Одна отара й один пастир

«Ви, що пішли вслід за мною, також сядете на дванадцятьох престолах і будете судити дванадцять племен Ізраїля» (МАТВ. 19:28).

1. Як Єгова ставився до Авраамових нащадків і чому це не означає, що він повністю знехтував іншими народами?

ЄГОВА любив Авраама, тож виявив віддану любов і до його нащадків. Понад 15 століть він вважав ізраїльський народ, який походив від Авраама, «вибраним народом [«своєю цінною власністю», НС]». (Прочитайте Повторення Закону 7:6). Чи це означало, що Єгова повністю знехтував іншими народами? Ні. Увесь той час неізраїльтяни, які хотіли поклонятись Єгові, могли приєднуватися до його особливого народу. Ці навернені, або прозеліти, вважалися членами народу, і до них ставились як до братів (Лев. 19:33, 34). Вони мали дотримуватися всіх законів Єгови (Лев. 24:22).

2. Які приголомшливі слова сказав Ісус і які питання виникають?

² А втім, Ісус сказав євреям свого часу такі приголомшливі слова: «Царство Боже буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди царства» (Матв. 21:43). Хто мав входити до нового народу? І як нас стосується ця зміна?

Новий народ

3, 4. а) Як апостол Петро чітко вказав на новий народ? б) Хто входить до цього народу?

³ Апостол Петро чітко вказав на цей новий народ. Він написав до одновірців: «Ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти” того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла» (1 Пет. 2:9). Згідно з передреченням, буквальні євреї, які прийняли Ісуса як Месію, були першими членами нового народу (Дан. 9:27а; Матв. 10:6). Потім до цього народу долучилось і чимало неізраїльтян, оскільки Петро далі сказав: «Ви не були народом, а тепер ви Божий народ» (1 Пет. 2:10).

⁴ До кого тут звертається Петро? На початку листа він писав: «[Бог] народив нас знову, давши через воскресіння Ісуса Христа з мертвих живу надію, а також спадщину нетлінну, неопоганену й нев’янучу. Вона зберігається в небі для вас» (1 Пет. 1:3, 4). Отож до цього нового народу входять помазані християни, які мають небесну надію. Вони є «Ізраїлем Божим» (Гал. 6:16). У видінні апостол Іван побачив, що цих духовних ізраїльтян буде 144 000. Вони «куплені з-поміж людей як перші плоди для Бога та Агнця», щоб служити «священиками... і царювати з [Ісусом] тисячу років» (Об’яв. 5:10; 7:4; 14:1, 4; 20:6; Як. 1:18).

Кого ще представляв Ізраїль?

5. а) Кого стосується вираз «Ізраїль Божий»? б) Чому слово «Ізраїль» не завжди має вузьке значення?

⁵ Зрозуміло, що записаний у Галатів 6:16 вислів «Ізраїль Божий» стосується лише помазанців. Але чи Єгова іноді говорить про ізраїльський народ у символічному значенні, вказуючи не тільки на помазанців, а й на інших християн? Відповідь можна знайти в Ісусових словах до вірних апостолів: «Я укладаю з вами угоду про царство, як і мій Батько уклав угоду зі мною, щоб ви їли та пили за моїм столом у царстві моєму й  сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля» (Луки 22:28—30). Це відбуватиметься під час «відтворення», або періоду відновлення, під Тисячолітнім правлінням Христа. (Прочитайте Матвія 19:28).

6, 7. Кого стосується вислів «дванадцять племен Ізраїля» в Матвія 19:28 і Луки 22:30?

⁶ Упродовж Тисячолітнього правління 144 000 будуть служити небесними царями, священиками і суддями (Об’яв. 20:4). Кого вони судитимуть і над ким правитимуть? У Матвія 19:28 і Луки 22:30 сказано, що ці помазанці будуть судити «дванадцять племен Ізраїля». Кого в цьому контексті зображають «дванадцять племен Ізраїля»? Всіх тих, хто має земну надію,— тих, хто вірить в Ісусову жертву, але не належить до царської групи священиків. (Священицьке плем’я Левія не входило до дванадцяти племен буквального Ізраїля). Особи, пророчо зображені в даному контексті дванадцятьма племенами Ізраїля,— це ті, хто черпатиме духовні благословення зі священицького служіння 144 000. Вони не належать до священиків, але отримують з цієї угоди користь і теж є служителями Бога, яких він любить і схвалює. Тому їх доречно порівняно до Божого народу в давнину.

⁷ Після того як апостол Іван побачив 144 000 духовних ізраїльтян, яким ще до великого лиха було назавжди поставлено печатки, перед ним у видінні з’явився також незліченний «великий натовп», що складався «з усіх націй» (Об’яв. 7:9). Ці люди переживуть велике лихо і житимуть під час Тисячолітнього правління Христа. Там до них приєднаються мільярди воскреслих (Ів. 5:28, 29; Об’яв. 20:13). Усі вони утворюватимуть символічні «дванадцять племен Ізраїля», які судитиме Ісус і його 144 000 співправителів (Дії 17:31; 24:15; Об’яв. 20:12).

8. Як події в щорічний день Окуплення пророчо вказували на зв’язок між 144 000 і рештою людства?

⁸ На цей зв’язок між 144 000 і рештою людства пророчо вказували події щорічного дня Окуплення (Лев. 16:6—10). Первосвященик мусив принести бичка в жертву за гріх насамперед за «себе та свій дім». Отже, жертва Ісуса насамперед стосується «дому» його співсвящеників, які разом з ним служитимуть у небі. Крім того, в день Окуплення жертвували двох козлів за гріхи інших ізраїльтян. З огляду на те що священицьке плем’я пророчо вказує на 144 000, решта Ізраїля зображає всіх людей з земною надією. Це свідчить, що вираз «дванадцять племен Ізраїля», який міститься в Матвія 19:28, стосується не зачатих духом співсвящеників Ісуса, а всіх, хто вірить у його жертву *.

9. Кого в Єзекіїлевому видінні храму представляють священики, а кого — інші ізраїльтяни?

 ⁹ Розгляньмо ще один приклад. Пророк Єзекіїль отримав грандіозне видіння храму Єгови (Єзек., розд. 44—48). У цьому видінні священики служили в храмі: навчали інших й отримували Божі поради та настанови для народу (Єзек. 44:23—31). Відповідно до того ж видіння члени різних племен приходили поклонятися Богові і складати жертви (Єзек. 45:16, 17). Таким чином, у цьому контексті священики представляють помазанців, а ізраїльтяни з несвященицьких племен — людей з земною надією. Видіння засвідчує, що обидві групи злагоджено співпрацюють і при цьому священицька група бере провід у чистому поклонінні.

10, 11. а) Сповнення яких Ісусових слів зміцнює нашу віру? б) Яке питання виникає щодо інших овець?

¹⁰ Ісус говорив про «інших овець», котрі не мали належати до тієї «кошари», до якої належала «мала отара» його помазаних послідовників (Ів. 10:16; Луки 12:32). Він сказав: «Я повинен привести також їх. Тоді всі слухатимуться мого голосу, і буде отара одна й один пастир». Як же зміцнює нашу віру те, що ми бачимо сповнення цих слів! Дві групи діють об’єднано — мала група помазанців і великий натовп інших овець. (Прочитайте Захарія 8:23). Хоча інші вівці не служать на внутрішньому подвір’ї символічного храму, вони поклоняються Богові на зовнішньому подвір’ї.

¹¹ Як бачимо, Єгова іноді послуговується несвященицькими племенами стародавнього Ізраїля, щоб зобразити інших овець. Чи люди з земною надією повинні споживати від символів на Спомині? Розгляньмо відповідь на це питання.

Нова угода

12. Який новий устрій передрік Єгова?

¹² Єгова передрік новий устрій для свого народу, коли промовив: «Це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля... Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом» (Єрем. 31:31—33). Завдяки цій новій угоді обіцянка Єгови Авраамові повинна була мати славне і багатовікове сповнення. (Прочитайте Буття 22:18).

13, 14. а) Хто є учасниками нової угоди? б) Які люди черпають користь з нової угоди і як вони «тримаються міцно» її?

¹³ У ніч перед своєю смертю Ісус говорив про нову угоду: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, що проллється за вас» (Луки 22:20; 1 Кор. 11:25). Чи всі християни залучені до нової  угоди? Ні. Лише деякі християни є учасниками нової угоди, включаючи апостолів, котрі пили з чаші того вечора *. Ісус уклав зі своїми учнями ще й іншу угоду, щоб вони царювали разом з ним (Луки 22:28—30). Тому вони будуть мати частку з Ісусом у його Царстві (Луки 22:15, 16).

¹⁴ А що сказати про тих, хто житиме на землі під правлінням Царства? Вони є тими, хто черпає користь з нової угоди (Гал. 3:8, 9). Хоча ці люди не учасники угоди, вони «тримаються міцно» її, виконуючи зазначені в ній вимоги. Пророк Ісая передрік: «Чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім’я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту [«моєї угоди», НС],— їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї». Потім Єгова сказав: «Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів» (Ісаї 56:6, 7).

Хто може споживати від символів?

15, 16. а) З чим апостол Павло пов’язав нову угоду? б) Чому люди з земною надією не можуть споживати від символів на Спомині?

¹⁵ Ті, хто залучений до нової угоди, «сміливо входять у святе місце». (Прочитайте Євреїв 10:15—20). Вони мають «отримати непохитне царство» (Євр. 12:28). Тому лише особи, які будуть царями і священиками в небі з Ісусом Христом, можуть пити з «чаші», що означає нову угоду. Ці учасники нової угоди належать до символічної нареченої Агнця (2 Кор. 11:2; Об’яв. 21:2, 9). Усі інші люди, які присутні на щорічному відзначенні Спомину, шанобливо спостерігають за подією і не приймають від символів.

¹⁶ До того ж Павло допомагає нам зрозуміти, чому люди з земною надією не споживають від символів на Спомині. Він сказав помазанцям: «Щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу, то проголошуєте смерть Господа, аж до його приходу» (1 Кор. 11:26). Коли відбудеться «прихід» Господа? Тоді, коли він візьме останнього з членів помазаної нареченої до небесної оселі (Ів. 14:2, 3). Зрозуміло, що Господня вечеря не буде відзначатися безконечно. «Позосталі» з насіння жінки, які все ще перебувають на землі, і далі споживатимуть від символів на цій вечері, поки всі вони не отримають небесної нагороди (Об’яв. 12:17). Однак якби ті, хто вічно житиме на землі, могли приймати від символів на Спомині, то він мав би продовжуватись повік.

«Вони будуть моїм народом»

17, 18. Як сповнюється пророцтво з Єзекіїля 37:26, 27?

¹⁷ Єгова передрік єдність свого народу так: «Складу з ними заповіта миру,— це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед  них на віки! І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом [«вони будуть моїм народом», Хом.]» (Єзек. 37:26, 27).

¹⁸ Усі Божі служителі мають унікальну можливість черпати блага зі сповнення цієї дивовижної обіцянки, угоди про мир у християнському братстві. Дійсно, Єгова гарантує мир всім вірним служителям. Вони приносять рясний плід Божого духу. «Святиня» Бога, яка в даному випадку є символом чистого поклоніння християн, міститься серед них. Вони справді його народ, бо цілковито полишили ідолопоклонство і поклоняються єдиному Богу, Єгові.

19, 20. Хто належить до тих, кого Єгова називає «мій народ», і що уможливлює нова угода?

¹⁹ Наскільки ж підбадьорливо бачити пророковане об’єднання обох груп! Дедалі численніший великий натовп не має небесної надії, але ці люди пишаються, що співпрацюють з тими, хто її має. Вони міцно тримаються Ізраїля Божого і так належать до тих, кого Єгова називає «мій народ». На них сповнюється пророцтво: «Дня того прилучаться люди численні до Господа, “і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе”» (Зах. 2:15; 8:21; прочитайте Ісаї 65:22; Об’явлення 21:3, 4).

²⁰ Єгова здійснює все це на основі нової угоди. Мільйони символічних чужинців увійшли до схваленого Єговою народу (Мих. 4:1—5). Вони рішуче постановили й далі міцно триматись угоди, втішаючись пов’язаними з нею благословеннями і додержуючись її вимог (Ісаї 56:6, 7). Так ці служителі разом з Ізраїлем Божим мають постійний і непорушний мир. Насолоджуйтесь і ви цими благословеннями тепер та всю вічність!

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

• Хто належить до «дванадцяти племен Ізраїля», яких судитимуть 144 000?

• Як нова угода стосується помазанців та інших овець?

• Чи можуть всі християни приймати від символів на Спомині?

• Яка єдність була передречена на теперішній час?

[Запитання для вивчення]

[Діаграма/Ілюстрації на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Багато людей тепер служить з Ізраїлем Божим

1950 | 373 430

1970 | 1 483 430

1990 | 4 017 213

2009 | 7 313 173