Наслідуймо Ісуса, сміливо проповідуючи

«Ми... відважились звіщати вам Божу добру новину» (1 ФЕС. 2:2).

1. Чому добра новина про Царство така приваблива?

ЯК ЖЕ приємно чути хороші новини! А найліпша з усіх новин — це добра новина про Боже Царство. Вона запевняє нас, що прийде кінець стражданням, хворобам, болю, смутку і смерті. Добра новина відкриває шлях до вічного життя, виявляє намір Бога і показує, як нам розвинути з ним тісні взаємини. Саме про це Ісус розповідав людям. Здається, кожен мав би тішитися, почувши таку новину. Але, на жаль, це не так.

2. Поясніть Ісусові слова: «Я прийшов порізнити...»

² Ісус сказав своїм учням: «Не думайте, що я прийшов принести на землю мир; я прийшов принести не мир, а меч. Бо я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку — зі свекрухою. І ворогами людині стануть її ж домашні» (Матв. 10:34—36). Замість того щоб приймати добру новину, більшість людей відкидає її. Деякі люди вороже ставляться до тих, хто проголошує цю звістку, навіть якщо вони є членами їхньої сім’ї.

3. Що нам необхідно, аби проповідувати?

³ Ми розповідаємо ті самі істини, про які говорив Ісус, і люди реагують на нашу працю так, як багато хто за його днів. І це нас не дивує, адже Ісус сказав учням: «Раб не більший від свого  пана. Якщо переслідували мене, будуть переслідувати й вас» (Ів. 15:20). У багатьох місцевостях ми не відчуваємо прямої протидії, але стикаємося зі зневагою та байдужістю. Тому нам потрібно віри й мужності, щоб і далі сміливо проповідувати добру новину. (Прочитайте 2 Петра 1:5—8).

4. Чому Павлові слід було відважитись проповідувати?

⁴ Можливо, вам іноді нелегко свідчити або ви боїтесь якогось виду служіння. Тоді знайте, що так почуваєтесь не тільки ви. Апостол Павло був сміливим і безстрашним проповідником, який чудово знав правду. Все ж часом йому доводилось вести боротьбу з самим собою, щоб відважитись проповідувати. До християн у Фессалоніках Павло написав: «Спочатку ми зазнали страждань і наруги у Филипах, але з допомогою нашого Бога відважились звіщати вам Божу добру новину, ведучи при цьому велику боротьбу» (1 Фес. 2:2). У Филипах міські управителі висікли різками Павла та його товариша Силу, кинули їх до в’язниці і закували в колодки (Дії 16:16—24). Незважаючи на це, Павло і Сила відважилися й далі проповідувати. Як нам мати таку ж відвагу? Розгляньмо, завдяки чому служителі Бога в біблійні часи сміливо звіщали правду про Єгову, і довідаймось, як нам наслідувати їхній приклад.

Відвага допомагала зносити ворожість

5. Чому всім, хто хотів залишатися відданим Єгові, потрібна була мужність?

⁵ Найвидатніший приклад відваги і безстрашності, звісно, подав Ісус Христос. Та ще на зорі людської історії всім, хто хотів залишатися відданим Єгові, потрібна була мужність. Чому? Після бунту в Едемі Єгова передрік, що покладе ворожнечу між своїми служителями і служителями Сатани (Бут. 3:15). Ця ворожнеча невдовзі стала очевидною, коли праведного чоловіка Авеля вбив його брат. Пізніше ворожнеча була спрямована проти Еноха, іншого вірного служителя, який жив перед Потопом. Він пророкував, що Бог прийде з міріадами святих ангелів, щоб виконати суд над безбожним світом (Юди 14, 15). Безперечно, ця звістка не подобалась людям. Вони ненавиділи Еноха і, певно, вбили б цього чоловіка, якби Бог не забрав його життя. Яку ж мужність виявив Енох! (Бут. 5:21—24).

6. Чому Мойсею мусив виявляти сміливість, щоб говорити з фараоном?

⁶ Подумайте також про сміливість Мойсея. Він мужньо говорив з фараоном, правителем, якого вважали не просто посланцем богів, а самим богом, сином бога сонця Ра. Мабуть, він, як і інші фараони, боготворив власне зображення. Слово фараона було законом, він видавав укази. Могутній, зарозумілий і впертий, фараон не звик, аби йому говорили, що робити. А тут Мойсей, лагідний пастух, якого фараон не запрошував і не хотів бачити, неодноразово приходить до нього. І що передрікає Мойсей? Спустошливі кари. При цьому він каже, що фараон має відпустити з Єгипту кілька мільйонів своїх рабів! Чи Мойсею потрібна була сміливість? Авжеж! (Чис. 12:3; Євр. 11:27).

7, 8. а) З якими випробуваннями стикалися вірні Божі поклонники давнини? б) Що допомагало Божим служителям у дохристиянські часи виявляти сміливість і сприяти правдивому поклонінню?

⁷ Протягом наступних століть пророки та інші вірні служителі Бога продовжували з мужністю обстоювати правдиве поклоніння. Сатанинський світ був нещадним до них. Павло каже: «Їх каменували,  допитували, перепилювали; вони гинули від меча, блукали в овечих і козячих шкурах, зносячи нужду, лихо і знущання» (Євр. 11:37). Що допомагало тим відданим служителям Бога залишатися непохитними? У цьому розділі апостол спочатку згадує, як Авель, Авраам, Сарра та інші отримували силу, аби бути витривалими. Він говорить: «Ті люди... не дочекалися сповнення обітниць, а [зберігши віру] лише здалека побачили й прийняли їх» (Євр. 11:13). Без сумніву, такі пророки, як Ілля, Єремія та інші вірні служителі Бога, котрі жили до Христа і відважно обстоювали правдиве поклоніння, також залишалися стійкими, тому що постійно зосереджувалися на обіцянках Єгови (Тита 1:2).

⁸ Ті вірні Божі поклонники в дохристиянські часи чекали чудового майбутнього. Після воскресіння вони зрештою прийдуть до досконалості і стануть «вільним від неволі тління» завдяки священицькому служінню Христа Ісуса і його 144 000 співсвящеників (Рим. 8:21). Крім того, Єремію та інших відважних Божих служителів давнини зміцняло запевнення Єгови, яке відображене в обіцянці, даній Єремії: «Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати» (Єрем. 1:19). Якщо ми роздумуємо про обіцянки Бога стосовно майбутнього і про його запевнення захищати нас духовно, то теж зміцнюємось. (Прип. 2:7; прочитайте 2 Коринфян 4:17, 18).

Любов спонукувала Ісуса сміливо проповідувати

9, 10. Як Ісус виявив сміливість перед а) релігійними провідниками, б) загоном воїнів, в) первосвящеником і г) Пилатом?

⁹ Наш Взірець, Ісус, по-різному виявляв сміливість. Наприклад, хоча його ненавиділи люди, які мали владу і вплив, він ніколи не пом’якшував Божої звістки, щоб їм догодити. Ісус безстрашно викривав лицемірну праведність впливових релігійних провідників та їхні фальшиві вчення. Він прямо і чітко засуджував тих чоловіків. Якось Ісус сказав: «Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри! Ви нагадуєте побілені могили, які ззовні здаються дуже гарними, але всередині повні кісток мерців та всілякої нечисті. Так і ви ззовні здаєтеся праведними, а всередині повні лицемірства та беззаконня» (Матв. 23:27, 28).

¹⁰ Коли в Гефсиманському саду Ісуса оточив загін воїнів, він мужньо визнав, що є тим, кого вони шукають (Ів. 18:3—8). Пізніше Ісуса повели до Синедріону, де його допитав первосвященик. Ісус знав, що первосвященик шукав приводу вбити його, але безстрашно заявив, що є Христом і Божим Сином. Ісус сказав, що вони побачать, як він «сидітиме праворуч від Могутнього і йтиме з небесними хмарами» (Марка 14:53, 57—65). Після цього зв’язаний Ісус постав перед Пилатом, який міг звільнити його.  Однак Ісус нічого не відповідав на звинувачення проти себе (Марка 15:1—5). У всіх цих випадках йому потрібно було неабиякої мужності.

11. Як сміливість пов’язана з любов’ю?

¹¹ До Пилата Ісус промовив: «Я для того народився і прийшов у світ, щоб свідчити про правду» (Ів. 18:37). Єгова дав Ісусові доручення проповідувати добру новину, і він з радістю це робив, оскільки любив свого небесного Батька (Луки 4:18, 19). До того ж Ісус любив людей. Він розумів їхнє нелегке життя. Подібно й ми глибоко любимо Єгову та ближніх і тому сміливо й мужньо проповідуємо (Матв. 22:36—40).

Святий дух допомагає нам сміливо проповідувати

12. Що принесло радість раннім учням?

¹² У подальші тижні після Ісусової смерті учні раділи, бо бачили, як під керівництвом Єгови до них приєднувалися нові учні. Лише за один день охрестилось аж три тисячі юдеїв і прозелітів, які прийшли в Єрусалим з багатьох місцевостей, щоб відсвяткувати П’ятидесятницю. Мабуть, усі в місті говорили про те, що сталося. Біблія повідомляє, що «кожну душу охопив страх. Що ж до апостолів, то вони виконували багато чуд та знаків» (Дії 2:41, 43).

13. Чому брати молилися про сміливість і як Бог відповів на їхню молитву?

¹³ Розлючені релігійні провідники арештували Петра та Івана, тримали їх під вартою цілу ніч і наказали їм не навчати про Ісуса. Після звільнення обидва апостоли пішли до братів і розповіли про те, що сталося. Вони всі почали молитися, щоб знести протидію, кажучи: «Єгово... зроби так, щоб раби твої і далі говорили твоє слово з повною сміливістю». Чи була почута їхня молитва? «Всі до одного сповнились святим духом та почали говорити Боже слово сміливо» (Дії 4:24—31).

14. Як святий дух допомагає нам проповідувати?

¹⁴ Зверніть увагу, що саме могутній святий дух Єгови допоміг учням безстрашно проповідувати Боже слово. Щоб розказувати біблійну звістку іншим, навіть противникам правди, необхідно мужності. Ця риса не залежить від нас, а від сили Єгови. Він охоче дає святий дух, якщо ми просимо в нього допомоги. Завдяки Божому духу ми теж можемо відважно долати будь-яке випробування. (Прочитайте Псалом 138:3).

Сьогодні християни проповідують зі сміливістю

15. Як правда розділює людей сьогодні?

¹⁵ У наші дні, як і в минулому, правда продовжує розділювати людей. Дехто схвально її приймає, інші ж не розуміють і не визнають правдивого поклоніння. Як і передрікав Ісус, деякі люди осуджують, висміюють і навіть ненавидять нас (Матв. 10:22). Іноді ми стаємо мішенню дезінформації та злісної пропаганди в мас-медіа (Пс. 109:1—3). Все ж народ Єгови по цілій землі сміливо проголошує добру новину.

16. Який приклад показує, що сміливість може змінити погляд тих, кому ми проповідуємо?

¹⁶ Наша сміливість може спонукати людей змінювати свій погляд на звістку про Царство. Ось що розповідає сестра з Киргизстану: «Якось у проповідуванні один господар сказав мені: “Я вірю в Бога, але не в християнського. Якщо ви прийдете до мого дому ще раз, я спущу на вас пса!” Позаду нього на ланцюгу був великий бульдог. Однак під час кампанії розповсюдження буклета “Вісті Царства” № 37 за назвою “Кінець фальшивої релігії вже близько!” я вирішила  зайти в цей будинок, сподіваючись, що порозмовляю з іншими мешканцями. Проте двері відчинив той самий чоловік. Я швидко помолилася до Єгови і потім сказала: “Доброго дня! Я пам’ятаю нашу розмову три дні тому і також пам’ятаю вашого собаку. Але я не могла оминути ваш дім, тому що, як і ви, вірю в єдиного правдивого Бога. Він незабаром покладе край релігіям, які зневажають його. Ви більше зможете довідатись про це, прочитавши буклет”. На моє здивування, чоловік узяв “Вісті Царства”. Потім я пішла до іншого будинку. Через кілька хвилин той чоловік біг за мною з “Вістями Царства” в руках. “Я прочитав це,— сказав він.— Що мені треба робити, щоб не зазнати Божого гніву?”» З чоловіком було розпочато вивчення, і він став приходити на християнські зібрання.

17. Як сміливість сестри зміцнила зацікавлену, в якої був страх перед людьми?

¹⁷ Крім того, наша сміливість заохочує інших бути відважними. У Росії одна сестра запропонувала журнал пасажиру в автобусі. Він схопився зі свого місця, відібрав у сестри журнал, зім’яв його і жбурнув на підлогу. Голосно лаючись, чоловік вимагав у неї адресу і заборонив їй проповідувати в селі. Сестра попросила допомоги в Єгови і пригадала собі Ісусові слова: «Не бійтеся тих, хто вбиває тіло» (Матв. 10:28). Вона підвелась і спокійно сказала чоловікові: «Я не дам вам своєї адреси і не припиню проповідувати в селі». Потім вийшла з автобуса. Сестра не знала, що в автобусі їхала її зацікавлена. Та жінка через страх перед людьми перестала відвідувати християнські зібрання. Але, побачивши сміливість нашої сестри, вона вирішила, що знову почне приходити на зібрання.

18. Що допоможе вам проповідувати сміливо, як це робив Ісус?

¹⁸ У цьому відчуженому від Бога світі необхідно сміливості, щоб проповідувати так, як Ісус. Що вам у цьому допоможе? Зосереджуйте свій погляд на майбутньому. Поглиблюйте любов до Бога та ближніх. Просіть в Єгови мужності. Завжди пам’ятайте, що ви не одні, а з вами Ісус (Матв. 28:20). Вас зміцнюватиме святий дух. Єгова буде благословляти вас і підтримувати. Тому сміливо говоріть: «Єгова — мій помічник; я не буду боятися. Що зробить мені людина?» (Євр. 13:6).

Як би ви відповіли?

• Чому Божим служителям потрібна відважність?

• Чого ми вчимося про те, як бути сміливими, від...

вірних служителів у дохристиянські часи?

Ісуса Христа?

ранніх християн?

сучасних одновірців?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 21]

Ісус безстрашно викривав релігійних провідників

[Ілюстрація на сторінці 23]

Єгова дає нам сміливість, щоб проповідувати