Пізнавайте Творця через дивовижні творива

БАГАТЬОМ відомий італійський художник і скульптор Мікеланджело. Можливо, ви ніколи не бачили оригіналів його творів, але, напевно, погодитесь з мистецтвознавцем, який назвав його «чудовим і незрівнянним митцем». Ніхто не заперечить, що Мікеланджело був дуже талановитим. Чи було б мудро захоплюватися творами Мікеланджело і водночас сумніватись в існуванні цього визначного митця?

А тепер подумаймо про надзвичайно складний і розмаїтий довколишній світ. Один професор біології слушно зазначив: «Кожна галузь біології може навести чимало матеріальних доказів, які свідчать про задум». Він додав: «Усе довкола нас підтверджує, що мусив існувати задум» («Нью-Йорк таймс»). Чи логічно визнавати, що був задум і водночас сумніватись в існуванні творця?

Один з письменників Біблії, апостол Павло, згадував про людей, які «служили та поклонялися створінню, а не Творцю» (Римлян 1:25). Нині дехто під впливом популярних еволюційних теорій не хоче визнавати, що задум вказує на Творця. Але чи теорія еволюції є по-справжньому науковою? Ось якого висновку дійшов Крістоф Шьонборн, католицький архієпископ з Відня: «Теорію, що заперечує чи не враховує численні докази задуму, не назвеш науковою. Це просто чиясь ідеологія» («Нью-Йорк таймс»).

Чи визнання Творця загрожує науці?

Деякі науковці вважають, що ідея про існування Творця «покладе край науково-дослідницькій роботі». Про такі побоювання було написано в одній статті, яку опублікував журнал «Нью саєнтист». Там стверджувалось, що «наука з її безмежними можливостями зупиниться у своєму розвитку, коли завжди говорити «це діло Творця». Чи такі побоювання мають підстави? Жодної. Навпаки, визнання Творця сприяє розвитку наукових знань. Як саме?

Прийнявши ідею про сліпий випадок і теорію еволюцію, ми відмовимось від пошуків логічного пояснення появи Усесвіту і життя на землі. Проте коли ми визнаємо існування розумного Творця, то зможемо пізнавати його  мудрість і те, як він застосовував її під час творення матеріального Всесвіту. Скажімо, визнання того, що Леонардо да Вінчі намалював «Мону Лізу», не перешкоджає мистецтвознавцям досліджувати техніку та матеріали, якими послуговувався цей художник. Так само, якщо ми погодимось з існуванням Творця, це не перешкодить нам вивчати і пізнавати його творива.

Наприклад, Біблія заохочує нас шукати відповіді на запитання, які пов’язані з наукою і духовністю. Стародавній цар Давид, роздумуючи про будову свого тіла, сказав: «Я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це» (Псалом 139:14). Патріарха Йова Творець запитав: «Чи широкість землі ти оглянув?» (Йова 38:18). Отже, Бог зовсім не проти того, щоб люди ставили запитання і шукали на них відповіді. Навпаки, Творець заохочує нас вивчати Його твориво. Пророк Ісая спонукує пізнавати Того, хто все створив: «Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це?» Далі в цьому біблійному вірші сказано: «Сила його така велика й міць така потужна» (Ісаї 40:26, Хом.). З наведених вище слів видно, що Всесвіт був створений потужною силою, і це узгоджується з науковими даними щодо енергії та матерії.

Звичайно, не на всі запитання стосовно творення легко знайти відповіді, адже наша здатність пізнавати довколишній світ є обмеженою. Ми не в стані збагнути усі таємниці Всесвіту. Це добре розумів Йов. Він славив Творця, який «на нічому... землю повісив» і розтягнув над нею наповнені водою хмари (Йова 26:7—9). Йов визнавав, що «це все — самі кінці дороги Його» (Йова 26:14). Безперечно, Йов хотів знати більше про довколишній світ. Інший вірний чоловік давнини, Давид, теж розумів свої обмеження: «Дивне знання над моє розуміння, високе воно,— я його не подолаю» (Псалом 139:6).

Отже, визнання Творця не стримує наукового прогресу. Дослідження і пізнання матеріального світу та духовних справ триватимуть вічно. Стародавній цар, знаний за свою велику  мудрість, смиренно визнав: «[Творець] вічність поклав [людям] у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Екклезіяста 3:11).

Коли не існує пояснення

Коли неможливо обґрунтувати певний науковий факт, тоді дехто говорить: «За цим стоїть Бог». Виходить, що ідеєю про Творця дуже вигідно закривати всі прогалини чи неясності в науці. Чи йдеться про якісь дрібні неясності? Ні, маються на увазі величезні прогалини в теорії еволюції. Йдеться про фундаментальні поняття біології, котрі теорія еволюції не може пояснити. Еволюціоністи дуже часто закривають величезні прогалини в науці ідеєю про еволюцію, яка ґрунтується на голослівних твердженнях.

У Біблії розповідається про Бога як про Творця та описується, як він творив, скільки часу і в якій послідовності. Один з письменників Біблії назвав Бога першоосновою всього творива: «В Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло» (Псалом 36:10). Єгова є тим, хто «створив небо, землю, море та все, що в них» (Дії 4:24; 14:15; 17:24). Як же влучно сказав один освічений чоловік першого сторіччя, що Бог — «творець усього» (Ефесян 3:9).

Бог заклав «устави небес», тобто фізичні закони, які керують матерією та енергією (Йова 38:33). Ті закони й донині не до кінця досліджені вченими. Божий задум є довершений і має конкретну мету — наповнити землю найрізноманітнішими живими організмами.

Задум і здоровий глузд

А що підказує здоровий глузд? Говорячи про різні наукові теорії, автор наукових статей Джон Горґан зазначив: «Коли бракує доказів, не біймося прислухатись до здорового глузду».

Чи логічно твердити, що життя з’явилось у наслідок сліпого випадку або під дією певних сил? Хоча теорія еволюції є дуже поширеною, багато розсудливих людей, у тому числі науковців, переконані в існуванні розумного Творця. Як написав один професор біохімії, більшість людей «твердо вірить, що життя повстало в результаті розумного задуму». Апостол Павло сказав: «Кожен дім хтось збудував». І зробив висновок: «А той, хто збудував усе,— це Бог» (Євреїв 3:4). Тож хіба логічно, що будинок має будівничого та архітектора, а жива клітина — це результат сліпого випадку?

Ось що в Біблії говориться про людей, які відкидають існування Творця: «Безумний говорить у серці своїм: «Нема Бога!» (Псалом 14:1). Цими словами псалмописьменник докоряє тим, хто не вірить у Творця. Такі особи непохитно  тримаються власних переконань і відмовляються неупереджено сприймати факти. Мудрі та проникливі люди смиренно визнають, що існує Творець (Ісаї 45:18).

Тому мисляча людина неупереджено прийме докази існування Всевишнього Творця.

Ви можете пізнати Творця

Якщо нас створив Бог, то з яким наміром? У чому мета нашого життя? Наука не може відповісти на ці запитання. Проте вкрай важливо знайти на них відповіді. У цьому нам допоможе Біблія. Вона розповідає, що Єгова є Творцем, який має певний намір. Усе, що Бог робить, є сплановане й обдумане заздалегідь. Святе Письмо показує, в чому полягає Божий намір щодо людей, а також відкриває нам чудову надію на майбутнє.

Хто такий Єгова і яким Богом він є? Свідки Єгови допоможуть вам пізнати Величного Творця як реальну особу. Ви зрозумієте значення його імені та дізнаєтесь про його риси і ставлення до людей. З Біблії ви довідаєтесь, що не достатньо лише пізнавати твориво, а потрібно вихваляти Того, хто все це задумав і створив (Псалом 86:12; Об’явлення 4:11).

[Ілюстрація на сторінці 4]

Мікеланджело.

[Ілюстрації на сторінці 5]

Віра в Творця не суперечить науці.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Про розумний задум свідчить розмаїття живих організмів і їхня здатність пристосовуватись.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Усе, що створене, має Творця.