Будьмо сприйнятливими до запитань Єгови
Будьмо сприйнятливими до запитань Єгови
БІБЛІЯ містить сотні запитань, які торкаються наших найглибших почуттів. Сам Бог Єгова використовує запитання, щоб навчати людей важливих істин. Приміром, Єгова поставив кілька питань Каїнові, коли застерігав його від згубного шляху (Бут. 4:6, 7). В інших випадках Богові було достатньо єдиного запитання, щоб спонукати когось до добрих вчинків. Почувши запитання Єгови: «Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?» — пророк Ісая відповів: «Ось я,— пошли Ти мене!» (Ісаї 6:8).
Ісус, Великий Учитель, також вміло послуговувався запитаннями. У Євангеліях записано понад 280 його питань. Іноді Ісус щось запитував, аби змусити своїх противників замовкнути, але здебільшого він хотів досягти сердець слухачів, спонукуючи їх роздумувати над стосунками з Богом (Матв. 22:41—46; Ів. 14:9, 10). Апостол Павло, який написав 14 книг Християнських Грецьких Писань, так само ставив логічні питання (Рим. 10:13—15). Наприклад, його Лист до римлян містить безліч запитань. Павлові питання заохочують читачів цінувати «глибину Божого багатства, і мудрості, і знання» (Рим. 11:33).
Одні запитання вимагають словесної відповіді, інші спонукують до глибоких роздумів. У Євангеліях записано, наскільки часто Ісус запитував про щось співрозмовників, аби спонукати їх до роздумів. Якось Ісус попередив учнів: «Стережіться фарисейської та Іродової закваски», маючи на увазі лицемірні і фальшиві вчення противників правди (Марка 8:15; Матв. 16:12). Ісусові учні не зрозуміли його слів і подумали, що не взяли хліба. Зверніть увагу на запитання Ісуса в подальшій короткій розмові з учнями. «Він звернувся до них: “Чому сперечаєтесь, що не маєте хліба? Невже ви ще й досі не збагнули того, що я мав на увазі? Невже ваші серця нездатні це зрозуміти? «Маючи очі, не бачите? Маючи вуха, не чуєте?»... Невже ви й досі нічого не розумієте?”» Ісусові запитання для роздумів спонукували учнів розмірковувати над справжнім значенням його слів (Марка 8:16—21).
«Я буду питати тебе»
Бог Єгова використав запитання, щоб виправити мислення Йова. Неодноразово запитуючи свого служителя про щось, Єгова показав, наскільки той незначний у порівнянні з Творцем (Йова, розділи 38—41). Чи Єгова очікував, що на кожне питання Йов відповідатиме вголос? Схоже, що ні. Запитання для роздумів, наприклад, «де ти був, коли землю основував Я?» — очевидно, глибоко торкнулися мислення і почуттів Йова. Після кількох таких запитань Йов не міг промовити й слова. Він просто сказав: «Оце я знікчемнів,— що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої» (Йова 38:4; 40:4). Йов зрозумів, у чому справа, і виявив смирення. Але Єгова не просто подав Йовові урок смирення. Змінилось також його мислення. Подивімось як.
Хоча Йов був «мужем... невинним та праведним», іноді його слова свідчили про помилкові погляди. Це відзначив Елігу, коли докоряв Йову «за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога» (Йова 1:8; 32:2; 33:8—12). Таким чином запитання Єгови виправили і Йовове розуміння справи. Промовляючи з бурі до свого служителя, Бог сказав: «Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи-но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни» (Йова 38:1—3). Потім за допомогою запитань Єгова звернув увагу на свою безмежну мудрість і силу, які видно в чудесному твориві. Таке навчання допомогло Йову, як ніколи раніше, довіряти справедливості Єгови і способу його дій. Яка ж неймовірна честь випала Йову! Сам Всемогутній Бог ставив йому запитання.
Як нам бути сприйнятливими до запитань Єгови
А що сказати про нас? Чи ми теж маємо пожиток із запитань, які містяться в Біблії? Так. Якщо ми задумаємось над ними, то отримаємо рясні духовні благословення. Записані в Божому Слові проникливі запитання роблять його ще дієвішим. Справді, «слово Бога... справляє могутній вплив... і спроможне розрізняти думки та наміри серця» (Євр. 4:12). Але щоб черпати якомога більше добра, нам слід сприймати ці запитання так, наче Єгова питає нас особисто (Рим. 15:4). Розгляньмо кілька прикладів.
«Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» (Бут. 18:25). Авраам поставив це риторичне питання, коли Бог Єгова судив Содом і Гоморру. Авраам вважав немислимим, щоб Єгова вчинив несправедливо — покарав смертю і злих, і праведних. Запитання Авраама свідчить про його глибоку віру в праведність Єгови.
Сьогодні дехто любить робити припущення щодо майбутніх присудів Єгови, скажімо, хто переживе Армагеддон або хто воскресне. Замість того щоб дозволяти таким думкам непокоїти нас, пригадуймо Авраамове запитання. Якщо, подібно до Авраама, ми пам’ятаємо, що Єгова — доброзичливий небесний Батько, і повністю довіряємо його справедливості та милосердю, то не марнуватимемо часу й сил на зайві тривоги, виснажливі сумніви і даремні дискусії.
«Хто з вас тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть?» (Матв. 6:27). Коли Ісус звернувся до великого натовпу людей, у тому числі до своїх учнів, він запитав їх про це, щоб наголосити на потребі віддавати себе в дбайливі руки Єгови. В останні дні теперішньої злої системи виникає безліч тривог, але, зосереджуючись на них, ми не можемо продовжити собі життя чи поліпшити його.
Коли ж ми тривожимося за себе чи рідних, Ісусове запитання допоможе нам правильно дивитися на ситуацію. Ми перестанемо перейматися нею і позбудемося негативних думок, які виснажують нас розумово, емоційно і фізично. Ісус запевнив, що наш небесний Батько, який годує птахів небесних і одягає рослинку в полі, добре знає, що́ нам потрібно (Матв. 6:26—34).
«Чи візьме людина огонь на лоно своє,— і одіж її не згорить?» (Прип. 6:27). У перших дев’ятьох розділах книги Приповістей розповідається про те, як батько навчає практичної мудрості свого сина. Згадане запитання пов’язане з гіркими наслідками перелюбу (Прип. 6:29). Якщо ми помічаємо, що фліртуємо чи плекаємо неправильні сексуальні бажання, це запитання має звучати в нашому розумі наче попереджувальний сигнал. По суті, людина може ставити собі це запитання тоді, коли відчуває будь-яку спокусу зійти з правильного шляху. Яка ж практична мудрість міститься в біблійному принципі: «Що людина посіє, те й пожне»! (Гал. 6:7).
«Хто ти такий, щоб судити чийогось слугу?» (Рим. 14:4). У Листі до римлян Павло обговорив проблеми, які виникли в християнському зборі I століття. Деякі християни, що походили з різних культур, мали схильність судити рішення і вчинки одновірців. Павлове запитання спонукало їх доброзичливо ставитися одні до одних і залишати суд в руках Єгови.
У наші дні служителі Єгови теж походять з різних верств суспільства. Все ж Єгова унікально об’єднує нас. Чи ми сприяємо такій єдності? Якщо ми схильні швидко виражати невдоволення тим, як повівся відповідно до свого сумління брат, було б мудро поставити собі вищенаведене запитання Павла.
Запитання наближають нас до Єгови
Кілька розглянутих прикладів показують, як записані в Божому Слові запитання можуть спонукувати людину аналізувати себе. Дослідження контексту кожного запитання допоможе нам мудро використовувати його у власних обставинах. Читаючи Біблію, ми знайдемо й інші корисні запитання. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 14).
Якщо ми дозволимо проникливим запитанням з Божого Слова глибоко зворушувати нас, то зможемо наповнювати свій розум і серце праведними принципами Єгови. Після того як Єгова запитував Йова, той переконано сказав: «Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе» (Йова 42:5). З цих слів видно, що Єгова став ще реальнішим для Йова, ніби Він був поруч з ним. Учень Яків пізніше пояснив це так: «Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас» (Як. 4:8). Нехай кожен уривок Божого Слова разом із запитаннями допомагає нам зростати духовно і ще чіткіше «бачити» Єгову!
[Рамка на сторінці 14]
Як подальші запитання допоможуть вам перейняти погляд Єгови на ту чи іншу справу?
▪ «Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу?» (1 Сам. 15:22).
▪ «Хіба Той, що око створив,— чи Він не побачить?» (Пс. 94:9).
▪ «Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх?» (Прип. 26:12).
▪ «Чи слушно ти запалився?» (Йони 4:4).
▪ «Яка ж користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але погубить свою душу?» (Матв. 16:26).
▪ «Хто відділить нас від Христової любові?» (Рим. 8:35).
▪ «Що ти маєш, чого б не отримав?» (1 Кор. 4:7).
▪ «Що спільного між світлом і темрявою?» (2 Кор. 6:14).
[Ілюстрація на сторінці 15]
Чого Йов навчився із запитань Єгови?