Поводьтеся ввічливо як Божі служителі

«Наслідуйте Бога» (ЕФ. 5:1).

1, 2. а) Чому важливо мати добрі манери? б) Що ми розглянемо в цій статті?

ФАХІВЕЦЬ з питань етикету Сью Фокс про ввічливість написала: «Добрі манери або є, або їх немає. Ввічливість завжди йде на благо людині». Коли люди мають звичку поводитися люб’язно, в них менше проблем з іншими або й взагалі немає. А ось погане ставлення до інших призводить до неприємностей, конфліктів і образ.

² Добрі манери притаманні правдивим християнам. Усе ж нам потрібно остерігатися неввічливості, яка поширена в сьогоднішньому світі. Подивімось, як застосування біблійних принципів, пов’язаних з манерами, захищає нас і приваблює людей до чистого поклоніння.  Аби зрозуміти, що́ означає виявляти добрі манери, розгляньмо приклад Бога Єгови і його Сина.

Єгова і його Син подають приклад ввічливості

3. Як Бог Єгова подає приклад ввічливості?

³ Бог Єгова є досконалим прикладом ввічливості. Попри своє високе становище Володар усесвіту ставиться до людей з добротою і повагою. Звертаючись до Авраама, а згодом і до Мойсея, Єгова вжив єврейське слово, що часто перекладається як «будь ласка» (Бут. 13:14; Вих. 4:6, НС). Якщо служителі Єгови скоюють гріх, Бог «щедрий і милосердний, довготерпеливий і багатомилостивий, і справедливий» (Пс. 86:15). Він зовсім не такий, як люди, котрі вибухають гнівом, коли інші не виправдовують їхніх сподівань.

4. Як наслідувати Єгову, коли до нас хтось звертається?

⁴ Хороші манери Бога видно і в тому, як він слухає людей. Коли Авраам ставив Єгові запитання про мешканців Содома, Він терпеливо відповідав на кожне з них (Бут. 18:23—32). Бог не вважав розмову з Авраамом даремною тратою часу. Єгова слухає молитви своїх поклонників і благання розкаяних грішників. (Прочитайте Псалом 51:13, 19). Хіба нам не треба наслідувати Єгову, уважно слухаючи інших?

5. Яким чином ми поліпшимо наші стосунки з людьми, наслідуючи ввічливість Ісуса?

⁵ Ісус Христос навчився у свого Батька багато чого, зокрема ввічливості. Іноді служіння забирало в Ісуса чимало часу і сил, але він завжди залишався терпеливим і ласкавим. Ісус постійно хотів і був готовий допомогти прокаженим, сліпим, які просили милостиню, та іншим нужденним. Він не ігнорував їх, хоча вони, можливо, й приходили не в найзручніший для нього час. Щоб допомагати знедоленим, Ісус нерідко відкладав усе. Особливо уважним він був до тих, хто вірив у нього (Марка 5:30—34; Луки 18:35—41). Будучи християнами, ми йдемо слідами Ісуса — поводимося лагідно і допомагаємо іншим. Таку поведінку помічають наші родичі, сусіди та інші люди. Крім того, вона несе хвалу Єгові і робить нас щасливими.

6. Який приклад сердечності і люб’язності подав Ісус?

⁶ Також Ісус виявляв до людей повагу, звертаючись до них по імені. Чи юдейські релігійні провідники обходилися так з іншими? Ні. Вони вважали людей, котрі не знали Закону, «проклятими» і ставилися до них як до проклятих (Ів. 7:49). Але цього не можна сказати про Божого Сина. Ісус називав по імені Марту, Марію, Закхея та ще багатьох осіб (Луки 10:41, 42; 19:5). Сьогодні форма звертання до людей залежить від особливостей культури й обставин, але служителі Єгови завжди поводяться з іншими люб’язно *. Християни не ділять людей на групи і виявляють належну повагу як до одновірців, так і до інших людей. (Прочитайте Якова 2:1—4).

7. Як біблійні принципи допомагають нам бути ввічливими до всіх людей?

⁷ Бог і його Син люб’язно ставляться до людей з усіх народів та етнічних груп і цим показують свою повагу до них і приваблюють схильних до правди осіб. Звичайно, хороші манери в різних місцевостях різняться. Отож ми не дотримуємося жорстких правил у цьому питанні. Натомість стараємося застосовувати біблійні принципи, які допомагають нам виявляти гнучкість і поважати гідність усіх людей. Розгляньмо, як  ввічливе ставлення до інших приносить хороші плоди в служінні.

Вітайте людей і спілкуйтеся з ними

8, 9. а) Які звички можуть свідчити про погані манери? б) Чому в ставленні до людей слід зважати на Ісусові слова, записані в Матвія 5:47?

⁸ Через теперішній шалений темп життя люди в багатьох місцевостях часто не вітаються одні з одними. Звісно, ні від кого не очікується, що він говоритиме з кожним перехожим на залюднених вулицях. Проте в багатьох ситуаціях доречно і бажано вітатися з людьми. Чи в тебе є така звичка? Чи, може, ти нерідко проходиш мимо людей, не посміхаючись і не кажучи ні слова? Часом у людини може розвинутись звичка, яка свідчить про невихованість.

⁹ Ісус дав нам таке застереження: «І якщо вітаєте тільки своїх братів, то хіба робите щось надзвичайне? Хіба люди з інших народів не роблять так само?» (Матв. 5:47). Стосовно цього питання Дональд Вайс написав: «Люди ображаються, коли їх ігнорують. І це природно, адже немає жодних підстав когось ігнорувати. Порада проста: вітайтеся з людьми і спілкуйтеся з ними». Якщо ми не дозволимо відчуженості і недружелюбності впливати на наше спілкування з іншими, то пожнемо чудові плоди.

10. Як добра поведінка сприяє хорошим результатам у служінні? (Дивіться інформацію в рамці  «Найперше усміхніться»).

¹⁰ Ось приклад християнської пари, Тома і Керол, що живуть у великому місті Північної Америки. Вони вирішили заводити невимушені розмови з людьми під час служіння. Як їм це вдається? Посилаючись на Якова 3:18, Том каже: «Ми намагаємося бути дружніми і поводитися з людьми миролюбно. Ми підходимо до людей, які пораються біля дому або працюють у цьому районі, усміхаємось, а потім вітаємося з ними. Ми говоримо про те, що їх цікавить,— про їхніх дітей, їхніх собак, про їхні домівки і роботу. Нерідко вони починають сприймати нас як друзів». А Керол додає:  «Згодом ми знайомимося з ними і коротко розповідаємо, чим займаємось. Зрештою, ми даємо їм свідчення». Том і Керол заслужили довіру в багатьох мешканців міста. Чимало з них погодилися взяти біблійні публікації, а декілька осіб зацікавились правдою.

Будьте ввічливими в напружених ситуаціях

11, 12. Чому під час проповідування нас не має дивувати неввічливе ставлення людей і як на це реагувати?

¹¹ Іноді, проповідуючи добру новину, ми стикаємося з невихованістю людей. Нас це не дивує, оскільки Христос Ісус попередив учнів: «Якщо переслідували мене, будуть переслідувати й вас» (Ів. 15:20). Але коли ми будемо в служінні віддавати тією ж монетою, то не матимемо успіху. Як же нам реагувати? Апостол Петро написав: «У своїх серцях освячуйте Христа як Господа і завжди будьте готовими виступити на захист своєї надії перед кожним, хто вимагатиме її обґрунтування. Тільки робіть це з лагідністю та глибокою повагою» (1 Пет. 3:15). Наша ввічливість, тобто лагідна і ґречна відповідь, може зм’якшити серце тих, хто нас ображає (Тита 2:7, 8).

¹² Чи можливо відповідати на злісні обвинувачення так, щоб це подобалося Богові? Звичайно. Павло радив: «Нехай ваше слово завжди буде люб’язне, приправлене сіллю, щоб у розмові з будь-ким ви знали, як відповідати» (Кол. 4:6). Якщо візьмемо собі за звичку поводитися ввічливо в сім’ї, у школі, на роботі, в зборі і з сусідами, то зможемо належно, як християни, реагувати на образи й насмішки. (Прочитайте Римлян 12:17—21).

13. Наведіть приклад, з якого видно, що ввічливість пом’якшує серце противників.

¹³ Хороші манери в напружених ситуаціях винагороджуються. Наприклад, в Японії з одного Свідка насміхався хазяїн і його гість. Брат ввічливо завершив розмову і пішов далі. Продовжуючи проповідувати в території, він помітив, що гість стоїть неподалік і спостерігає за ним. Коли брат підійшов до чоловіка,  той промовив: «Мені шкода, що все так сталось. Хоча ми сказали вам неприємні речі, але ви й далі усміхаєтесь. Що мені робити, аби поводитися так, як ви?» Перед тим чоловік втратив роботу і в нього померла мама, тому життя здавалося йому похмурим. Свідок запропонував чоловікові вивчення Біблії. Той погодився і невдовзі вже вивчав двічі на тиждень.

Як вчитися ввічливості

14, 15. Як служителі Єгови в біблійні часи виховували своїх дітей?

¹⁴ Побожні батьки в біблійні часи дбали про те, щоб навчати своїх дітей основних правил поведінки. Прочитайте Буття 22:7 і подумайте про люб’язне спілкування між Авраамом та його сином Ісаком. Батьківське виховання добре вплинуло і на Йосипа. Коли його було ув’язнено, він ввічливо ставився навіть до співв’язнів (Бут. 40:8, 14). Йосипові слова до фараона свідчать, що він знав, як звертатися також до високопоставлених осіб (Бут. 41:16, 33, 34).

¹⁵ В одній з Десятьох заповідей, даних Ізраїлевим синам, говориться: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12). Приміром, діти шанували своїх батьків, належно поводячись удома. Їфтахова дочка виявила глибоку повагу до батька, коли виконала його обіцянку в дуже складній ситуації (Суд. 11:35—40).

16—18. а) Як навчати своїх дітей добрих манер? б) Яку користь приносить хороше виховання?

¹⁶ Не варто недооцінювати, наскільки важливо прищеплювати дітям хороші манери. Щоб добре поводитись у зрілому віці, дітям потрібно навчитися вітатись з гостями, відповідати на телефонні дзвінки і дотримуватися хороших манер за столом. Їм необхідно пояснювати, чому слід притримувати для когось двері, ставитися по-доброму до старших та хворих і пропонувати допомогу тим, хто несе важкі сумки. Діти повинні розуміти, що дуже важливо щиро говорити «будь ласка», «дякую», «прошу», «дозвольте допомогти» і «вибачте».

¹⁷ Навчати дітей ввічливості неважко. Найкращий спосіб — подавати хороший приклад. Курт, якому 25 років, розповідає, як він і його три брати навчилися бути ввічливими: «Ми спостерігали, як лагідно розмовляють мама й тато і як  вони терпеливо та уважно ставляться до інших. У Залі Царства я з татом підходив до літніх братів та сестер, і ми спілкувалися з ними до і після зібрання. Я чув, як тато вітається, і бачив його повагу до братів і сестер». Курт далі каже: «З часом я перейняв його манери. Відтоді я стараюся завжди ввічливо обходитися з людьми. І це не тому, що я мушу так робити, а тому, що я цього хочу».

¹⁸ Якими стають діти, якщо батьки прищеплюють їм добрі манери? Діти вчаться зав’язувати дружбу і зберігати мир з людьми. Їм буде легко ладити з роботодавцями і співпрацівниками. Крім того, виховані та порядні діти принесуть своїм батькам радість і задоволення. (Прочитайте Приповістей 23:24, 25).

Важливість хороших манер

19, 20. Чому нам треба наслідувати нашого ласкавого Бога і його Сина?

¹⁹ «Наслідуйте Бога як улюблені діти»,— написав Павло (Еф. 5:1). Щоб наслідувати Бога Єгову і його Сина, треба застосовувати біблійні принципи, наприклад ті, які ми розглянули в цій статті. Тоді ми не будемо поводитися ввічливо лише для того, щоб підлеститись до високопоставлених осіб чи отримати матеріальну вигоду (Юди 16).

²⁰ В останні дні свого безбожного правління Сатана прагне стерти правила хорошої поведінки, які встановив Єгова. Але Дияволу не вдасться перешкодити правдивим християнам дотримуватися добрих манер. Нехай кожен з нас твердо вирішить наслідувати приклад ласкавого Бога і його Сина. Тоді в мові й поведінці ми завжди відрізнятимемось від невихованих людей. Ми зможемо нести славу імені Єгови, нашого ввічливого Бога, і приваблювати щирих людей до правдивого поклоніння.

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

• Чого ми вчимося в Єгови та його Сина про хороші манери?

• Чому щире привітання з людьми йде нам на благо?

• Як ввічливість приносить у служінні чудові плоди?

• Яку роль відіграють батьки в прищепленні дітям добрих манер?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 27]

 Найперше усміхніться

Багато хто не наважується почати розмову з незнайомими людьми. Проте Свідки Єгови з любові до Бога і до ближніх наполегливо докладають зусиль і вчаться спілкуватися з іншими, щоб ділитися з ними біблійними істинами. Що допоможе вам поліпшитись у цьому?

Важливий принцип міститься у Филип’ян 2:4: «Дбайте не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших». Подумайте ось над чим. Якщо ви раніше не зустрічали якоїсь людини, для неї ви є незнайомцем. Що допоможе вам завести з нею розмову? Щира усмішка і дружнє привітання. Але варто взяти до уваги ще щось.

Намагаючись заговорити з людиною, ви, ймовірно, перервете хід її думок. Коли завести розмову на тему, що цікавить вас, незважаючи на інтереси людини, вона, можливо, не відгукнеться схвально. Тому, якщо ви здогадуєтесь, про що може думати людина, було б мудро почати бесіду саме з цього. Так зробив Ісус, зустрівши жінку біля колодязя в Самарії (Ів. 4:7—26). Вона, певно, думала про те, як набрати води. Ісус почав говорити з нею про воду і потім перевів розмову на відсвіжну духовну тему.

[Ілюстрації на сторінці 26]

Привітне ставлення до людей дає нагоду для хорошого свідчення

[Ілюстрація на сторінці 28]

Добрі манери завжди доречні