Як виявляти милосердя?
Як виявляти милосердя?
«Чинімо добро всім, а особливо одновірцям» (ГАЛАТІВ 6:10).
1, 2. Що ми дізнаємося про милосердя з прикладу про доброго самарянина?
ОБІЗНАНИЙ у Законі чоловік якось запитав Ісуса: «Хто мій ближній?» У відповідь Ісус навів такий приклад: «Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив у руки розбійників, які відібрали в нього все і, побивши, пішли, а його залишили напівмертвого. Випадково цією дорогою йшов священик, але, побачивши його, пройшов другим боком. Подібно й левит, коли дійшов до того місця і побачив чоловіка, оминув його другим боком. Та ось на нього натрапив якийсь самарянин, що подорожував тим шляхом, і, побачивши його, пройнявся жалем. Тож він підійшов, перев’язав чоловікові рани, поливши їх олією та вином, а тоді посадив його на свою тварину, привіз у заїжджий двір і там попіклувався про нього. А наступного дня він вийняв два денарії, дав їх господарю двору та сказав: „Піклуйся про нього, а якщо витратиш більше, я віддам тобі, коли повернуся“». Потім Ісус запитав чоловіка: «Як думаєш, хто з цих трьох був ближнім чоловікові, який потрапив до рук розбійників?» На це чоловік відповів: «Той, хто повівся з ним милосердно» (Луки 10:25, 29—37а).
2 Турбота самарянина про пораненого чоловіка чудово показує, що́ таке справжнє милосердя. Самарянин, спонуканий жалем або співчуттям, зробив те, що принесло полегшення потерпілому. До того ж слід зазначити, що поранений чоловік був з іншого народу. Милосердя не знає національних, релігійних і культурних бар’єрів. Розповівши приклад про милосердного самарянина, Ісус порадив своєму співрозмовникові: «Іди й роби так само» (Луки 10:37б). Нам варто зважати на Ісусову пораду і намагатися виявляти милосердя до інших. А як це робити? Як можна виявляти милосердя в нашому житті?
«Якщо брат... не має у що вдягнутися»
3, 4. Чому ми повинні виявляти милосердя особливо до співхристиян?
3 «Поки час сприяє,— сказав апостол Павло,— чинімо добро всім, а особливо одновірцям» (Галатів 6:10). З огляду на це розгляньмо спершу, як нам збагачуватись ділами милосердя на благо нашим співвіруючим.
4 Учень Яків заохотив правдивих християн бути милосердними одні до одних, написавши: «Людина, яка не виявляє милосердя, буде суджена без милосердя» (Якова 2:13). Контекст цих натхнених слів показує, як виявляти милосердя. Наприклад, в Якова 1:27 ми читаємо: «Чистий і неопоганений спосіб поклоніння в очах нашого Бога та Батька полягає в тому, щоб піклуватися сиротами і вдовами, коли вони зносять лихо, а також зберігати себе незаплямованими світом». А в Якова 2:15, 16 говориться: «Якщо брат чи сестра не має у що вдягнутися або ж з дня на день їм не вистачає їжі, а хтось із вас скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте досита“, але не дасть необхідного для тіла, то яка користь від цього?»
5, 6. Як нам збагачуватись у ділах милосердя задля братів у нашому зборі?
5 Правдиві поклонники Бога готові турбуватися про інших і допомагати тим, хто в біді. Нам слід по-справжньому цікавитись іншими, а це означає не просто сказати, що все буде добре. Ніжне співчуття спонукатиме нас робити щось для тих, хто в нужді (1 Івана 3:17, 18). Нам слід збагачуватись ділами милосердя, наприклад приготувати обід для хворого, допомогти старенькій особі в хатній роботі, підвезти, якщо необхідно, когось на зібрання, а також бути щедрими до людей, які потребують підтримки (Повторення Закону 15:7—10).
6 Важливішим, ніж матеріальна допомога, є духовне зміцнення членів дедалі численнішого християнського збору. Нам дано настійну пораду «втішати пригнічені душі, підтримувати слабких» (1 Фессалонікійців 5:14). Від жінок похилого віку очікується, що вони навчатимуть інших добра (Тита 2:3). А про християнських наглядачів Біблія каже: «Станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи» (Ісаї 32:2).
7. Який приклад милосердя подали нам учні в сирійській Антіохії?
7 Ранні християни дбали у своїх зборах про вдів, сиріт і тих, хто потребував підтримки й підбадьорення. Крім того, вони іноді надавали матеріальну допомогу одновірцям в інших місцевостях. Скажімо, коли пророк Агав передрік, що «по всій населеній землі настане великий голод», учні в сирійській Антіохı́ї «постановили, що кожен з них пошле допомогу братам в Юдеї — хто що може». Вони передали цю допомогу тамтешнім старійшинам «через Варнаву і Савла» (Дії 11:28—30). А що сказати про християн сьогодні? «Вірний і розсудливий раб» організовує комітети з надання допомоги нашим братам, які стали жертвами стихійних лих: ураганів, землетрусів чи цунамі (Матвія 24:45). Ми виявляємо милосердя, коли охоче жертвуємо своїм часом, зусиллями і всім, що маємо, співпрацюючи з цими комітетами.
«Коли й далі ставитеся до одних людей ліпше, ніж до інших»
8. Чому особі, яка ставиться до одних людей ліпше, ніж до інших, важко бути милосердною?
8 Яків застерігає проти того, що́ заважає виявляти милосердя і дотримуватися «царського закону» любові. Він пише: «Коли й далі ставитеся до одних людей ліпше, ніж до інших, то чините гріх, бо закон засуджує вас як порушників» (Якова 2:8, 9). Виявляючи надмірну прихильність до заможних людей чи тих, хто посідає видатне становище, ми можемо стати менш чутливими до «зойку убогого» (Приповістей 21:13). Якщо ставитися до одних людей ліпше, ніж до інших, то це може придушити дух милосердя. Ми милосердні до інших, коли обходимося з ними безсторонньо.
9. Чому немає нічого поганого в тому, щоб ставитися до певних людей з особливою повагою?
9 Чи неупереджене ставлення до людей означає, що нам не можна виявляти особливої уваги до інших? Звичайно, що ні. Про свого співпрацівника Епафродита апостол Павло написав християнам у Филипах: «Дорожіть такими людьми». Чому? «Бо, трудячись для Господа, він наражав душу свою на небезпеку й мало не помер — так сильно хотів зробити все те, що зробили б ви, якби були тут і служили мені» (Филип’ян 2:25, 29, 30). Вірне служіння Епафродита було гідне визнання. Більш того, в 1 Тимофія 5:17 сказано: «Старійшини, які добре головують, гідні подвійної шани, особливо ті, що наполегливо працюють у слові й навчанні». Хороші духовні риси теж варті визнання. Якщо ми виявляємо до братів таку повагу, це не значить, що ми ставимося до них ліпше, ніж до інших.
«Мудрість, що згори... повна милосердя»
10. Чому нам варто контролювати свій язик?
10 Про язик Яків написав: «Він — нестримне зло, повне смертоносної отрути. Ним ми благословляємо Єгову, Батька, і ним же проклинаємо людей, які створені „на Божу подобу“. З тих самих уст виходять благословення і прокляття». Розвиваючи цю думку, Яків додав: «Якщо ви маєте в серці гірку заздрість і дух суперництва, то не хвастайте і не обманюйте, діючи всупереч правді. Це не та мудрість, яка походить згори, а земна, плотська, демонічна. Бо де заздрощі й дух суперництва, там безлад і всяка підлість. А мудрість, що згори, передусім чиста, потім мирна, поміркована, готова слухатися, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелицемірна» (Якова 3:8—10а, 14—17).
11. Як можна бути милосердним, послуговуючись своїм язиком?
11 Отже, те, як ми послуговуємось язиком, свідчить, чи ми маємо мудрість, котра «повна милосердя». А що, коли через заздрість чи дух суперництва ми хвастаємо, обманюємо або ж поширюємо згубні плітки? Як сказано у Псалмі 94:4 (Хом.), люди, «що творять беззаконня», вихваляються собою. Наскільки ж швидко мова, сповнена зла, може зашкодити добрій репутації невинної людини! (Псалом 64:3—5). До того ж подумайте, якої біди завдає «свідок брехливий [що] говорить неправду» (Приповістей 14:5; 1 Царів 21:7—13). Закінчуючи думку про зловживання язиком, Яків пише: «Не добре, брати мої, щоб таке продовжувалось» (Якова 3:10б). Справжнє милосердя вимагає, щоб ми говорили з іншими чистою і мирною мовою, виявляючи поміркованість. Ісус навчав: «Кажу вам: за кожне марне слово люди дадуть відповідь Судного дня» (Матвія 12:36). Як же важливо бути милосердним, послуговуючись своїм язиком!
Прощайте «людям їхні проступки»
12, 13. а) Що ми дізнаємося про милосердя з прикладу про раба, який заборгував своєму панові велику суму грошей? б) Що означає прощати братові «до сімдесяти семи разів»?
12 Ісус за допомогою прикладу показав ще один спосіб, як виявляти милосердя. Він розповів про раба, який заборгував своєму панові, царю, 60 мільйонів денаріїв. Раб не мав чим сплатити свій борг і тому благав змилосердитися над ним. «Пройнявшись жалем», пан скасував борг раба. Але коли раб вийшов від царя, то знайшов іншого раба, котрий був винен йому лише 100 денаріїв. Він вчинив немилосердно і запроторив того раба у в’язницю. Пан почув, що сталося, покликав раба, якому скасував борг, і сказав: «Злий рабе, я скасував увесь твій борг, бо ти благав мене. Чи не мав би й ти змилосердитися над своїм товаришем, як я змилосердився над тобою?» Розгнівавшись, пан віддав його в’язничним вартовим. Ісус закінчив свій приклад такими словами: «Так само мій небесний Батько поведеться з вами, якщо кожен з вас не простить своєму братові від усього серця» (Матвія 18:23—35).
13 Вищезгаданий приклад переконливо свідчить, що виявляти милосердя — означає бути готовим прощати. Єгова простив нам величезний борг — гріх. Чи не повинні й ми «прощати людям їхні проступки»? (Матвія 6:14, 15). Перед тим як Ісус розповів приклад про немилосердного раба, Петро запитав його: «Господи, якщо мій брат грішить проти мене, скільки разів я повинен прощати йому? Аж до семи разів?» Ісус відповів: «Говорю тобі, не до семи, а до сімдесяти семи разів» (Матвія 18:21, 22). Справді, милосердна особа готова прощати «до сімдесяти семи разів», тобто безкінечно.
14. Як можна постійно виявляти милосердя, згідно з Матвія 7:1—4?
14 У Нагірній проповіді Ісус показав, як ще можна виявляти милосердя. Він сказав: «Перестаньте судити, щоб і вас не судили. Бо яким судом судите ви, таким судитимуть і вас... Чому ти дивишся на скалку в оці свого брата, а колоду у власному оці не помічаєш? І як можеш казати братові: „Дозволь мені вийняти скалку з твого ока“, якщо у тебе в оці колода?» (Матвія 7:1—4). Тож ми можемо виявляти милосердя, якщо терпеливо зноситимемо слабкості інших і при цьому не будемо осуджувати їх чи надмірно критикувати.
«Чинімо добро всім»
15. Чому нам слід виявляти милосердя не тільки в християнському зборі?
15 У біблійній книзі Якова підкреслено важливість бути милосердними до одновірців. Але це не означає, що нам слід виявляти милосердя тільки в християнському зборі. У Псалмі 145:9 сказано: «Господь добрий до всіх, а Його милосердя — на всі Його творива». Святе Письмо заохочує нас наслідувати Бога і чинити «добро всім» (Ефесян 5:1; Галатів 6:10). Хоча ми не любимо «ані світу, ані того, що у світі», нам не байдужі потреби тих, хто в ньому живе (1 Івана 2:15).
16. Що допоможе нам бути розсудливими у вияві милосердя?
16 Ми, як християни, охоче надаємо необхідну допомогу жертвам непередбаченого «випадку» чи тим, хто потрапив у скруту (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Звичайно, те, що́ ми можемо зробити і в якій мірі, залежить від обставин (Приповістей 3:27). Допомагаючи іншим матеріально, нам треба остерігатися, щоб учинок, який здається добрим, не сприяв лінощам (Приповістей 20:1, 4; 2 Фессалонікійців 3:10—12). Тому по-справжньому милосердна людина, спонукана ніжним співчуттям чи жалем, діє розсудливо.
17. Як можна найкраще виявляти милосердя до сторонніх людей?
17 Найкращий спосіб виявляти милосердя до сторонніх людей полягає в тому, щоб ділитися з ними біблійною правдою. Чому? Тому що сьогодні більшість людей живе в духовній темряві. Вони не знають, як долати проблеми в житті і не мають справжньої надії на майбутнє. Чимало людей «нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха» (Матвія 9:36). Якщо Боже Слово стане «світильником» для їхньої ноги, то допоможе їм боротися з життєвими труднощами. Також Біблія може бути «світлом для [їхньої] стежки», оскільки вона розкриває Божий намір щодо майбутнього і дає основу для чудової надії (Псалом 119:105). Яка ж честь розповідати дивовижну звістку правди тим, хто конче її потребує! З огляду на близькість «великого лиха» тепер час брати ревну участь у праці проповідування Царства і підготовки учнів (Матвія 24:3—8, 21, 22, 36—41; 28:19, 20). Жоден інший вияв милосердя не є таким важливим.
«Давайте... з того, що всередині»
18, 19. Чому нам треба виявляти милосердя ще повнішою мірою?
18 Ісус сказав: «Давайте милостиню з того, що всередині» (Луки 11:41). Щоб добре діло стало виявом милосердя, воно має бути «милостинею», тобто даром, який походить зсередини — від щирого й охочого серця (2 Коринфян 9:7). У світі, який просякнутий жорстокістю, егоїзмом та байдужістю до страждань і проблем людей, таке милосердя є справжнім відсвіженням.
19 Тож намагаймося виявляти милосердя ще повнішою мірою. Чим милосерднішими ми будемо, тим більше наслідуватимемо Бога. Тоді наше життя буде дійсно змістовним і щасливим (Матвія 5:7).
Чого ви навчилися?
• Чому вкрай важливо обходитися милосердно з одновірцями?
• Як можна виявляти милосердя в християнському зборі?
• Як чинити добро тим, хто не належить до збору?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 26]
Самарянин виявив милосердя.
[Ілюстрації на сторінці 27]
Християни збагачуються ділами милосердя.
[Ілюстрація на сторінці 30]
Найкращий спосіб виявляти милосердя до сторонніх людей — ділитися з ними біблійною правдою.