ятаймо, що одне із значень слова «душа» — це «життя». Отже, душа Рахілі виходила з неї в тому розумінні, що її життя підходило до кінця. Деякі переклади Біблії передають вираз «виходила душа її» як «її життя згасало» («Нокс», англ.) або «вона зробила останній подих» («Єрусалимська Біблія»). У випадку з сином вдови, життя повернулося до нього (1 Царів 17:23).
Ким є людина
Святе Письмо чітко показує, ким є людина. Вона не має душі, а сама є душею. З огляду на сутність людини, тобто на її природу, померлих чекає у майбутньому воскресіння. У Біблії міститься обіцянка: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить час, коли всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його [Ісусів] голос і вийдуть: хто чинив добро — для воскресіння життя, а хто чинив зло — для воскресіння суду» (Івана 5:28, 29). Саме ця надійна обіцянка воскресіння, а не вчення про безсмертну душу є основою справжньої надії для померлих.
Як же важливо здобувати точне знання про те, що означає воскресіння і що воно принесе для людства! Крім того, необхідно набувати знання про Бога і Христа, оскільки в молитві Ісус сказав: «Щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3). Свідки Єгови у вашій місцевості з радістю допоможуть вам у вивченні Біблії, щоб ви поглибили знання про Бога, його Сина та Божі обіцянки. Сердечно запрошуємо вас звернутися до Свідків або ж написати видавцям цього журналу.
[Ілюстрації на сторінці 4]
Всі вони душі.
[Відомості про джерело]
Коза: CNPC—Centro Nacional de Pesquisa de Caprinos (Sobral, CE, Brasil)