Чи Ісус говорив про вогняне пекло?
Чи Ісус говорив про вогняне пекло?
ТІ, ХТО вірить у доктрину про пекельний вогонь, наводять слова Ісуса, записані в Марка 9:48 (або вірші 44, 46). Ісус згадав черв’яків, що не помирають, і вогонь, який не гасне. Якщо вас хтось запитає, що означають ці вислови, як ви їх поясните?
Залежно від перекладу Біблії, людина може прочитати 44-й, 46-й і 48-й вірші, оскільки в них містяться подібні висловлювання *. У «Перекладі нового світу» сказано: «Якщо око доводить тебе до спотикання, викинь його. Ліпше тобі увійти в Боже царство однооким, аніж з двома очима бути вкинутим у геє́ну, де черв’яки на їхніх трупах не помирають і вогонь не згасає» (Марка 9:47, 48).
Дехто вважає Ісусові слова підтвердженням думки, що після смерті ду́ші злих вічно мучаться. Наприклад, у коментарі до іспанського перекладу Біблії, зробленого Наваррським університетом, говориться: «[Сказавши ці слова] Господь мав на увазі пекельні муки. Часто фраза “черв’яки... не помирають” означає вічні докори сумління, які непокоять проклятих у пеклі, а вираз “вогонь не згасає”— покарання фізичним болем» («Sagrada Biblia»).
А втім, порівняймо Ісусові слова з останнім віршем пророцтва Ісаї *. Очевидно, що Ісус посилався на слова з 66-го розділу книги Ісаї. Там пророк, мабуть, говорить про те, що люди вийдуть з «Єрусалима в поблизьку долину Гіннома (геєну), де колись приносили в жертву людей (Єрем. 7:31) і яка зрештою стала міським звалищем сміття» («Біблійний коментар Ієроніма», англ.). Вжиті у символічному значенні слова в Ісаї 66:24 аж ніяк не натякають на те, що люди будуть мучитись, тут говориться про трупи. Хто, згідно з цим віршем, не вмирає? Черв’яки, а не живі люди чи безсмертні душі. Тоді що означають слова Ісуса?
Зверніть увагу на коментар до Марка 9:48 в одній католицькій праці: «Ці слова взяті з Ісаї (66:24). Пророк вказує на два способи, в які зазвичай знищувалися трупи — розкладання і спалення... Те, що в одному вірші згадуються і черв’яки, і вогонь, підкреслює думку про знищення... Обидві руйнівні сили змальовано як вічні («не помирають... не згасає»), від них ніяк не врятуєшся. Згідно з таким описом, не знищуються черв’яки і вогонь, а не людина. Власне вони пожирають все, що можливо. Отже, йдеться не про вічні муки, а про повне знищення. Воно рівносильне остаточній смерті, тому що після нього немає воскресіння. Тож вогонь символізує цілковите знищення» («El evangelio de Marcos. Análisis lingüístico y comentario exegético», том 2).
Кожен, хто знає, що Бог люблячий і справедливий, повинен побачити, наскільки розсудливо саме так розуміти вищезгадані слова Ісуса. Він не казав, що злі зазнаватимуть вічних мук. Натомість їх чекає цілковите знищення без надії на воскресіння.
[Примітки]
^ абз. 3 Найдостовірніші біблійні рукописи не містять віршів 44 і 46. Вчені визнають, що, ймовірно, ці два вірші були додані пізніше. Професор Арчібальд Робертсон пише: «У найстаріших і найкращих манускриптах немає цих двох віршів. Їх запозичили з західних і сирійських (візантійських) манускриптів. Ці вірші просто повторюють 48-й вірш. Тому у своїх перекладах ми випускаємо 44-й і 46-й вірші, яких немає в оригіналі».
^ абз. 5 «Вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній,— і стануть вони за гидоту для кожного тіла» (Ісаї 66:24).