Вони збагатили своє життя. А що зробиш ти?

МАРК, наш брат з Канади, влаштувався на роботу в одну фірму, що виготовляє складні роботизовані системи для космічних досліджень. Марк працював неповний робочий день і служив сталим піонером. Згодом керівник запропонував йому підвищення — посаду з повним робочим днем і високою зарплатою. Який вибір зробив Марк?

Емі, сестра з Філіппін, служила сталим піонером в останні роки навчання. Після закінчення навчального закладу їй запропонували роботу з повним робочим днем. Ця робота забирала б чимало часу, але за неї добре платили б. Що ж обрала Емі?

Марк і Емі вчинили по-різному, і результати їхнього вибору показують, наскільки мудрою є порада апостола Павла. Звертаючись до християн у стародавньому Коринфі, він написав: «Нехай ті... хто користується тим, що пропонує світ, [будуть] як ті, хто не користується цим сповна» (1 Кор. 7:29—31).

Не користуйся сповна тим, що пропонує світ

Перед тим як ми дізна́ємось, що сталося з Марком та Емі, коротко розгляньмо значення слова «світ» (грецькою ко́смос), яке апостол Павло вжив у Листі до коринфян. Слово ко́смос тут означає систему, в якій ми живемо, суспільство в цілому. Воно також стосується засобів існування, як-от житлових умов, їжі та одягу. Аби задовольняти свої основні потреби, більшість із нас мають працювати. Безперечно, щоб виконувати біблійний  обов’язок — піклуватись про себе та свою родину,— в нас немає іншого вибору, ніж користуватися тим, що пропонує світ (1 Тим. 5:8). Але водночас ми усвідомлюємо, що «світ минається» (1 Ів. 2:17). Отже, ми користуємося «тим, що пропонує світ» настільки, наскільки нам необхідно, але не «сповна» (1 Кор. 7:31).

Ця біблійна порада спонукала багатьох братів і сестер якомога менше користуватись тим, що пропонує світ. Проаналізувавши власні обставини, вони стали приділяти роботі менше часу і жити скромніше. Невдовзі ці християни відчули, наскільки збагатилося їхнє життя. Адже тепер вони мають більше часу для власної родини і для служіння Єгові. Крім того, ведучи простий спосіб життя, вони навчились більше покладатись на Єгову і менше — на цей світ. Чи можеш ти зробити так само — спростити своє життя, щоб повнішою мірою сприяти справам Божого Царства? (Матв. 6:19—24, 33).

«Ми почуваємося ближче до Єгови, ніж будь-коли раніше»

Марк, про якого ми згадували на початку, послухався біблійної поради не користуватися сповна тим, що пропонує світ. Він відкинув спокусливу пропозицію щодо підвищення по роботі. Через декілька днів начальник, аби вмовити Марка, запропонував йому ще вищу зарплату. «Це було випробуванням,— каже Марк,— але я знову відмовився». Він пояснює: «Ми з дружиною Полою хотіли так влаштувати своє життя, щоб служити Єгові якнайбільше. Тож ми вирішили спростити життя. Ми благали в Єгови мудрості, яка допомогла б нам досягти мети. До того ж ми призначили дату, коли розширимо служіння».

Пола додає: «Я працювала секретарем у лікарні три дні в тижні та мала добрий заробіток. Також я служила сталим піонером. Але, як і Марку, мені хотілося служити Єгові там, де є більша потреба у вісниках Царства. Тож я подала заяву про звільнення. Тоді завідувачка запропонувала мені вакансію відповідального секретаря. Хоча це була найбільш оплачувана посада серед секретарів у всій лікарні, я трималася свого рішення. Коли я пояснила завідувачці причину відмови, вона похвалила мене за мою віру».

Незабаром Марка і Полу призначили спеціальними піонерами в маленький збір у віддаленій частині Канади. Як вони почувались у новому призначенні? Марк говорить: «Залишивши роботу, на якій я пропрацював майже півжиття і яка давала мені фінансову стабільність, я почувався невпевнено. Але Єгова поблагословив нас. Ми відчуваємо велику радість, коли ділимося духовними дарами з іншими. Повночасне служіння збагатило й наше подружнє життя. Наші розмови тепер зосереджені на справді важливому — духовних справах. Ми почуваємося  ближче до Єгови, ніж будь-коли раніше» (Дії 20:35). Пола каже: «Коли залишаєш роботу й рідну домівку, то маєш в усьому покладатися на Єгову. Ми так зробили, і Бог благословив нас. Ми відчуваємо, що в новому зборі нас люблять і що ми потрібні дорогим братам та сестрам. Сили, які я витрачала на роботу, тепер використовую, аби допомагати іншим пізнавати Бога. Тож служіння в цьому призначенні приносить мені багато радості».

Заможна, але нещаслива

Емі, про яку згадувалось раніше, обрала інший шлях. Вона погодилася на вигідну роботу з повним робочим днем. Емі розповідає: «Перший рік я залишалась активною у проповідуванні, але відчула, що головним у моєму житті поступово стає кар’єра, а не служіння Єгові. Я отримувала спокусливі пропозиції щодо подальшого просування по роботі і почала докладати зусиль, щоб досягти вищого становища. Обов’язків у мене більшало, а проповідувала я все менше і менше. Зрештою, я зовсім перестала ходити в служіння».

Згадуючи той час, Емі зазначає: «Я була заможною, багато подорожувала і втішалася престижним становищем. Але я не почувалася щасливою. Хоча в мене було багато грошей, я мала й достатньо проблем. Я запитувала себе: „Що́ ж не так?“ І врешті-решт зрозуміла, що намагання зробити кар’єру в цьому світі відвело мене від віри. Внаслідок цього я завдала собі, як сказано в Божому Слові, „величезних страждань“» (1 Тим. 6:10).

Що ж зробила Емі? Вона каже: «Я звернулася до старійшин, щоб вони допомогли мені духовно одужати. Почала відвідувати зібрання. Під час співання пісень я плакала. Згадувала ті п’ять років, коли служила піонером. Тоді я була щасливою, хоча ледь зводила кінці з кінцями. Я вирішила, що годі марнувати час на заробляння грошей і слід шукати найперше Царства. Я перевелася на нижчу посаду, хоча це означало, що буду заробляти вдвічі менше, і знову почала проповідувати». Емі з радістю каже: «Я вже кілька років насолоджуюся піонерським служінням. Тепер у мене є відчуття задоволення, якого ніколи не було, поки я витрачала весь свій час, працюючи на цей світ».

Чи можеш і ти змінити свої обставини і спростити життя? Використовуй час на те, щоб сприяти справам Царства, і тоді теж збагатиш своє життя! (Прип. 10:22).

[Вставка на сторінці 19]

Чи можеш ти змінити свої обставини і спростити життя?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 19]

«Я полюбив його вже!»

Дейвід, старійшина зі Сполучених Штатів, хотів приєднатися до своєї дружини й дітей, які служили повночасно. Він перевівся на посаду з неповним робочим днем у компанії, де працював, і почав служити сталим піонером. Чи ця зміна збагатила його життя? Через декілька місяців Дейвід написав своєму другові: «Нема нічого, що б приносило більше радості, ніж повна участь у служінні Єгові разом з родиною. Правду кажучи, я думав, що потрібно часу, аби призвичаїтись до піонерського служіння, але я полюбив його вже! Воно так відсвіжує!»

[Ілюстрація на сторінці 18]

Марк і Пола в служінні.